копія
15 травня 2014 р. Справа № 804/1207/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Горбалінського В.В.
при секретарі судового засідання - Світка Н.В.
за участю:
представника позивача - Шаверін Д.С.
представника відповідача - Васюченко М.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лагіон 1» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, -
15.01.2014 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом відкрито провадження в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лагіон 1» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
- скасувати податкове повідомлення - рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0006381501 від 24.12.2013 року, яким ТОВ «Лагіон 1» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 41 007,00 грн., в т.ч. за основним платежем 27338,00 грн. та за штрафними санкціями 13 669,00 грн.;
- скасувати податкове повідомлення - рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0006391501 від 24.12.2013 року, яким ТОВ «Лагіон 1» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 866 981 грн.;
- суму судового збору стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Лагіон 1».
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що на підставі висновків, викладених у акті камеральної перевірки від 29.11.2013 року № 1652/2204/33275946, податковим органом 24.12.2013 року було винесено податкові повідомлення-рішення № 0006381501, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 41 007,00 грн., в т.ч. за основним платежем 27338,00 грн. та за штрафними санкціями 13 669,00 грн., та № 0006391501, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 866 981 грн. Позивач з зазначеними рішеннями не погоджується, вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що підлягає скасуванню, оскільки висновки, викладені в акті перевірки, є такими, що не відповідають положенням діючого податкового законодавства.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надав суду пояснення відповідно до обставин, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача проти позову заперечував та зазначив, що податковим органом правомірно було винесено податкові повідомлення-рішення від 24.12.2013 року № 0006381501 та № 0006391501. Вказані рішення були винесені на підставі висновків акту перевірки від 29.11.2013 року № 1652/2204/33275946, а тому відсутні підстави для їх скасування.
Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі та дослідивши письмові докази, наявні в справі, встановив.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Лагіон 1» перебуває на податковому обліку в Лівобережній об'єднаній державній податковій інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.
29.11.2013 року працівниками Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку з питань правомірності формування залишку від'ємного значення та повноти декларування податкових зобов'язань по декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013 року, за результатами якої складено Акт № 1652/2204/33275946.
Перевіркою встановлено, що за порушення пунктів 200.1, 200.4 «а», «б» статті 200 Податкового кодексу України ТОВ «Лагіон 1» завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) за жовтень 2013 року на суму 1 866 981,00 грн. та занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду на 27 338,00 грн.
Не погоджуючись з вищевказаними висновками позивачем було подано заперечення на акт.
Листом від 19.12.2013 року № 17645/10/2204 Лівобережна ОДПІ м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області повідомила позивача про залишення без задоволення його скарги, а висновки акту перевірки без змін.
24.12.2013 року Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області винесено податкові повідомлення - рішення № 0006391501, яким підприємству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 866 981 грн. та № 0006381501, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 41 307 грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 27 338 грн., за штрафними санкціями в сумі 13669 грн.
Вирішуючи правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 200 Податкового кодексу України визначено порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.
Відповідно до пункту 200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. (пункт 200.2)
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. (пункт 200.3)
Згідно пункту 200.4, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;
б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до підпункту 4.6.4 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 25.11.2011, № 1492, якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), до декларації 0110 подається (Д2) (додаток 2).
Позивачем було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2013 року, в якій відображено залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 21 податкової декларації) в розмірі 1 894 319 грн., та суму позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 18 податкової декларації) в розмірі 27 338 грн. З урахуванням зменшення податкового зобов'язання за рахунок податкового кредиту, в рядку 24 податкової декларації відображено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в розмірі 1 866 981 грн.
Згідно додатку 2 до податкової декларації з податку на додану вартість сума податкового кредиту виникла в грудні 2012 року.
З матеріалів справи судом встановлено, що 28.12.2012 року між позивачем та ТОВ «Авіакомапанія «Донбасаеро» було укладено договори купівлі - продажу нерухомого майна. Вказаний факт підтверджується долученими до матеріалів справи копіями договорів, актами приймання передачі від 28.12.2012 року. Згідно платіжних доручень від 28.12.2012 року №1161 позивачем перераховано ТОВ «Авіакомапанія «Донбасаеро» за придбане нерухоме майно 10 735 567,20 грн., в т.ч. ПДВ - 1 789 261,20 грн. та № 1163 сплачено 1 754 650,75 грн. в т.ч. ПДВ - 292 441, 79 грн.
На виконання вимог ст. 201 Податкового кодексу України ТОВ «Авіакомапанія «Донбасаеро» видало позивачеві податкові накладні від 28.12.2012 року № 71 та № 72, в яких відображені вищезазначені суми.
Таким чином в податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року позивачем було відображено вказані суми сплаченого податку на додану вартість та суму податкового кредиту, з урахуванням зменшення за рахунок податкових зобов'язань в розмірі 2 081 150 грн.
Як вбачається з акту перевірки від 29.11.2013 року № 1652/2204/33275946 позивачем 14.01.2013 року було подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2012 року, проте рішенням від 18.01.2013 року № 1549/10/18.2-15 вказану декларацію не визнано податковою звітністю. Вказане рішення оскаржено в судовому порядку.
У зв'язку з чим податковим органом зроблено висновок про те, що позивач не має права на використання суми податкового кредиту, який виник в грудні 2012 року до набрання законної сили судовим рішенням
27.03.2014 року Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом винесено постанову по справі № 804/5617/13-а, якою зокрема скасовано рішення від 18.01.2013 року № 1549/10/18.2-15, зобов'язано податковий орган прийняти податкову декларацію позивача з податку на додану вартість за грудень 2012 року з додатками датою її фактичного отримання, тобто 14.01.2013 року, зобов'язано податковий орган відобразити показники (дані) податкової декларації позивача з податку на додану вартість за грудень 2012 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку позивача.
Згідно листа Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 14.04.2014 року № 11424/10/04-64-18-03-15 вбачається, що податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2012 року ТОВ «Лагіон 1» відновлена датою її фактичного отримання 14.01.2013 року № 46152.
Таким чином, суд зазначає, що висновки податкового органу про завищення позивачем залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (значення рядка 24) на 1866981 грн. та заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду на 27 338 грн. є необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставина справи.
Також, у зв'язку із наведеним суд критично ставиться до твердження податкового органу про використання позивачем суми від'ємного значення з податку на додану вартість у наступних податкових періодах лише після набрання законної сили судових рішень.
Вказана позиція також відображена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.02.2013 року по справі К/9991/50678/12.
За таких обставин, суд вважає, що орган державної податкової служби без достатніх на те правових підстав зменшив розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість та збільшив позивачеві суму грошового зобов'язання з ПДВ , а тому позовні вимоги про визнання недійсним податкових повідомлень - рішень є обґрунтованими.
Отже, суд вважає податкові повідомлення - рішення від 24.12.2012 року № 0006381501 та № 0006391501 протиправними і таким, що підлягають скасуванню.
За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст. 7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст. 9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги позивача є обґрунтованими, а тому позовна заява підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.
Так як, в матеріалах справи містяться докази понесених позивачем судових витрат у розмірі 487,80 грн. сплаченого судового збору, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Лагіон 1» судові витрати у розмірі 487,80 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Лагіон 1» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Визнати протиправним і скасувати податкові повідомлення - рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 24.12.2012 року № 0006381501 та № 0006391501.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Лагіон 1» судові витрати у розмірі 487,80 грн.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Текст постанови у повному обсязі виготовлений 20 травня 2014 року.
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 20.05.2014 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.В. Горбалінський В.В. Горбалінський А.О.Кошля