01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну 16тел. 235-24-26
"27" травня 2014 р. Справа № 911/1242/14
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг», м. Київ,
до відповідачів: 1) сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Поліський Край», с. Непізнаничі Ємільчинського району Житомирської області,
2) товариства обмеженою відповідальністю «Акруа», м. Бровари,
про стягнення 73 518,52 грн.
Суддя О.В. Конюх;
представники сторін:
від позивача: Кравець О.І., уповноважений, довіреність від 22.05.2014р. б/н;
від відповідача 1: не з'явився; від відповідача 2: не з'явився;
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг", м. Київ, звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою від 12.12.2013р. до відповідачів - сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Поліський Край», с. Непізнаничі Ємільчинського району Житомирської області, та товариства з обмеженою відповідальністю "Акруа", м. Бровари, в якій просить суд стягнути солідарно з відповідачів 73 518,52 грн. заборгованості за Договором поставки від 07.08.2013р. №АП-21-0111, в тому числі: 51 608,00 грн. основного боргу, 2 563,89 грн. пені, 11 605,43 грн. процентів річних, 7 741,20 грн. штрафу, а також покласти на відповідачів витрати зі сплати судового збору в сумі 1 827,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач 1 не виконав належним чином зобов'язань перед позивачем з оплати отриманого товару за договором поставки від 07.08.2013р. №АП-21-0111 в редакції укладених до нього додаткових договорів, в результаті чого за відповідачем 1 перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 51 608,00 грн. Позивач твердить, що у зв'язку з простроченням відповідачем 1 грошового зобов'язання з нього належать до стягнення передбачені договором поставки від 07.08.2013р. №АП-21-0111 пеня, відсотки річних та штраф.
Крім того, в забезпечення виконання зобов'язань відповідача 1 перед позивачем за вказаним договором поставки від 07.08.2013р. №АП-21-0111, між позивачем та відповідачем 2 укладено договір поруки від 16.09.2013р. №ПР-21-0111, за яким товариство з обмеженою відповідальністю "Акруа" поручилось перед позивачем за виконання відповідачем 1 всіх грошових зобов'язань, в тому числі основного боргу, процентів, комісій, неустойки, витрат позивача тощо за договором поставки від 07.08.2013р. №АП-21-0111. За таких обставин, позивач просить суд стягнути з відповідачів заборгованість з врахуванням штрафних та фінансових санкцій солідарно.
Ухвалою господарського суду Київської області від 10.04.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №911/1242/14 та призначено справу до розгляду на 29.04.2014р.
25.04.2014р. до господарського суду Київської області від представника відповідача 1 надійшла заява від 18.04.2014р. про відкладення розгляду справи, обґрунтована перебуванням представника відповідача 1 у службовому відрядженні, з додаванням відповідних письмових доказів. Ухвалою від 29.04.2014р. розгляд справи відкладено на 27.05.2014р.
Відповідачі своїх представників у судові засідання 29.04.2014р. та 27.05.2014р. не направили, вимоги ухвал суду від 10.04.2014р. та від 29.04.2014р. не виконали, витребувані документи не подали, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином завчасно, про що свідчать залучені до матеріалів справи повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень.
Відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи обмежений статтею 69 ГПК України строк розгляду справи, те, що всі особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, про що свідчать залучені до матеріалів справи повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень, та те, що матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до права суду, наданого його ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши позов товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг", м. Київ (далі по тексту - ТОВ "Хімагромаркетинг") до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Поліський Край», с. Непізнаничі Ємільчинського району Житомирської області (далі по тексту СТОВ "Поліський Край"), та товариства з обмеженою відповідальністю "Акруа", м. Бровари (далі по тексту - ТОВ "Акруа"), вислухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд
І. Поставка
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.
Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 ГК України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (стаття 627 ЦК України).
