АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
Справа № 22-7566 Головуючий у1-й інстанції - Плахотнюк К.Г.
Доповідач - Пікуль А.А.
29 травня 2014 року. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого Пікуль А.А.
суддів Невідомої Т.О.
СаліховаВ.В.
при секретарі Троц В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 18 квітня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "А.В.С." до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,-
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 18 квітня 2014 року частково задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "А.В.С." до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.
Суд стягнув з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "А.В.С." 14 980 грн. 20 коп., а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 229 грн. 41 коп.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого рішення, просять рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити повністю (а.с.132-138).
Рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ "А.В.С." про стягнення пені у розмірі 1 111 грн. 24 коп. позивачем не оскаржується, а тому у апеляційному порядку в цій частині не перевіряється.
Заслухавши доповідь судді Пікуль А.А., пояснення учасників судового розгляду: ОСОБА_4 та її представника, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили суд її задовольнити, представника позивача, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.
При ухваленні рішення суд першої інстанції вважав встановленими наступні обставини.
29 жовтня 2010 року між ТОВ "А.В.С." та ОСОБА_4 було укладено договір резервування нерухомості №99.
Вказаним договором, відповідно до Проспекту емісії ЦО, визначено умови, на яких клієнт має право отримати у власність зарезервовану нерухомість, взаємні права та обов'язки забудовника та клієнта, строки придбання ЦО на підставі договору купівлі-продажу ЦО; об'єкт будівництва вводиться в експлуатацію почергово. Плановий термін введення першої частини будівництва в експлуатацію - 20 грудня 2010 року; забудовник зобов'язаний погасити або викупити облігації шляхом передачі у власність клієнту зарезервованого об'єкту нерухомості та майнових прав, пов'язаних з ним у випадку наявності у власності клієнта пакету ЦО; погашення пакету ЦО та отримання зарезервованого об'єкту нерухомості відбувається шляхом укладення між сторонами цивільно-правової угоди, яка підтверджує погашення пакету ЦО та перехід права власності на зарезервований об'єкт нерухомості до клієнта, протягом 10 банківських днів з дня пред'явлення клієнтом облігацій, емітованих забудовником, до погашення у порядку, визначеному проспектом емісії. Передача відповідної нерухомості проводиться на підставі акту приймання-передачі, підписаного сторонами.
29 квітня 2011 року між ТОВ "А.В.С." та ОСОБА_4 було укладено додатковий договір №1 до договору резервування нерухомості №99, відповідно до якого, а саме п.2.1. - ОСОБА_4 за власним бажанням набула право до завершення забудовником робіт з оздоблення фасадів, внутрішніх опоряджувальних та інших робіт в будинку, а також до отримання права власності на зарезервований об'єкт нерухомості на власний ризик приступити та виконати оздоблювальні роботи у зарезервованому об'єкті нерухомості, а забудовник надає клієнту на його запит консультаційні послуги з питань відповідності проведення ремонтних робіт проектній документації на будинок, дизайну інтер'єру та проекту приміщення (квартири, приміщення без визначеного призначення, офісного приміщення), а пунктом 3.17 передбачено, що забудовник та управитель, як разом, так і кожен окремо, здійснюють нагляд за дотримання клієнтом та особами, залученими до проведення ремонтних робіт, встановлених будівельних норм, санітарних норм і правил, техніки безпеки, правил пожежної безпеки, тощо.
Крім того, умовами зазначеної додаткової угоди, що визначені у п.п. 4.1, 4.2, 4.3, 4.4, 5.1, 5.2, 5.4, 5.5 також передбачено, що клієнт зобов'язаний: щомісячно здійснювати оплату послуг забудовника у розмірах та порядку, передбачених цим додатковим договором, у разі дострокового припинення (розірвання) цього додаткового договору негайно, у день припинення (розірвання) цього додаткового договору, припинити виконання ремонтних робіт, а також протягом 3-х календарних днів вивезти з будинку будівельні матеріали, інструменти і обладнання, будівельне сміття, тощо; вимагати від забудовника виконання ним обов'язків, передбачених цим договором. Забудовник зобов'язаний: надавати послуги, передбачені п.3.17 цього додаткового договору; здійснювати нагляд за дотриманням клієнтом умов цього додаткового договору, а також за дотримання клієнтом та особами, залученими до проведення ремонтних робіт, встановлених будівельними нормами, санітарних норм і правил, техніки безпеки, правил пожежної безпеки, здійснювати, як правило, в робочий час та в присутності клієнта, його довірених осіб або осіб, залучених ним до проведення ремонтних робіт. Забудовник має право вимагати від клієнта виконання ним обов'язків, передбачених цим договором, та оплати послуг, які надаються забудовником у відповідності до у мов цього додаткового договору; згідно з умовами додаткового договору, клієнт щомісячно сплачує на користь забудовника сплату за послуги, передбачені п.п.2.1, 3.17 цього додаткового договору; розмір плати за послуги за один календарний місять становить 850 грн. 42 коп., у тому числі податок на додану вартість - 141 грн. 74 коп.; нарахування плати за послуги, передбачені цим додатковим договором, здійснюється з дня його підписання і до закінчення клієнтом виконання ремонтних робіт, про що клієнт повідомляє забудовника та управителя. У разі неповідомлення забудовника про закінчення ремонтних робіт клієнт не має права посилатись на їх закінчення як на підставу для звільнення від сплати щомісячних платежів, передбачених цим додатковим договором.
