Провадження №2/748/511/14
Єдиний унікальний № 748/1729/14-ц
04 червня 2014 року м. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі :
головуючої - судді Хоменко Л.В. ,
при секретарі Сидор А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Чернігівторф» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду в з позовом до Державного підприємства «Чернігівторф», у якому просить стягнути з відповідача на його користь середньомісячний заробіток за весь час затримки розрахунку в сумі 25 671 грн. 72 коп. та 800 грн. моральної шкоди. Вимоги мотивовані тим, що він з 08 листопада 2003 року по 26 липня 2013 року працював у ДП "Чернігівторф" на посаді пресувальника брикетного цеху. При звільненні з ним не був проведений повний розрахунок у встановлені законодавством строки, тому просить стягнути середній заробіток за весь час затримки розрахунку, який за його обрахунком становить 25 671 грн. 72 коп., виходячи з середньоденної заробітної плати 127 грн. 72 коп. Також зазначив, що порушення його законних прав призвели до моральних страждань, від постійного хвилювання погіршився стан здоров'я, у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача нанесену йому моральну шкоду.
У судове засідання позивач не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, зазначив, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги не визнає.
Судом встановлено, що з 08 листопада 2003 року по 26 липня 2013 року позивач працював у ДП "Чернігівторф" на посаді пресувальника брикетного цеху, що підтверджується записами у трудовій книжці. ( а.с.6-7).
Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства проводиться в день звільнення.
З довідки ДП " Чернігівторф" № 21 від 21 січня 2014 року ( а.с.5) вбачається, що заборгованість по заробітній платі позивача станом на 21 січня 2014 року становить 18 007 грн. 24 коп. Таким чином на день звільнення 26 липня 2013 року розрахунок з позивачем проведено не було.
Відповідно до ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівнику сум, у строки, зазначені в статті 116 цього кодексу, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що затримка розрахунку при звільненні з позивачем сталась з вини відповідача, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
За підрахунком позивача середній заробіток за весь час затримки розрахунку по виплаті заробітної платі складає 25 671 грн. 72 коп.
Відповідно до п.8 постанови КМУ № 100 від 08.02.1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи проводяться шляхом множення середньоденного ( годинного) заробітку на число робочих днів( годин), а у випадках, передбаченних чинним законодавством календарних днів, які мають бути оплачені середнім заробітком.
З довідки відповідача від 21 січня 2014 року вбачається, що середньоденна заробітна плата позивача складає 127 грн. 72 коп. Тому середня заробітна плата за затримку розрахунку при звільненні з позивачем за період з 27 липня 2013 року по 22 травня 2014 року повинна обраховуватись таким чином 127 грн. 72 * на 216 робочий ( 3 робочі дні у липні + 21 робочий день у серпні + 21 робочий день у вересні, 23 робочих дні у жовтні, 21робочий день у листопаді, 22 робочих дні у грудні, та 2014 рік - 21 робочий день у січні, 20 робочих днів у лютому, 20 робочих днів у березні, 21 робочий день у квітні, 19 робочих днів у травні, 4 робочих дні у червні) днів затримки розрахунку при звільненні = 27 587 грн. 52 коп. Однак враховуючи, що суд не може вийти за межі позовних вимог, суд вважає, що розмір середньомісячного заробітку, що підлягає стягненню на користь позивача слід обмежити до 25 671 грн. 72 коп.
Відповідно до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутись до суду із заявою про вирішення трудового спору в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатись про порушення свого права, а у разі порушення законодавства про оплату праці - без обмеження будь-яким строком. Відповідно до постанови ПВСУ № 13 від 24.12.1999 року „ Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" непроведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок, є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України. У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку. Розрахунок з позивачем не проведено, до суду він звернувся 22 травня 2014 року, тому суд вважає, що строк звернення до суду ним дотримано.
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Аналізуючи викладене в сукупності суд приходить до висновку, що не своєчасною виплатою заробітної плати позивачу була заподіяна моральна шкода. Визначаючи розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню суд виходить з глибини душевних страждань позивача, ступеня втрати нормальних життєвих зв'язків та відшуканням ним додаткових зусиль для організації свого життя, їх тривалості, і вважає, що моральна шкода підлягає відшкодуванню в розмірі 500 грн. Таким чином, розглядаючи справу у межах заявлених вимог, суд приходить до висновку, що на користь позивача з відповідача слід стягнути: 25 671 грн. 72 коп. середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні, 500 грн. моральної шкоди, а всього 26 171 грн. 72 коп.
Судовий збір підлягає стягненню з відповідача відповідно до ст. 88 ЦПК України, виходячи з майнової вимоги та немайнової вимоги.
На підставі викладеного, керуючись ст.10,13,14,60,84,88,208,209,215,218 ЦПК України, ст. 44,47, 115,116 , 117, 233 КЗпП України, суд,-
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Чернігівторф» на користь ОСОБА_1 25 671 грн. 72 коп. середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні( суми зазначені без утримання податку та інших обов'язкових платежів), 500 грн. моральної шкоди, а всього 26 171 грн. 72 коп.
В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного підприємства «Чернігівторф» на користь держави судовий збір у розмірі 487 грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Чернігівської області через Чернігівський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду, а особами, що брали участь у справі, але не були присутні при проголошенні рішення суду у той же строк з моменту отримання копії рішення суду.
Суддя Л.В.Хоменко