07.08.2013р. між ТОВ "Хімагромаркетинг" (продавець) та СТОВ «Поліський Край» (покупець) укладено договір поставки №АП-21-0111 (далі по тексту - Договір поставки), відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця засоби захисту рослин (далі - товар), а саме: «Тіабен Т» у кількості 10 л на загальну суму 2 860,40 грн. та «Фумифос» у кількості 1 кг на загальну суму 178,77 грн., а покупець зобов'язується прийняти зазначений товар та оплатити його вартість в сумі 3 039,17 грн. (пункт 1.1. Договору поставки).
Згідно умов Договору поставки:
- вартість товару на дату укладення цього договору становить 3 039,17 грн. (у т.ч. ПДВ 20%). Вартість товару в період дії Договору може змінюватись в порядку, передбаченому пунктом 2.2., при цьому така ціна є узгодженою сторонами та не потребує додаткового узгодження шляхом підписання змін та доповнень до цього Договору (пункт 1.2. Договору поставки);
- покупець зобов'язаний сплатити продавцю вартість товару, не пізніше 30.08.2013р. - 3 039,17 грн. (пункт 2.1. Договору поставки);
- поставка товару здійснюється в строки, які передбачені п. 3.3. Договору (до 11.08.2013р.), або раніше за заявкою покупця (пункти 3.1, 3.3 Договору поставки);
- покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару (порушення розділу 2 даного Договору) й сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу. При розрахунку пені застосовується ставка НБУ, що діє в період нарахування пені (пункт 5.2. Договору поставки);
- сторони дійшли згоди, щодо зміни тривалості позовної давності про стягнення неустойки (штрафу, пені), передбаченої пунктом 1 частини 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, і встановили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, встановлених розділом 5 цього договору, припиняється через три роки від дня, коли це зобов'язання повинно було виконане (пункт 5.3. Договору поставки);
- у випадку прострочення виконання зобов'язань, передбачених розділом 2 даного Договору, більш ніж на 30 днів, винна сторона додатково сплачує іншій стороні за даним договором штраф у розмірі п'ятнадцяти відсотків від ціни договору (пункт 5.4. Договору поставки);
- сторони прийшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої частиною 2 ст. 625 ЦК України, і встановлюють її в розмірі сорока відсотків річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем, та дев'яносто шість відсотків річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев'яноста календарних днів. При затримці платежу продавець має право виставити рахунок по сплаті відсотків за користування чужими грошима та інфляційних нарахувань з моменту прострочення до фактичної оплати, а покупець зобов'язаний оплатити його в строк не більше 3 (трьох) банківських днів (пункт 5.5. Договору поставки);
- даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01.01.2015р., а в частині розрахунків - до повного виконання покупцем своїх зобов'язань за цим договором (пункт 7.1. Договору поставки).
Крім того, Додатковим договором від 12.09.2013р. №АП-21-0111ДС1 до Договору сторони доповнили перелік засобів захисту рослин, що поставляється продавцем за Договором, а саме домовились про поставку: «Тіабен Т» у кількості 100 л на загальну суму 26 575,00 грн. та «Зеніт» у кількості 200 л на загальну суму 28 620,00 грн., вартість яких (55 195,00 грн.) покупець зобов'язаний сплатити продавцю не пізніше 15.09.2013р. Поставка товару здійснюється продавцем на умовах СРТ (перевезення до місця призначення за рахунок продавця, до наступних базисів (отримувачів) в строк до 12.09.2013р.
Додатковим договором від 14.09.2013р. №АП-21-0111ДС2 до Договору сторони доповнили перелік засобів захисту рослин, що поставляється продавцем за Договором, а сме домовились про поставку «Дикват» у кількості 400 л на загальну суму 21 608,00 грн., який покупець зобов'язаний сплатити продавцю не пізніше 20.09.2013р. - 6 482,40 грн. та не пізніше 10.11.2013р. - 15 125,60 грн. Поставка товару здійснюється продавцем на умовах СРТ (перевезення до місця призначення за рахунок продавця, до наступних базисів (отримувачів) в строк до 16.09.2013р.