Сторонами у справі визнано, що необхідність укладення додаткової угоди №1 до договору резервування нерухомості №99, була викликана тим, що позивачем не виконано вимоги договору резервування нерухомості у визначені договором строки, а відповідач виявила бажання приступити до оздоблення зарезервованого нею об'єкту нерухомості, оскільки мала потребу в житловому приміщенні.
За актом прийому-передачі зарезервованого об'єкту нерухомості №1 від 29 квітня 2014 року ТОВ "А.В.С." передало, а ОСОБА_4 прийняла об'єкт нерухомості, який розташований в житловій будівлі за адресою: АДРЕСА_1 та було надано дозвіл на проведення ремонтних робіт.
Крім того, умовами додаткового договору №1 від 29 квітня 2011 року до договору резервування нерухомості №99, а саме п 3.19 визначено, що про факт надання забудовником клієнтові послуг, передбачених цим додатковим договором, сторони можуть (але не обов'язково) щомісячно не пізніше п'ятого числа наступного за звітним місяця складати та підписувати акт про надання послуг.
За встановлених обставин, ураховуючи, що відповідач в установленому законом порядку не надала суду доказів на підтвердження її заперечень, не заявила про захист її порушеного права, а також ураховуючи умови договору, з приводу якого заявлено спір, про необов'язковість складання актів про надані послуги, районний суд прийшов до висновку, що позивач виконав свої зобов'язання за додатковим договором №1 до договору резервування нерухомості № 99 від 29 квітня 2011 року, відповідач отримала послуги, однак не виконала свого обов'язку щодо їх оплати.
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи доведені, однак, висновки суду щодо підстав для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за надані послуги у розмірі 14 980 грн. 20 коп. не відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.
Вказані обставини, ураховуючи положення ст. 309 ЦПК України, дають суду апеляційної інстанції підстави для скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову виходячи з наступного.
За правилом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У даному випадку за додатковим договором №1 до договору резервування нерухомості № 99 від 29 квітня 2011 року ТОВ "А.В.С." (забудовник), зокрема, надає клієнту (ОСОБА_4) на його запит консультаційні послуги з питань відповідності проведення ремонтних робіт проектній документації на будинок, дизайну, інтер'єру та проекту приміщення (квартири), здійснює нагляд за дотриманням клієнтом умов цього додаткового договору, а також за дотриманням клієнтом та особами, залученими до проведення ремонтних робіт, встановлених будівельних норм, санітарних норм і правил, техніки безпеки, правил пожежної безпеки тощо (п. п. 2.1., 3.17. Додаткового договору).
Додатковий договір не передбачає обов'язкового складання акту про надання послуг (п.3.19. Додаткового договору).
Однак, за загальним правилом проведення будь-яких робіт знаходить своє відображення у технічній та обліковій документації (наказах про проведення перевірок (інспекцій), наказах про призначення відповідальних осіб, журналах інспектування, нарядах на виконання робіт, діловій переписці тощо).
Відповідач заперечує факт надання їй послуг, передбачених п. п. 2.1., 3.17. Додаткового договору, і вказує, що жодних запитів щодо надання консультаційних послуг з питань відповідності проведення ремонтних робіт проектній документації на будинок, дизайну, інтер'єру та проекту приміщення (квартири) вона забудовнику не подавала і жодного нагляду за проведенням ремонту у її квартирі забудовником не проводилося.
Жодних документальних підтверджень (журналів інспектування, нарядів на виконання робіт, ділової переписки тощо) надання ТОВ "А.В.С." консультаційних послуг ОСОБА_4 та документальних підтверджень здійснення нагляду ТОВ "А.В.С." за проведенням ремонтних робіт у квартирі відповідача суду не надано. Надані суду копії журналів реєстрації перепусток (а.с.45-74) підтверджують лише факт ввезення матеріалів для проведення ремонтних робіт, про що вказав у клопотанні про їх доручення сам представник позивача, і не можуть бути прийняті судом у якості доказів на підтвердження нагляду за дотриманням клієнтом умов додаткового договору, а також за дотриманням клієнтом та особами, залученими до проведення ремонтних робіт, встановлених будівельних норм, санітарних норм і правил, техніки безпеки, правил пожежної безпеки тощо, як це передбачено п. 3.17. Додаткового договору.
Покладення на відповідача обов'язку доведення того факту, що послуги не були надані, суперечить звичайній логіці, оскільки позов не містить посилань на конкретний перелік послуг, які надавались, не містить конкретних рахунків, які були виставлені з переліком наданих послуг і не були оплачені відповідачем.
Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявленого позову.
Керуючись ст.303, 307, 309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 18 квітня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: А.А. Пікуль
Судді: Т.О. Невідома
В.В. Саліхов