ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
23 травня 2014 року 10:25 № 826/4228/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., при секретарі Новик В.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомУправління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві
доУправління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві
провизнання постанови протиправною, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві (надалі - позивач) з позовом до Головного управління юстиції у м. Києві (надалі - відповідач), в якому просить (з урахуванням уточненої позовної заяви від 10.04.2014 року):
- скасувати постанову про накладення штрафу від 12.03.2014 року на позивача;
- визнати постанову про накладення штрафу на позивача неправомірною;
- судові витрати, покласти на відповідача.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.04.2014 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувана постанова від 12.03.2014 року винесена в порушення положень Закону України «Про виконавче провадження», оскільки позивач не отримував постанови про відкриття виконавчого провадження, у межах якого винесено дану постанову. Крім того, представник позивача наголосив про наявність поважних причин, у зв'язку з якими в останнього відсутня можливість для виконання рішення суду.
У судове засідання 19.05.2014 року з'явилися представники сторін, представником відповідача надані витребувані ухвалою суду від 15.04.2014 року матеріали та замінено неналежного відповідача «Головне управління юстиції у м. Києві» на належного - «Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві».
У судове засідання 22.05.2014 року з'явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач у дане судове засідання не з'явився, явку свого представника не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду у відповідності до положень ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), що підтверджується розпискою, наявною у матеріалах справи.
Суд у судовому засіданні 22.05.2014 року на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, враховуючи відсутність потреби заслухати свідка та експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.
Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві Бялим М.Г. за результатами розгляду заяви про примусове виконання виконавчого листа №2а-11344/12/2670, виданого 22.11.2012 року Окружним адміністративним судом м. Києва про зобов'язання УДАІ ГУ МВС України у м. Києві поновити державну реєстрацію автомобіля Mersedes Benz S 350, 2006 року випуску, сірого кольору, номер кузова НОМЕР_1, д/н НОМЕР_2 за ОСОБА_2, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 03.12.2012 року, якою відкрито виконавче провадження (ВП №35425151) та встановлено боржнику термін до 10.12.2012 року для самостійного виконання рішення.
У межах вказаного виконавчого провадження №35425151 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві Бялим М.Г. винесено постанову про накладення штрафу від 12.03.2014 року, якою за невиконання рішення суду постановлено накласти на боржника штраф у розмірі 680,00 грн.
Крім того, на адресу позивача направлена вимога державного виконавця від 12.03.2014 року №245/1, якою з метою повного, своєчасного виконання виконавчого листа №2а-11344/12/2670, виданого 22.11.2012 року Окружним адміністративним судом м. Києва про зобов'язання УДАІ ГУ МВС України у м. Києві поновити державну реєстрацію автомобіля Mersedes Benz S 350, 2006 року випуску, сірого кольору, номер кузова НОМЕР_1, д/н НОМЕР_2 за ОСОБА_2, зобов'язано Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Києві в семиденний термін надати інформацію про виконання рішення суду.
Вважаючи оскаржувану постанову про накладення штрафу від 12.03.2014 року протиправною, а, відтак, такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.
Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.
Нормативно-правовим актом, яким врегульовано умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку є Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року №606-XIV (надалі - Закон №606).
Відповідно до ст. 1 Закону №606, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Частиною 1 ст. 6 Закону №606 визначено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Разом з тим, приписами ч. 1 ст. 11 Закону №606 зазначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, зокрема, у процесі здійснення виконавчого провадження накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом (п. 13 ч. 2 ст. 11 Закону №606).
Так, положеннями ст. 75 Закону №606 визначені загальні умови виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
Водночас, після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження (ч. 1 ст. 75 Закону №606).
В свою чергу, ч. 2 ст. 25 Закону №606 зафіксовано, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 75 Закону №606, у разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення. Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.
Приписами ст. 89 Закону №606 передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.
З аналізу вищевикладених правових норм вбачається, що накладення на боржника штрафу, відповідно до положень ст. 89 Закону №606, можливе лише у разі відсутності поважних причин для невиконання судового рішення.
Як зазначає представник позивача у позовній заяві, що підтверджено останнім під час судового розгляду справи, Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві не отримувало постанови про відкриття виконавчого провадження, у межах якого винесено оскаржувану постанову про накладення штрафу від 12.03.2014 року. Крім того, представник позивача наголосив про наявність поважних причин, у зв'язку з якими в останнього відсутня можливість для виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону №606, копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Так, у матеріалах виконавчого провадження №35425151, копія яких наявна у матеріалах справи, відсутнє повідомлення про вручення поштового відправлення, яке б свідчило про виконання відповідачем вимог ч. 1 ст. 31 Закону №606.
Натомість, як вбачається зі змісту заяви від 04.01.2013 року, копія якої наявна у матеріалах виконавчого провадження №35425151, представником Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві зазначено, що останнім отримано постанову про відкриття виконавчого провадження про зобов'язання УДАІ ГУ МВС України у м. Києві поновити державну реєстрацію автомобіля Mersedes Benz S 350, 2006 року випуску, сірого кольору, номер кузова НОМЕР_1, д/н НОМЕР_2 за ОСОБА_2.
З огляду на викладене вище, станом на 04.01.2013 року позивачу було відомо про відкриття виконавчого провадження №35425151.
Разом з тим, у матеріалах виконавчого провадження №35425151 також міститься копія заяви про встановлення способу і порядку виконання судового рішення по справі №2а-11344/12/2670 від 10.01.2013 року №б/н, зі змісту якої вбачається, що позивач вказував на складнощі, пов'язані з виконанням судового рішення, з метою виконання якого відкрито розглядуване виконавче провадження, а саме те, що Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року №1388 не передбачено проведення такої дії як «поновлення державної реєстрації», з огляду на що представник позивача просив встановити спосіб і порядок виконання постанови у справі №2а-11344/12/2670.
Згідно ч.ч. 1 та 2 ст. 36 Закону №606, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Питання про відстрочку або розстрочку виконання, встановлення чи зміну способу і порядку виконання розглядається судом у встановлений законом строк. Відповідне рішення може бути оскаржене у встановленому законом порядку.
Проте, з матеріалів справи не вбачається, що відповідач відреагував на вказану заяву про встановлення способу і порядку виконання судового рішення по справі №2а-11344/12/2670, а іншого відповідачем під час судового розгляду справи не доведено.
Враховуючи викладене вбачається, що станом на момент винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу від 12.03.2014 року відповідачу було відомо про наявність у позивача причин, з якими пов'язано невиконання Управлінням державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві вказаного судового рішення.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що у позивача наявні причини, які перешкоджають останньому виконати судове рішення у справі №2а-11344/12/2670, на підставі якого відкрито виконавче провадження №35425151, з огляду на що постанова про накладення штрафу від 12.03.2014 року у виконавчому провадженні №35425151 є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а, відтак, такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 181, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 12.03.2014 року у виконавчому провадженні №35425151.
Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.О. Скочок