Укладений між сторонами договір за правовою природою є договором поставки, за яким, згідно частин 1 та 2 ст. 712 ЦК України продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст. 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Таким чином, змістом взаємних договірних зобов'язань сторін є обов'язок позивача поставити відповідачу 1 обумовлений договором товар належної якості та кількості, який породжує обов'язок відповідача 1 прийняти зазначений товар та оплатити за нього встановлену договором вартість у встановлений договором строк.
Згідно із статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Ця норма кореспондується з приписами частини 1 статті 193 ГК України.
На виконання вказаного Договору поставки позивачем було поставлено відповідачу 1 товар на загальну суму 79 842,17 грн., що підтверджується залученими до матеріалів справи копіями підписаних обома сторонами та скріплені печатками обох сторін видаткових накладних, а саме:
від 08.08.2013р. №АП-21-0189 на суму 2 860,40 грн.,
від 08.08.2013р. №АП-21-0190 на суму 178,77 грн.,
від 12.09.2013р. №АП-21-0223 на суму 28 620,00 грн.,
від 13.09.2013р. №АП-21-0224 на суму 26 575,00 грн.,
від 16.09.2013р. №АП-21-0226 на суму 21 608,00 грн.,
та відповідними їм довіреностями відповідача на отримання матеріальних цінностей.
Відповідно до частини 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно повинно бути виконано у цей строк. Пунктом 2.1 Договору поставки та додатковими договорами сторонами встановлено, що розрахунок за поставлений товар має бути здійснений наступним чином:
3039,17 грн. - не пізніше 10.08.2013р. (пункт 2.1 Договору);
55195,00 грн. - не пізніше 15.09.2013р. (додатковий договір від 12.09.2013р.);
6482,40 грн. - не пізніше 20.09.2013р. (додатковий договір від 14.09.2013р.);
15125,60 грн. - не пізніше 10.11.2013р. (додатковий договір від 14.09.2013р.)
Так, позивач визнає за відповідачем 1 часткову сплату грошових коштів за Договором поставки на суму 28 234,17 грн., відповідно залишок заборгованості станом на день розгляду справи становить 79 842,17 грн. - 28 234,17 грн. = 51 608,00 грн., що підтверджується доданими до позову банківськими виписками.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Згідно до частини 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За таких обставин підтверджена належними доказами (первинними бухгалтерськими документами) сума простроченої заборгованості відповідача 1 перед позивачем за Договором поставки від 07.08.2013р. №АП-21-0111 становить 51 608,00 грн.
У зв'язку із простроченням грошового зобов'язання за Договором поставки у позивача виникло право на нарахування передбаченої договором пені, штрафу та процентів річних, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до частини 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 5.2. Договору поставки встановлено, що покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару (порушення розділу 2 даного договору) й сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу. При розрахунку пені застосовується ставка НБУ, що діє в період нарахування пені.
Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступені його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.
Згідно частини 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Інше встановлено пунктом 5.3 Договору поставки, згідно якого нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, встановлених розділом 5 цього договору, припиняється через три роки від дня, коли це зобов'язання повинно було бути виконане.
Відповідно до частини 2 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. За таких обставин законом не заборонено передбачити в договорі інші види забезпечення виконання зобов'язання, і нарахування пені не звільняє порушника зобов'язання від застосування інших передбачених договором санкцій, в даному випадку штрафу.
Відповідно до частини 2 ст. 231 ГК України можливе одночасне стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань. Чинне законодавство не обмежує право учасників господарських відносин встановлювати одночасне стягнення пені та штрафу, який є не іншим видом відповідальності, а різновидом неустойки, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України. Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд України (постанова від 27.04.2012р. у справі № 3-24гс12).
