03680, м. Київ, вул.. Солом'янська, 2-а,
30травня 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2
ОСОБА_3
за участю
секретаря судового засідання - ОСОБА_4
прокурора - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження № 12013110070007224 за апеляційною скаргою заступника прокурора м. Києва ОСОБА_7 на вирок Подільського районного суду м. Києва від 9 квітня 2014 року, яким
ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Кошмак Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, який зареєстрований: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
визнаний винним у пред'явленому йому обвинуваченні та йому призначене покарання:
- за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 680 грн.;
- за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.;
- за ч. 1 ст. 222 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн. з позбавленням права обіймати посади, що пов'язані з матеріальною відповідальністю на всіх підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності строком на 1 рік.
На підставі ст. 70 КК України визначено остаточне покарання ОСОБА_6 шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді штрафу в розмірі 8500 грн. з позбавленням права обіймати посади, що пов'язані з матеріальною відповідальністю на всіх підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності строком на 1 рік.
На підставі ч. 4 ст. 53 КК України постановлено розстрочити виплату призначеного ОСОБА_6 штрафу до одного року після набрання вироком законної сили рівними частинами по 700,00грн., щомісяця протягом 11 місяців і 800,00 грн. в останній місяць.
Цим же вироком вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів.
Згідно вироку суду, На початку квітня 2013 року в невстановленому місці ОСОБА_6 , познайомившись з невстановленою слідством особою, з метою отримання довідки про доходи на власне прізвище, надав останній особисті дані, а саме: паспортні дані (прізвище, ім'я та по-батькові), номер з ідентифікаційного коду для внесення в довідку про доходи чим, надав можливість невстановленій слідством особі підробити довідку про доходи.
В подальшому, невстановлена слідством особа, в невстановлений час та в невстановленому місці, підробила довідку про доходи ТОВ «НАРТАМІ ПРОПЕРТІ ДЕВЕЛОПМЕНТ» за вих. №17/01 від 22 квітня 2013р. з печаткою товариства, підписами в графі «директор» від імені ОСОБА_8 та в графі «головний бухгалтер» від імені ОСОБА_9 , видана на ім'я ОСОБА_6 , згідно якої він займає посаду виконроба та його дохід з жовтня 2012 року по березень 2013 року складав 55541,79 грн., що не відповідає дійсності.
Окрім того, 6 квітня 2013 р. ОСОБА_10 , знаходячись біля станції метро Контрактова площа в м. Києві, з метою подальшого використання завідомо підробленого документа, за винагороду в сумі 800 гривень отримав у тієї ж невстановленої слідством особи довідку про доходи за вих. №17/01 від 22 квітня 2013р. видану ТОВ «НАРТАМІ ПРОПЕРТІ ДЕВЕЛОПМЕНТ» на ім'я ОСОБА_6 .
Крім того, 25 квітня 2013 року в денний час доби ОСОБА_6 , знаходячись у приміщенні відділення № 25 Філії АТ «Імексбанк» за адресою: м. Київ, просп. Правди, 33, з метою отримання споживчого кредиту у розмірі 44 000,00 грн., надав до банку завідомо підроблений документ, а саме довідку про доходи видану ТОВ «НАРТАМІ ПРОПЕРТІ ДЕВЕЛОПМЕНТ» за вих. №17/01 від 22 квітня 2013 р., згідно якої він займає посаду виконроба та його дохід з жовтня 2012 року по березень 2013 року складав 55 541,79 грн. На підставі отриманих від ОСОБА_6 документів, в тому числі завідомо підробленої довідки про доходи, позичальнику було надано споживчий кредит на суму 44 000,00 грн.
Після чого, 25 квітня 2013р. в денний час доби ОСОБА_6 , знаходячись за адресою: м. Київ, просп. Правди, 33, в приміщенні відділення № 25 АТ «Імексбанк», з метою отримання кредиту у розмірі 44 000,00 грн., надав до банку завідомо неправдиву інформацію, а саме повідомив співробітнику банку, що він займає посаду виконроба в ТОВ «НАРТАМІ ПРОПЕРТІ ДЕВЕЛОПМЕНТ» та його дохід з жовтня 2012 року по березень 2013 року складав 55541,79 грн. Зазначені ним дані були внесені співробітником банку в заявку на отримання кредиту, яка в подальшому була підписана ОСОБА_6 .
