ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
20 травня 2014 року № 826/5916/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шейко Т.І.
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомУправління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі міста Києва
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
простягнення заборгованості
встановив:
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відповідача, фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, в якому просив стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державане пенсійне страхування у розмірі 1 288,80 грн.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що за відповідачем обліковується борг зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 288,80 грн, який відповідач в добровільному порядку не сплачує.
Відповідач у судове засідання не прибув, свого відношення до позову не висловив.
Керуючись ч. 6 ст. 128 КАС України суд розглянув справу у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Дарницькому районі міста Києва, як платник страхових внесків.
Відповідно до абз. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Абзацом 1 статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Статтею 1 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до вказаної статті страхові внески -це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Згідно з ч. 1 статті 15 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Частинами 3 та 4 цієї статті встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь; платникам страхових внесків у десятиденний термін після їх реєстрації видається повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду.
Згідно п. 3 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які не використовують працю найманих працівників, а також адвокати, їх помічники, приватні нотаріуси, інші особи, які не є суб'єктами підприємницької діяльності і займаються діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу.
Враховуючи викладене відповідач є платником страхових внесків.
Відповідно до п. 3 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктом 3 статті 1, та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, визначених пунктом 1 статті 1 цього Закону, є - сума оподатковуваного доходу (прибутку), яка обчислена в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства України;
Згідно підпункту 5.3.2. пункту 5.3 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» затвердженої Постановою Пенсійного фонду Уркаїни № 21-1 від 19.12.2003 року, - страхові внески платники, визначені підпунктом 2.1.3. пункту 2.1 цієї інструкції (крім тих, які обрали особливий спосіб оподаткування), сплачують за себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності (підпункт 2.1.4. пункту 2.1 цієї Інструкції), якщо податковими органами провадиться нарахування авансових сум податку, протягом року до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада авансові платежі в розмірі 25 відсотків річної суми страхового внеску, обчисленої від суми, визначеної податковими органами для сплати авансових сум податку на доходи фізичних осіб- суб'єктів підприємницької діяльності.
Суми страхових внесків, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним до 1 квітня року, наступного за звітним роком, на підставі даних річної податкової декларації.
Розмір місячного страхового внеску повинен бути не менше мінімального розміру страхового внеску за кожний місяць, розрахованого шляхом множення розміру мінімальної заробітної плати за відповідний місяць, у якому платник мав чистий дохід, на розмір страхового внеску, зазначеного в абзаці шостому пункту 4.7 цієї Інструкції.
Згідно п. 2 ст. 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюється ставки збору в таких розмірах:
- для платників збору, визначених пунктом 3 статті 1, та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, визначених пунктом 1 статті 1 цього Закону, - 33,2 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 2 статті 2 цього Закону.
Одночасно, відповідно до Закону України «Про внесення змін до законів України «Про державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 08.07.2010 року № 2461-VІ, який набрав чинності 17.07.2010 року встановлено, що фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах.
При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачується страхові внески.
Зазначені особи зобов'язані з липня 2010 року сплачувати страхові внески у розмірі не менше мінімального страхового внеску за кожну особу та не більше максимального розміру страхових внесків, у порядку встановленому Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону України від 08.07.2010 року № 2461).
Судом встановлено, що відповідач подав розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік до управління Пенсійного фонду України у Дарницькому районі м. Києва.
Згідно картки особового рахунку відповідача із 2 296,80 грн. нарахованих страхових внесків сплачені страхові внески в розмірі 1008,00 грн.
На момент вирішення даної справи заборгованість Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 зі сплати страхових внесків становить в розмірі 1288.80 грн. (2296,80 грн.-1008,00 грн.).
Відповідно пункту 8 ч. 3 ст. 106 Закону у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.
Відповідно до пункту 8.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України затвердженої постановою правління від 19.12.2003 року № 21-1 зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004 року № 64/8663 суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, у тому числі обчислені органами Пенсійного фонду, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка).
Згідно до підпункту «а» пункту 8.2. Інструкції органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках: якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків.
Згідно абз. 7 пункту 8.3. Інструкції вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.
На підставі вищезазначеного Управлінням до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 було направлено вимогу про сплату боргу від 09.01.2014 року № ф-438 УП.
Як встановлено судом відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив суми страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Абзацом 6 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, чого відповідачем зроблено не було.
Вимоги щодо стягнення заборгованості згідно вимог про сплату боргу в адміністративному чи судовому порядку не скасовані.
Таким чином, беручи до уваги те, що сума заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в повному обсязі до Управління Пенсійного фонду України у Дарницькому районі м. Києва відповідачем не сплачена, суд приходить до висновку про обґрунтованість та законність позовних вимог щодо стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 коштів у розмірі 1 288,80 грн.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Судові витрати, які підлягають стягненню у відповідності до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України - відсутні
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 69-71, 94, 128, 158-163, 167, 254 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
постановив:
Позов Управління Пенсійного фонду України у Дарницькому районі м. Києва задоволити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 1 288,80 грн. (одна тисяча двісті вісімдесят вісім грн. 80 коп.) на користь Управління Пенсійного фонду України у Дарницькому районі м. Києва на р/р 256063012602 в Головному управлінні ОЩАДБАНКу по м. Києву та Київській області, МФО 322669.
Постанова набирає законної сили у відповідності зі ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Шейко Т.І.