Згідно пункту 5.4. Договору поставки сторони передбачили, що у випадку прострочення виконання зобов'язань, передбачених розділом 2 даного договору, більш ніж на 30 днів, винна сторона додатково сплачує іншій стороні за даним договором штраф у розмірі п'ятнадцяти відсотків від ціни договору. Відповідно до пункту 1.5 Договору поставки, сторони визначили ціну договору як суму поставленого товару на умовах цього договору та додаткових угод до нього.
Судом встановлено, що сума поставленого товару за Договором поставки та Додатковими договорами до нього, сплатити яку у відповідача 1 виник обов'язок до 10.11.2013р., становить 79 842,17 грн., при цьому сума товару, оплата якого відповідачем 1 була прострочена більше ніж на 30 днів, становить 51 608,00 грн.
Крім того, положеннями частини 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інший розмір процентів річних встановлений сторонами у пункті 5.5. Договору поставки, яким передбачено, що процентна ставка, передбачена частиною 2 ст. 625 ЦК України, встановлюється в розмірі сорока відсотків річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем та дев'яносто шість відсотків річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев'яноста календарних днів до повної оплати.
Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних не є штрафними санкціями, а є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Зазначену позицію також підтримує і Верховний Суд України (постанова Верховного Суду України від 23.01.2012р. у справі №37/64).
Відповідно до пункту 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
За таких обставин, суд здійснив розрахунок належної до стягнення з відповідача пені та відсотків річних за період з 11.11.2013р. до 28.03.2014р., тобто не виходячи за межі заявленого позивачем періоду нарахування:
Належить до сплати, грн.Строк оплатиФактично сплачено, грн.Основний борг, грн. Період прострочення Пеня, грн. 40% річних (пункт 5.5 договору), грн.96% річних (пункт 5.5 Договору), грн.Штраф 15% (пункт 5.4 Договору), грн.
08.08.133039,17
3039,17 10.08.13 0
55195,0015.09.13 55195,001 день (15.09.13)
16.09.135195,0050000,005 днів (16.09 - 20.09.13)
6482,4020.09.13 56482,4025 днів (21.09.13 - 15.10.13)
16.10.1320000,0036482,4026 днів (16.10.13 - 10.11.13)
15125,6010.11.13 51608,0090 днів (11.11.13 - 08.02.14)1654,285090,10
48 днів (09.02.14 - 28.03.14)882,28 6515,33
Всього по договору 79842,17 грн. 28234,1751608,00 2536,56*11605,43*7741,20
* за заявлений позивачем період
та встановив, що за заявлений позивачем період з 11.11.2013р. по 28.03.2014р. за Договором № АП-21-0111 арифметично вірно розраховані проценти річних становлять 11 605,43 грн., пеня становить 2536,56 грн., штраф становить 7 741,20 грн.
За таких обставин, підтверджена належними письмовими доказами заборгованість відповідача 1 перед позивачем за Договором поставки станом на день звернення позивача до суду з позовом становить 73491,19 грн., в тому числі: 51608,00 грн. основної заборгованості, пеня в сумі 2536,56 грн., проценти річних в сумі 11605,43 грн. та штраф в сумі 7741,20 грн.
ІІ. Порука
Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно зі статтею 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.
16.09.2013р. між ТОВ "Хімагромаркетинг" (кредитор) та ТОВ "Акруа" (поручитель) укладено договір поруки №ПР-21-0111 (далі за текстом - Договір поруки), згідно якого ТОВ "Акруа" зобов'язується перед ТОВ "Хімагромаркетинг" в повному розмірі за виконання обов'язків СТОВ «Поліський Край» (боржник) за Договором поставки від 07.08.2013р. №АП-21-0111. Згідно умов Договору поруки:
- у разі порушення боржником основного договору, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (пункт 1.2. Договору поруки);
- поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання боржником в повному обсязі. Поручитель відповідає в тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки, витрат кредитора тощо (пункт 1.3. Договору поруки);
- цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін (пункт 4.1. Договору поруки).