Заступник прокурора м. Києва ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій не оспорюючи фактичні обставини справи та кваліфікацію дій обвинуваченого, посилаюсь на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить змінити вирок суду, виключити з резолютивної частини вироку посилання про призначення ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 222 КК України та за сукупністю злочинів додаткової міри покарання у виді позбавлення права обіймати посади, що пов'язані з матеріальною відповідальністю на всіх підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності строком на 1 рік, в решті вирок залишити без змін.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу прокурор звертає увагу на те, що, вчиняючи кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 222 КК України, обвинувачений ОСОБА_6 не обіймав посаду, пов'язану з матеріальною відповідальністю, а тому, враховуючи положення п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», за вчинення даного кримінального правопорушення до нього не може бути застосоване додаткове покарання у виді права обіймати посади, що пов'язані з матеріальною відповідальністю на всіх підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності, яке йому помилково було призначене судом першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді, прокурора та обвинуваченого, які підтримали апеляційну скаргу, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, вивчивши матеріали справи, обговоривши і перевіривши доводи апеляційної скарги, розглянувши справу в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження та журналу судового засідання, фактичні обставини кримінального правопорушення ніким не оспорювалися і докази відносно них, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, не досліджувалися, тому висновки суду першої інстанції щодо цих фактичних обставин, які не оспорюються і в апеляційній скарзі, перевірці апеляційним судом не підлягають.
Дії ОСОБА_6 за визнаних судом першої інстанції встановленими фактичних обставин кримінального правопорушення правильно кваліфіковані за ч.5 ст.27, ч.1 ст.358 КК України як пособництво в підробленні документу, який видається підприємством, яке має право видавати такі документи і який надає права з метою використання його іншою особою, та за ч. 4 ст.358 КК України як використання завідомо підробленого документа, а також за ч.1 ст.222 КК України як надання завідомо неправдивої інформації банку з метою одержання кредиту, кваліфіковані правильно.
Що стосується доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вони є обґрунтованими,виходячи з наступного.
Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю застосовується лише в тих випадках, коли вчинення злочину було пов'язане з посадою підсудного або із заняттям ним певною діяльністю.
Як вбачається з вироку суду, по епізоду вчинення ОСОБА_11 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 222 КК України, судом першої інстанції встановлено, що останній на час вчинення даного кримінального правопорушення не займав будь-яких посад, які пов'язані з матеріальною відповідальністю, і вчинення ним даного кримінального правопорушення не було пов'язане з його офіційною трудовою діяльністю, виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на підприємствах, організація, установах незалежно від форми власності.
Таким чином, суд першої інстанції помилково призначив ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 222 КК України та за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, що пов'язані з матеріальною відповідальністю на всіх підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності строком на 1 рік .
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга заступника прокурора м. Києва ОСОБА_7 підлягає задоволенню шляхом зміни вироку суду в частині призначеного ОСОБА_11 за ч. 1 ст. 222 КК України та за сукупністю злочинів на підставі ст.. 70 КК України додаткового виду покарання.
Керуючись ст.ст.404, 405 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу заступника прокурора м. Києва ОСОБА_7 - задовольнити.
Вирок Подільського районного суду м. Києва від 9 квітня 2014 року щодо ОСОБА_6 - змінити:
виключити з резолютивної частини вироку посилання на призначення ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 222 КК України та за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади пов'язані матеріальною відповідальністю на всіх підприємствах незалежно від форми власності строком на 1 рік з покарання.
Вважати ОСОБА_6 засудженим за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 680 грн.; за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.; за ч. 1 ст. 222 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн., на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим та остаточно визначити ОСОБА_6 покарання у виді штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 8500 грн.
В решті вирок Подільського районного суду м. Києва від 9 квітня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала Апеляційного суду міста Києва може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
________________________________ ______________________________________ ___________________________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3