29 квітня 2014 р. Справа № 804/4862/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Горбалінського В.В.
судді - Дєєва М.В.
судді - Єфанова О.В.
при секретарі - Решетнік А.М.
за участю:
представника позивача - Мотова В.О.
представника відповідача-2 - Старостенко В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом «Новопавлівський гранітний кар'єр» до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (відповідач -1), Міністерства доходів і зборів України (відповідач -2) про визнання протиправними дій та скасування наказу, -
08.04.2014 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Новопавлівський гранітний кар'єр» до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (відповідач -1), Міністерства доходів і зборів України (відповідач -2), в якому позивач просить:
визнати протиправними дії Міністерства доходів і зборів України щодо направлення подання до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України вих. від 25.11.2013 року № 18176/5/99-99-22-03-01-16 в частині застосування до ПАТ «Новопавлівський гранітний кар'єр» спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності;
скасувати наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 286 від 7 березня 2014 року в частині застосування до ПАТ «Новопавлівський гранітний кар'єр» спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 07.03.2014 року відповідачем - 1 видано наказ № 286, яким до позивача застосовано спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на підставі подання відповідача-2, у зв'язку з простроченням дебіторської заборгованості в сумі 2 846 680,00 рос. рублів (697 436,60 грн.) по контракту № 25/12-12 від 25.12.2012 року з ТОВ «ЕкоСистема» (Російська федерація). Позивач вважає подання і наказ протиправними, оскільки ним було вжито вичерпних практичних заходів щодо повернення валютної виручки, а саме порушення допущено вперше та носить разовий характер.
Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надав пояснення у відповідності до позовної заяви.
Представник відповідача-1 в судове засідання не з'явився, до суду надано клопотання про розгляд справи без участі представника Мінекономрозвитку та письмові заперечення, в яких зазначено, що позивач не заперечує факт порушення вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», наказ було прийнято відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» на підставі подання, а на момент розгляду справи відсутні докази вжиття всіх необхідних та передбачених законодавством заходів, так як рішення про стягнення коштів з покупця не прийнято і до примусового виконання не звернуто. Отже в задоволені позовних вимог слід відмовити.
Представник відповідача-2 в судовому засіданні проти позову заперечував та зазначив, що Нікопольською ОДПІ було здійснено перевірку ПАТ «Новопавлівський гранітний кар'єр», в ході якої було встановлено порушення Законів України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». У зв'язку з цим Міністерством доходів і зборів України було направлено подання до відповідача-2, яке і прийняло наказ № 286. Таким чином, дії відповідачів є законними, а позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають.
Суд, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, та дослідивши письмові докази, встановив.
25.12.2012 року між ПАТ «Новопавлівський гранітний кар'єр» та ТОВ «ЕкоСистема». Російська Федерація, був укладений контракт поставки № 25/12-12А на поставку щебеню гранітного з природного каменю.
На виконання умов контракту ПАТ «Новопавлівський гранітний кар'єр» було відвантажено на експорт щебінь гранітний на загальну суму 24 096 680,00 руб., за який нерезидентом було сплачено лише 21 250 000,00 руб. Залишок коштів у розмірі 2 846 680,00 руб. у передбачений законом 90-денний строк на розрахунковий рахунок позивача не надійшов (1 157 600,00 руб. - контрольна дата 25.08.2013 року, 829 200,00 руб. - контрольна дата 29.08.2013 року, 859 880,00 руб. - контрольна дата 19.09.2013 року).
13.06.2013 року ПАТ «Новопавлівський гранітний кар'єр» направило на адресу ТОВ «ЕкоСистема» претензію № 4 (вихідний № 979), яка залишилася без відповіді.
26.09.2013 року господарським судом Дніпропетровської області винесено ухвалу про порушення провадження у справі № 904/7376/13 про стягнення з ТОВ «ЕкоСистема» заборгованості у розмірі 697 436,60 грн. (2 846 680,00 руб.). Розгляд справи призначався на 07.11.2013 року, 19.12.2013 року, 25.12.2013 року, 19.02.2014 року, 26.02.2014 року, 17.04.2014 року, 23.04.2014 року.
23.04.2014 року господарським судом Дніпропетровської області у справі № 904/7376/13 винесено рішення, яким стягнуто з ТОВ «ЕкоСистема» на користь ПАТ «Новопавлівський гранітний кар'єр» заборгованість у розмірі 2 846 680 російських рублів та судовий збір у розмірі 13 948,73 грн.
