ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
22 травня 2014 року № 826/4955/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Берко А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ГК "ДДМ"
до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
за участю:
представника позивача - Новіцької І.Л.
представника відповідача - Диби Ю. Д.
на підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 22.05.2014 проголосив вступну та резолютивну частини постанови.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ГК ДДМ" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем зустрічна звірка, результати якої оформлені актом № 667/26-55-22-08/38346178 від 03.03.2014, була проведена з порушенням порядку її проведення та у спосіб не передбачений чинним законодавством, з порушенням вимог пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України, а висновки викладені в зазначеному акті суперечать цілям та завданням проведення звірок, скільки останні відповідно до положень Податкового кодексу України не є перевірками.
Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав суду письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач обґрунтовує тим, що ним було здійснено заходи з метою проведення зустрічної звірки позивача щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків у період з 01.10.2012 по 31.01.2014, за результатами яких було встановлено, що за фактичною адресою Київ, вул. Червоноармійська, буд. 17, оф. 16к4 ТОВ «ГК ДДМ» - не знаходиться, що підтверджується складеним актом №393/26-55-22-08/38346178 від 03.03.2014, з огляду на що складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання.
У судовому засіданні 22.05.2014 представник відповідача заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволені позову у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд, -
Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва Головного управління Міндоходів у місті Києві на підставі пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України та пункту 4.4. наказу Державної податкової адміністрації України № 236 від 22.04.2011 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок» було здійснено заходи з метою проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК ДДМ" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.10.2012 по 31.01.2014.
За результатами проведених заходів складено акт № 667/26-55-22-08/38346178 від 03.03.2014 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "ГК ДДМ" (код ЄДРПОУ 38346178) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.10.2012 по 31.01.2014» відповідно до якого зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що ТОВ «ГК ДДМ» за фактичною адресою Київ, вул. Червоноармійська, буд 17, оф. 16к4 не знаходиться.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ГК ДДМ" вважаючи протиправними дії по проведенню зустрічної звірки та по оформленню її результатів у формі акту № 667/26-55-22-08/38346178 від 03.03.2014 звернулось з відповідним позовом до суду.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.
Згідно з пунктом 4.4 розділу 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджених наказом державної податкової адміністрації України № 236 від 22.04.2011 у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.
Таким чином, за результатами проведення зустрічної звірки складається довідка, а у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема, у зв'язку із встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), складається акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання.
Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання є службовим документом органів податкової служби, який складається не за результатами здійснення органом державної податкової служби певних дій, зокрема, у зв'язку з проведенням зустрічної звірки, а у зв'язку з встановленням факту що не дає змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання.
Відповідно до акту № 667/26-55-22-08/38346178 від 03.03.2014 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "ГК ДДМ" (код ЄДРПОУ 38346178) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.10.2012 по 31.01.2014» його було складено у зв'язку з встановленням факту неможливості проведення зустрічної звірки з огляду на те, що позивач за фактичною адресою не знаходиться.
Отже, зазначений акт складено у зв'язку з встановленням факту, що не давав змогу провести зустрічну звірку позивача, а саме, у зв'язку з встановленням відсутністю позивача за його місцезнаходженням.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, поряд з тим, що на суб'єкта владних повноважень, у випадку, якщо він є відповідачем в адміністративній справі, покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, Кодексом адміністративного судочинства України на кожну сторону, в не залежності від того чи є вона суб'єктом владних повноважень, покладено обов'язок щодо доведення обставин на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Позивач будь - яких доказів та обґрунтувань на підтвердження проведення відповідачем зустрічних звірок з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит, крім посилань на акт № 667/26-55-22-08/38346178 від 03.03.2014, суду не надано, як і не зазначено про неможливість їх надання.
З огляду на зазначене, враховуючи те, що акт № 667/26-55-22-08/38346178 від 03.03.2014 складено не за результатами проведення відповідачем зустрічної звірки позивача, а у зв'язку з встановленням факту, який перешкоджав проведенню зазначеної звірки, а також те, що будь - яких інших доказів на підтвердження проведення відповідачем зустрічних звірок позивача останнім суду не надано, суд дійшов висновку про те, що відповідачем дій по проведенню зустрічної звірки позивача вчинені не були.
Відповідно до частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до пункту 8 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду
Таким чином судовому захисту в адміністративних судах України підлягає лише порушене право, а отже предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.
Отже, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, та підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.
При цьому слід зазначити, що неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення можливості чи неможливість реалізації її законного права таабо виникнення додаткового обов'язку.
Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, відповідно до пункту 4.4 розділу 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджених наказом державної податкової адміністрації України № 236 від 22.04.2011 є лише формою документальної фіксації наявності факту неможливості проведення зустрічної звірки та не містить волевиявлення суб'єкта владних повноважень щодо виявлених фактів правопорушень, з огляду на що, не створює жодних правових наслідків для суб'єкта господарювання та не змінює стану його суб'єктивних прав, оскільки сам по собі не породжує настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на права та обов'язки суб'єкта господарювання.
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 10.10.2012 у справі № К/9991/30241/12.
У позовній заяві позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо викладення висновків в акті № 667/26-55-22-08/38346178 від 03.03.2014 тобто, позивачем фактично оскаржується акт про неможливість проведення зустрічної звірки №102/26-51-22-05/38473292 від 12.02.2014.
З огляду на викладене, враховуючи те, що зазначений акт, не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для платника податків певні правові наслідки, оскільки він є виключно формою документальної фіксації наявності факту неможливості проведення зустрічної звірки, суд дійшов висновку про те, що у даному випадку позовні вимоги щодо визнання протиправними дій відповідача щодо викладення висновків в акті № 667/26-55-22-08/38346178 від 03.03.2014 не спрямовані на захист та відновлення порушених прав та інтересів позивача.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо внесення коригувань до автоматизованої інформаційної системи "Податковий блок", зокрема, до підсистеми "Аналітична система" на підставі акту № 667/26-55-22-08/38346178 від 03.03.2014 та зобов'язання відновити дані в зазначених системах відкориговані на підставі акту № 667/26-55-22-08/38346178 від 03.03.2014, суд зазначає наступне.
Враховуючи те, що відповідно до положень чинного законодавства акт зустрічної звірки суб'єкта господарювання може засвідчувати лише факт неможливості її проведення без встановлення висновків стосовно відсутності факту документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснюються між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків, то на підставі нього не можуть бути внесені відомості, які б мали вплив на дані задекларовані платником податків.
Позивачем не було надано суду доказів на підтвердження факту внесення відповідачем коригувань до автоматизованої інформаційної системи "Податковий блок", зокрема, до підсистеми "Аналітична система" на підставі акту № 667/26-55-22-08/38346178 від 03.03.2014.
Представник відповідача у судовому засіданні зазначила про те, що коригування облікових даних позивача на підставі акту № 667/26-55-22-08/38346178 від 03.03.2014 не здійснювались.
Таким чином, у суду відсутні підстави для висновку про те, що відповідачем були внесені коригування до автоматизованої інформаційної системи "Податковий блок", зокрема, до підсистеми "Аналітична система" на підставі акту № 667/26-55-22-08/38346178 від 03.03.2014.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо визнання протиправними дій відповідача щодо внесення коригувань до автоматизованої інформаційної системи "Податковий блок", зокрема, до підсистеми "Аналітична система" на підставі акту № 667/26-55-22-08/38346178 від 03.03.2014 та зобов'язання відновити дані в зазначених системах відкориговані на підставі акту № 667/26-55-22-08/38346178 від 03.03.2014 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного - відмовити.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.П. Огурцов
Повний текст постанови складено 28.05.2014.