Справа № 515/461/14-к
Провадження № 1-кп/515/647/14
Татарбунарський районний суд Одеської області
Іменем України
24 березня 2014 р. Татарбунарський районний суд Одеської області в складі :
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Татарбунари кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеса, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, розведеного, працюючого за наймом, проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України,
В період часу з кінця листопада по середину грудня 2013 року (точної дати встановити не виявилось можливим), гр. ОСОБА_4 , маючи єдиний намір, направлений на викрадення майна, яке належить ОСОБА_5 , працюючи прибиральником кафе «Лакомка», розташованого по вул. Горького, 16 в м.Татарбунари Одеської області і, відповідно, маючи вільний доступ до приміщень кафе та майна, яке в них зберігається, протягом вказаного часу скоїв крадіжку 10 металевих стільців виробництва AMF «Макрос».
Так, в кінці листопада 2013 року о 20 год. 00 хв., перебуваючи на робочому місці в кафе «Лакомка», скориставшись тим, що ОСОБА_5 залишив його одного, відчинив одне із підсобних приміщень, з якого скоїв крадіжку чотирьох металевих стільців, вартістю 114 грн. 40 коп. за один стілець, згідно експертного товарознавчого висновку № 9 від 16.01.2014 року.
Далі, продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, в перших числах грудня 2013 року о 21 год. 00 хв. ОСОБА_4 , знову скориставшись відсутністю ОСОБА_5 в кафе, скоїв крадіжку ще чотирьох металевих стільців.
Далі, продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, в середині грудня 2013 року, приблизно о 21 год. 00 хв. ОСОБА_4 , в останній раз здійснив з корисливих мотивів, таємно крадіжку ще двох стільців, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_5 збиток на загальну суму 1144 грн., звернувши викрадене майно на свою користь.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, не оспорював фактичних доказів по справі, у вчиненому розкаявся і прохав його суворо не карати та пояснив суду, що, працюючи в кафе "Лакомка" в м.Татарбунари у приватного підприємця ОСОБА_5 , з кінця листопада до середини грудня 2013 року, таємно, у відсутність власника кафе, викрав за три рази 10 металевих стільців, які переніс до себе додому, а потім продав сусіду ОСОБА_6 по 25 гривень за стілець, оскільки йому необхідно було 250 гривень на сімейні потреби. Викрадене майно повернуто власнику.
Крім визнання вини самим обвинуваченим, його вина також підтверджується матеріалами кримінального провадження:
- заявою потерпілого про крадіжку майна /а.с.2/;
-експертним товарознавчим висновком №9 щодо вартості викраденого майна /а.с.16-18/;
- протоколом огляду предмету з фототаблицями до нього /а.с.28-31/;
- постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання -/а.с.32/.
Таким чином суд повно, усестороннє, об'єктивно аналізуючи зібрані у кримінальному провадженні докази, приходить до висновку, що умисні дії обвинуваченого ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 185 КК України, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка).
При обранні покарання обвинуваченому, суд враховує суспільну небезпеку вчиненого ним кримінального правопорушення та особу обвинуваченого у їх сукупності.
Також суд враховує повне визнання вини обвинуваченим в судовому засіданні, вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим вперше, його щире каяття у вчиненні кримінального правопорушення, активне сприяння розкриттю злочину, повне відшкодування шкоди потерпілому, негативну характеристику за місцем проживання.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд не виявив.
Враховуючи обставини справи, ступінь тяжкості кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, суд вважає, що виправлення та перевиховання останнього можливе без ізоляції від суспільства, мірою покарання ОСОБА_4 слід обрати - громадські роботи в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією частини першої вказаної статті.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.100, 369, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 80 /восьмидесяти/ годин громадських робіт.
Строк покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту початку виконання вироку органами, які відають виконанням громадських робіт.
Контроль за виконанням вироку покласти на Татарбунарський УДПтСУ Одеської області.
Речові докази у кримінальному провадженні - 10 (десять) металевих стільців виробництва AMF «Макрос», передані на зберігання під розписку потерпілому ОСОБА_5 - вважати повернутими за належністю - /а.с.33/.
Вирок може бути оскаржено впродовж 30 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Одеської області через Татарбунарський районний суд Одеської області.
Суддя ОСОБА_7