Водночас, 15.10.2013 року Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Новопавлівський гранітний кар'єр» з питання дотримання вимог валютного законодавства по зовнішньоекономічному контракту від 25.12.2012 року № 25/12-12А, за результатами якої складено акт № 739/228.00292304 від 15.10.2013 року.
25.11.2013 року Міністерством доходів і зборів України направлено на адресу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України подання «Про застосування спеціальних санкцій» № 18176/5/99-99-22-03-01-16, яким пропонується застосувати спеціальні санкції у відповідності із статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» до шістдесяти українських суб'єктів господарської діяльності, у яких за результатами проведених перевірок встановлено наявність простроченої дебіторської заборгованості за здійсненими зовнішньоекономічними операціями, та до ста семи іноземних суб'єктів господарської діяльності (додаток 1).
07.03.2014 року Міністерством економічного розвитку і торгівлі України винесено наказ № 286, пунктом 1 якого передбачено, що за порушення, пов'язаних із Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність», законів України, що встановлюють порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті, а саме: статтей 1 і 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», у 40-денний строк з дня набрання чинності цим наказом застосувати спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності - до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України, зазначених у додатку до цього наказу. В пункту 11 додатку зазначено ПАТ «Новопавлівський гранітний кар'єр».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» встановлено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
Постановою Правління Національного банку України від 14.05.2013 року № 163 встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів
Факт перевищення строків зарахування виручки ПАТ «Новопавлівський гранітний кар'єр» в іноземній валюті по контракту № 25/12-12А матеріалами справи підтверджується та визнається позивачем.
Відповідно до статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» встановлено, що за порушення цього або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції:
- накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності своїх обов'язків згідно з цим або пов'язаних з ним законів України. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України;
- застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб'єктами цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій;
- тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення цього Закону або пов'язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.
Санкції, зазначені у цій статті, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів доходів і зборів та контрольно-ревізійної служб, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національного банку України або за рішенням суду. Санкції, зазначені у цій статті, можуть бути застосовані до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства.
Застосуванню спеціальних санкцій до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарювання може передувати офіційне попередження центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
Аналогічні норми також містяться в Положенні про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», затвердженого наказом Міністерства економіки України від 17.04.2000 року № 52, яке визначає порядок та умови застосування спеціальних санкцій, а також наслідки їх застосування.
Зокрема, пунктами 1.5. та 1.7. цього Положення встановлено, що українські суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, до яких, у встановленому порядку, застосована спеціальна санкція - індивідуальний режим ліцензування чи тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності, не мають права укладати угоди доручення, комісії, агентські, про спільну діяльність та співробітництво, консигнації, дилерські, дистриб'юторські, оренди, найму, лізингу, зберігання та інші угоди, що передбачають проведення зовнішньоекономічних операцій іншими особами або на користь інших осіб за дорученням чи передачу майна у строкове користування з метою проведення зовнішньоекономічної діяльності. Дія спеціальних санкцій - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності та індивідуального режиму ліцензування, що застосовуються до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, поширюється на всі види зовнішньоекономічної діяльності, зазначені у статті 4 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», операції за якими здійснюються українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності.
Вказаним Положення також передбачено, що застосуванню санкцій до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності може передувати офіційне попередження з боку Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про можливість застосування до них санкцій (пункт 4.7. Положення).
Більш детальні умови застосування офіційного попередження суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та підстави для цього передбачені Порядком взаємодії Міністерства економіки України та Державної податкової адміністрації України з питань застосування спеціальних санкцій, затвердженим спільним наказом Міністерства економіки України та Державної податкової адміністрації України від 09.11.2006 року № 340/672.
Так, пунктом 2.3. зазначеного Порядку передбачено, що вид спеціальної санкції, яку пропонується застосувати, визначається Державною податковою адміністрацією в залежності від змісту правопорушення згідно з вимогами статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».
Офіційне попередження Мінекономіки про можливість застосування спеціальних санкцій пропонується Державною податковою адміністрацією, якщо порушення допущено вперше та/або носить разовий характер або обсяги допущених порушень незначні та суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або іноземним суб'єктом господарської діяльності узято зобов'язання в найкоротший строк ужити практичних заходів, що призведуть до ліквідації порушення або гарантують у подальшому ліквідацію наслідків здійсненого порушення.
Таким чином, з наведених нормативно-правових актів вбачається, що у випадку порушення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності строків зарахування виручки в іноземній валюті до вказаних суб'єктів застосовуються не лише спеціальні санкції, а й за певних умов - офіційне попередження.
