28 квітня 2014 рокусправа № 2-а-1446/11 (6-а/316/14/14)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.
суддів: Кругового О.О. Нагорної Л.М.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Енергодарі Запорізької області на ухвалу Енергодарського міського суду Запорізької області від 24 березня 2014 року за поданням Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області в особі відділу примусового виконання рішень про зміну способу і порядку виконання судового рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Енергодарі Запорізької області про зобов'язання вчинити певні дії, -
У березні 2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Енергодарі Запорізької області, в якому просила визнати неправомірною відмову відповідача щодо нездійснення перерахунку основної пенсії та додаткової пенсії позивачу відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.06.2010 року, зобов'язати відповідача провести позивачу відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок та виплату основної державної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії з 01.06.2010 року.
Постановою Енергодарського міського суду Запорізької області від 29 квітня 2011 року адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково: визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Енергодарі Запорізької області щодо відмови у перерахунку пенсії позивачу у розмірах, передбачених п. 4 ст. ст. 54, 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Енергодарі Запорізької області провести позивачу перерахунок державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до вимог п. 4 ст. 54, ст. 50, п. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме: державної пенсії - у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю - у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, обрахованих відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 09.09.2010 року, за мінусом отриманих нею сум за вказаний період та забезпечити її виплату.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2012 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Енергодарі Запорізької області - залишено без задоволення, постанову Енергодарського міського суду Запорізької області від 29 квітня 2011 року - залишено без змін. Ухвала набрала законної сили та сторонами не оскаржувалась.
Ухвалою Енергодарського міського суду Запорізької області від 05 березня 2013 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про надання звіту про виконання постанови Енергодарського міського суду Запорізької області від 29.04.2011 року та накладення штрафу на керівника Управління Пенсійного фонду України в м. Енергодарі Запорізької області відмовлено.
05 березня 2014 року до Енергодарського міського суду Запорізької області надійшло подання від головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про зміну порядку та способу виконання судового рішення у справі № 217-5/11 від 10.01.2014 року.
Ухвалою Енергодарського міського суду Запорізької області від 24 березня 2014 року подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про зміну порядку та способу виконання судового рішення - задоволено. Змінено спосіб і порядок подальшого виконання рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 29.04.2011 року у справі № 2а-1446/11 з «зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Енергодар» на «стягнення з Управління Пенсійного фонду України в м. Енергодар» на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в сумі 61741,25 грн.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Управління Пенсійного фонду України в м. Енергодарі Запорізької області подало на неї апеляційну скаргу, в якій просило скасувати ухвалу Енергодарського міського суду Запорізької області від 24 березня 2014 року.
Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги позивача та матеріалів справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи подання, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду, боржником за яким є, зокрема державний орган, а тому в даному випадку належне виконання рішення суду можливе лише у разі зміни зобов'язання здійснити виплат на стягнення цих виплат.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно з частиною першою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Необхідною умовою для зміни способу виконання судового рішення відповідно до ч. 2 ст. 263 КАС України є наявність виняткових обставин, які б зумовлювали необхідність такої зміни, адже в такий спосіб змінюються висновки вже прийнятого судового рішення. Тобто, зміна способу виконання судового рішення повинна узгоджуватися з тими обґрунтуваннями судового рішення, на які спираються висновки суду, що містяться в резолютивній частині судового рішення.
Звертаючись з заявою до суду про зміну способу виконання судового рішення, заявник, просив змінити спосіб і порядок виконання рішення суду із зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії (нарахувати та виплатити не донараховану у зв'язку з неправомірними діями суб'єкта владних повноважень певну (не визначену) суму, як і було зазначено у позові) на стягнення уже конкретної суми (що стала відомою лише після виконання вищевказаного рішення суду).
Зазначене свідчить про те,що вимоги, вказані у заяві про зміну порядку і способу виконання судового рішення , не узгоджуються зі приписами ст. 263 КАС України, оскільки по своїй суті є іншими позовними вимогами, які позивачем не заявлялись та не були предметом розгляду в суді першої інстанції, відповідно до яких приймалось рішення.
На підставі зазначеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що в даному випадку не вбачається наявності обставин, що перешкоджають належним чином виконати рішення суду .
Крім того, задоволення заяв про зміну способу та порядку його виконання можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або його членів сім'ї, відсутність у нього майна , яке за рішенням суду має бути передане стягувачеві, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Колегія суддів зазначає, що під зміною способу і порядку виконання судового рішення розуміється прийняття судом нових заходів для виконання рішення у разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленим, але при цьому не змінюючи його змісту.
Всі позовні вимоги позивача були розглянуті судами першої та другої інстанцій. У вказаних судових рішеннях конкретно відображено аналіз обставин справи, проаналізовано надані та добуті судом докази, по всім заявленим позовним вимогам надано висновок суду та в постанові суду містяться посилання на відповідні норми матеріального та процесуального права .
А зміна способу і порядку виконання рішення суду з урахуванням вимог подання державного виконавця, фактично потягне за собою як зміну резолютивної частини судового рішення, що знаходиться на примусовому виконання, так і спонукає суд фактично досліджувати нові обставини та вимоги, що не були заявлені позивачем і не були предметом судового розгляду, а саме - досліджувати розпорядження пенсійного органу, прийняте ним на виконання рішення суду, що набрало законної сили, відносно донарахування конкретних сум та перевіряти правильність і обґрунтованість донарахованих сум, адже згідно заяви позивача пропонується стягнути конкретні суми виплати, правильність розміру яких не досліджувалась та не перевірялась.
Вказаної правової позиції дотримується і Вищий адміністративний суд України, що викладено в ухвалі від 12 лютого 2014 року по справі № К/800/598/14.
Виходячи з викладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність будь-яких законних підстав для задоволення даного подання.
Приймаючи рішення по суті заявлених апеляційних вимог, колегія суддів також приймає до уваги й те, що відповідно до інформаційного листа Вищого Адміністративного Суду Україна від 13 червня 2013 року за вх.№ 1483/12/13-12 та до постанови Верховного Суду України від 28 жовтня 2008 року , а саме, що згідно ст.ст.21,105, 162 КАС України, адміністративні суди повинні визнавати дії відповідачів - органів, які здійснюють нарахування та виплати соціальних виплат пенсій категорії громадян, протиправними у випадку порушення закону та зобов'язувати здійснювати нарахування і виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум. Таке правило підлягає застосуванню і під час вирішення питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Колегія суддів також враховує довідку Вищого адміністративного Суду України від 20 лютого 2012 року про узагальнення та вивчення практики розгляду і вирішення адміністративними судами справ, пов'язаних із соціальними виплатами особам, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в якій зазначено, що «з огляду на положення ст.ст.21,105,162 КАС України у досліджуваній категорії справ суд, встановивши, що відповідачі порушили норми права, які регулюють спірні відносини, визнає такі дії незаконними і, зобов'язує відповідачів провести нарахування та здійснити виплату (а не стягнути суму) належних сум для усунення наслідків протиправних дій».
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга з вимогою про скасування ухвали підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню, з прийняттям нової ухвали про відмову в задоволенні заяви про зміну порядку та способу виконання судового рішення.
Керуючись п.6 ч.1 ст. 199, п.4 ч.1 ст. 202, 205,206 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Енергодарі Запорізької області - задовольнити.
Ухвалу Енергодарського міського суду Запорізької області від 24 березня 2014 року - скасувати та прийняти нову.
У задоволенні подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про зміну порядку та способу виконання судового рішення у справі № 217-5/11 - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.
Головуючий: Ю.М. Дадим
Суддя: О.О. Круговий
Суддя: Л.М. Нагорна