22 квітня 2014 рокусправа № 808/4150/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.
суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.
за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправною відмову №341/5/608 від 14.03.2013р. щодо відмови у видачі грошової компенсації замість речового майна та стягнення матеріальної шкоди, -
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2013 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу окружного суду.
Сторони в судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому у відповідності до положення ст. 41 КАС України фіксування судового процесу не здійснюється.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 2 статті 99 КАС України (в редакції, що діє на дату звернення до суду), для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Вказана норма в редакції станом на дату нарахування позивачу допомоги передбачала, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суть позову зводиться до позбавлення права на отримання вартості не отриманого речового майна, про що свідчить довідка-розрахунок № 7/реч від 27.04.2011, відповідно до якої розмір заборгованості складається: предметів 123 (сто двадцять три), найменувань 24 (двадцять чотири), усього на суму 4564 грн.
Отже, позивач про розмір отриманої грошової компенсації, а відтак і про порушення своїх прав, свобод та інтересів, дізнався ще в 2011 році відразу після видачі такої довідки.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи позивач вже тричі звертався з адміністративним позовом по аналогічним підставам та з аналогічного позову.
Так, ОСОБА_1 04.05.2011 звернувся до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя з адміністративним позовом до Запорізького ОВК про визнання дій протиправними, стягнення речового майна та грошової компенсації замість речового майна. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25.05.2011 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.
27.07.2011 ОСОБА_1 повторно звернувся з адміністративним позовом до Запорізького ОВК про визнання дій протиправними, стягнення речового майна та грошової компенсації замість речового майна до Новомиколаївського районного суду Запорізької області. Ухвалою Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 18.08.2011 адміністративний позов також було залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2012 ухвалу Новомиколаївського районного суду Запорізької області було залишено без змін. Зі змісту ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2012 вбачається, що позивач довідку-розрахунок № 7/реч за неотримане речове майно отримав у квітні 2011 року, з якої і дізнався про заборгованість.
Позивач повторно звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом, де однією із вимог було визнати протиправною відмову Запорізького ОВК № 98/ФС від 30.01.2013 щодо невизнання матеріальної заборгованості перед позивачем за невидане речове майно на суму 4564 грн. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду по справі № 808/1694/13-а від 04.06.2013 в цій частині позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.
З позовом про стягнення із суб'єкта владних повноважень - Міністерства оборони України матеріальної шкоди на суму 4564 гривні до суду позивач звернувся 18.04.2013 року, тобто з пропуском і шестимісячного строку звернення до суду (що діє на дату звернення до суду).
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Поважними за змістом вказаної норми визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Позивачем до суду не надано доказів поважності причин пропуску строку для звернення до суду з вищевказаним позовом, судом на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайдено підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними в частині стягнення із суб'єкта владних повноважень - Міністерства оборони України матеріальної шкоди на суму 4564 гривні.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що ОСОБА_1 пропущено строк звернення до суду в частині стягнення із суб'єкта владних повноважень - Міністерства оборони України матеріальної шкоди на суму 4564 гривні, а підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними судом не встановлено.
Суд апеляційної інстанції вважає, що будь-які об'єктивні чи суб'єктивні обставини не позбавляли позивача можливості звернутися до суду, у визначені законом строки, з відповідним позовом до відповідача, якщо позивач вважала, що діями чи бездіяльністю відповідача порушуються її права та законні інтереси.
Отже, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що позивачем пропущений строк звернення до суду та обґрунтовано залишив без розгляду позовні вимоги ОСОБА_1.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування немає.
Керуючись п. 1 ч.1 ст. 199, ст. ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.
Головуючий: Ю.М. Дадим
Суддя: І.Ю. Богданенко
Суддя: С.А. Уханенко