При цьому якщо Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та Положенням про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», затвердженого наказом Міністерства економіки України від 17.04.2000 року № 52, таке попередження визначається як можливість відповідних органів влади це зробити, то Порядок взаємодії Міністерства економіки України та Державної податкової адміністрації України з питань застосування спеціальних санкцій, затверджений спільним наказом Міністерства економіки України та Державної податкової адміністрації України від 09.11.2006 року № 340/672, встановлює конкретні умови винесення попередження, за наявності яких це попередження передує спеціальним санкціям.
В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що перевищення передбачених законодавством строків зарахування виручки в іноземній валюті ПАТ «Новопавлівський гранітний кар'єр» допущено вперше, носить разовий характер і ПАТ «Новопавлівський гранітний кар'єр» ужив практичних заходів для ліквідації порушення - подав позов до господарського суду Дніпропетровської області, за результатами розгляду якого ухвалено рішення про стягнення коштів.
Отже у Міністерства доходів і зборів України були всі підстави для пропонування Міністерству економічного розвитку і торгівлі України винести позивачу попередження, а у Міністерства економічного розвитку і торгівлі України - вказане попередження винести, замість того, щоб пропонувати та застосовувати спеціальні санкції.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
При цьому, закон визначає, що для визнання рішень, дій або бездіяльності протиправними суду достатньо встановити одну із обставин, яка передбачена ч. 3 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд звертає увагу, що застосувавши до позивача індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності - ПАТ «Новопавлівський гранітний кар'єр» повинно отримувати індивідуальну ліцензію на кожну зовнішньоекономічну операцію. При цьому, протягом 2014 року ПАТ «Новопавлівський гранітний кар'єр» уклав контракти на поставку гранітної продукції з такими покупцями: ТОВ «Комбінат будівельних матеріалів» (Росія), ТОВ БІК «Вибір-С» (Росія), ТОВ «Юнивер» (Росія), ТОВ «НИВА» (Росія), ТОВ «Соната» (Росія), ТОВ «Авангард-Ресурс» (Росія), ТОВ «Русимпекс» (Росія), ТОВ «Завод залізобетонних конструкцій-1» (Росія), ТОВ «Импекс» (Росія), ТОВ «САВВА» (Росія), відповідно до умов яких товар постачається партіями відповідно до специфікацій.
Отже, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що пропонуючи Міністерству економічного розвитку і торгівлі України в поданні від 25.11.2013 року № 18176/5/99-99-22-03-01-16 застосувати до ПАТ «Новопавлівський гранітний кар'єр» спеціальних санкцій за порушення Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» Міністерство доходів і зборів України діяло в супереч нормам Порядку взаємодії Міністерства економіки України та Державної податкової адміністрації України з питань застосування спеціальних санкцій, затверджений спільним наказом Міністерства економіки України та Державної податкової адміністрації України від 09.11.2006 року № 340/672, та не пропорційно, тобто без дотриманням необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані ці дії, а тому вказані дії є протиправними.
З вказаних обставин суд дійшов висновку і про протиправність наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.03.2014 року № 286 в частині застосування до ПАТ «Новопавлівський гранітний кар'єр» спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.
За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст. 7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст. 9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст. 7 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги позивача є обґрунтованими, а тому позовна заява підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.
Так як, в матеріалах справи містяться докази понесених позивачем судових витрат у розмірі 146,16 грн. сплаченого судового збору, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ «Новопавлівський гранітний кар'єр» судові витрати у розмірі 146,16 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Адміністративний позов ПАТ «Новопавлівський гранітний кар'єр» до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (відповідач-1), Міністерства доходів і зборів України (відповідач-2) про визнання протиправними дій та скасування наказу - задовольнити.
Визнати протиправними дії Міністерства доходів і зборів України щодо пропонуванню Міністерству економічного розвитку і торгівлі України в поданні від 25.11.2013 року № 18176/5/99-99-22-03-01-16 застосувати до ПАТ «Новопавлівський гранітний кар'єр» спеціальних санкцій за порушення Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».
Визнати протиправним і скасувати наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.03.2014 року № 286 в частині застосування до ПАТ «Новопавлівський гранітний кар'єр» спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ «Новопавлівський гранітний кар'єр» судові витрати у розмірі 146,16 грн.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Текст постанови в повному обсязі складено 30.04.2014 року.
Судді В.В. Горбалінський М.В. Дєєв О.В. Єфанова