Справа: № 826/1848/14 Головуючий у 1-й інстанції: Власенкова О.О. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.
Іменем України
29 травня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Коротких А.Ю.,
суддів: Ганечко О.М.,
Літвіної Н.М.,
при секретарі Некрасовій М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу громадської організації "Товариство ветеранів-однодумців" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом громадської організації "Товариство ветеранів-однодумців" до Головного управління внутрішніх військ МВС України про визнання протиправними дії, зобов'язати вчинити дії, -
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2014 року в задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, громадська організація "Товариство ветеранів-однодумців" подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити вимоги адміністративного позову у адміністративній справі № 826/1848/14, вирішити питання про заміну відповідача його правонаступником в порядку ст. 55 КАС України, у зв'язку і на підставі Закону України «Про Національну гвардію України» (за текстом апеляційної скарги). Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач, керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2008 року № 976, неодноразово звертався до МВС України та ГУ ВВ МВС України щодо проведення громадської експертизи діяльності ГУ ВВ МВС України стосовно організації та ведення квартирного обліку, забезпечення та надання житлових приміщень у внутрішніх військах МВС України.
Листом від 16 грудня 2013 року № 3/23/4-К-61-ЗІ відповідач повідомив представника позивача Касандяка В.В., що питання забезпеченням житлом військовослужбовців внутрішніх військ МВС України врегульовані Житловим кодексом Української РСР, Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року № 1081 та наказом МВС України від 28 липня 2007 року № 278, інші документи, які визначають організацію забезпечення і надання житлових приміщень військовослужбовцям внутрішніх військ МВС України відсутні. Водночас повідомлено про відсутність у відповідача повноважень здійснювати громадську експертизу вищезгаданих актів з огляду на те, що він не є органом виконавчої влади, а входить до системи МВС України - центрального органу виконавчої влади, до якого рекомендовано звернутись щодо проведення вищевказаної громадської експертизи.
Листом від 17 січня 2014 року № 3/23/4-К-324 представника позивача Касандяка В.В. також повідомлено про неможливість надати запитувані ним документи з питань, що стосуються організації та ведення квартирного обліку, забезпечення та надання житлових приміщень у внутрішніх військах МВС України, оскільки вони містять інформацію з обмеженим доступом.
Надаючи правову оцінку обставинами справи, колегія суддів зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2008 року № 976 затверджено Порядок сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади (далі - Порядок № 976).
Згідно з п. 3 Порядку № 976 орган виконавчої влади сприяє інституту громадянського суспільства у проведенні громадської експертизи у разі надходження від нього письмового запиту із зазначенням відповідних відомостей, зокрема, шляхом вчинення низки дій, визначених пунктом 4 Порядку. День надходження запиту є датою початку проведення громадської експертизи.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України» внутрішні війська входять до системи МВС України та згідно зі статтею 6 цього ж Закону підпорядковуються Міністру внутрішніх справ України.
Указом Президента України від 06 червня 2007 року № 501/2007 «Питання органу військового управління внутрішніх військ» затверджено Положення про орган військового управління внутрішніх військ МВС України (далі - Положення № 501/2007).
У відповідності до п. 1 Положення органом військового управління внутрішніх військ є Головне управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, до основних завдань якого, визначених пунктом 4 Положення, поміж іншого, віднесено організацію взаємодії з центральними та місцевими органами виконавчої влади, правоохоронними органами та органами військового управління.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідно до вищезазначених нормативно-правових актів відповідач не є органом виконавчої влади, а отже не має обов'язку сприяти позивачу у проведенні вищезгаданої громадської експертизи.
Щодо вирішення питання про заміну відповідача його правонаступником в порядку ст. 55 КАС України, у зв'язку і на підставі Закону України «Про Національну гвардію України», колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 55 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням державного органу, прийнятим у випадках, передбачених законом. Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
Як вбачається з матеріалів справи, відомості щодо припинення Головного управління внутрішніх військ МВС України відсутні.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.
Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу громадської організації "Товариство ветеранів-однодумців" залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Ганечко О.М.
Літвіна Н.М.
Повний текст виготовлено: 03.06.2014 року.
.
Головуючий суддя Коротких А. Ю.
Судді: Ганечко О.М.
Літвіна Н. М.