Приписами статті 541 ЦК України встановлено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, визначених договором або законом.
Згідно положень ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Договором поруки встановлено, що ТОВ "Акруа" відповідає перед ТОВ "Хімагромаркетинг" за виконання зобов'язання СТОВ «Поліський Край» в повному обсязі. ТОВ "Акруа" відповідає в тому ж обсязі, що й СТОВ "Поліський Край", включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки, витрат ТОВ "Хімагромаркетинг" тощо.
За таких обставин, судом встановлено наявність солідарного зобов'язання відповідача 1 та відповідача 2 перед позивачем за Договором поставки, в результаті чого відповідач 2 - ТОВ "Акруа" зобов'язаний перед позивачем в тій самій мірі, що й відповідач 1 - СТОВ "Поліський Край" включаючи суми основного боргу, процентів, неустойки (пені та штрафу), при цьому позивач ТОВ "Хімагромаркетинг" у відповідності до частини 1 ст. 543 ЦК України має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від солідарних боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.
Також, судом встановлено, що позивачем вручено директору ТОВ "Акруа" вимогу від 27.02.2013р., в якій позивач згідно умов Договору поруки вимагав у відповідача 2 оплатити загальну суму боргу в розмірі 51 608,00 грн.
Суду не подано доказів того, що відповідач 2 надав позивачу обґрунтовану відповідь на претензію або задовольнив вимоги позивача. Суд ухвалами від 10.04.2014р. та від 29.04.2014р. двічі зобов'язував відповідачів подати суду документи, що містять інформацію про дати та суми коштів, сплачених відповідачами за Договором поставки від 07.08.2013р. №АП-21-0111. Відповідачі відзив на позов та витребувані судом документи не подали, доводів позивача не спростували.
Відповідно до частини 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Суду не подано жодних доказів того, що сторонами спірних відносин укладалися угоди щодо зміни спірних зобов'язань, в результаті яких збільшилась відповідальність поручителя.
За таких обставин, у суду відсутні правові підстави вважати припиненим зобов'язання поручителя солідарно відповідати перед кредитором за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язань зі сплати основного боргу, процентів, неустойки, тобто судом встановлено факт наявності солідарного обов'язку з виконання зобов'язань СТОВ "Поліський Край" (боржника) та ТОВ "Акруа" (поручителя) перед ТОВ "Хімагромаркетинг" за Договором поставки від 07.08.2013р. №АП-21-0111.
Частиною 1 ст. 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
Судом встановлено, що, підтверджена належними письмовими доказами заборгованість відповідача 1 перед позивачем за Договором поставки від 07.08.2013р. №АП-21-0111 на день звернення позивача до суду та на день розгляду справи становить 73491,19 грн., в тому числі: 51608,00 грн. основної заборгованості, пеня в сумі 2536,56 грн., проценти річних в сумі 11605,43 грн. та штраф в сумі 7741,20 грн.
Позивачем заявлено до стягнення 51 608,00 грн. основної заборгованості, пеню в сумі 2 563,89 грн., проценти річних в сумі 11 605,43 грн. та штраф в сумі 7 741,20 грн.
Таким чином, повно та ґрунтовно дослідивши наявні у справі докази, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи подані позивачем розрахунки заборгованості, враховуючи встановлення судом факту солідарного обов'язку СТОВ «Поліський Край» та ТОВ "Акруа" зі сплати ТОВ "Хімагромаркетинг" суми основного боргу, процентів та неустойки за Договором поставки від 07.08.2013р. №АП-21-0111, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, законними, задовольняє позов частково та приймає рішення про стягнення солідарно з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Поліський Край» та товариства з обмеженою відповідальністю "Акруа" заборгованості в сумі 73491,19 грн., в тому числі: 51608,00 грн. основної заборгованості, пеня в сумі 2536,56 грн., проценти річних в сумі 11605,43 грн. та штраф в сумі 7741,20 грн. У зв'язку із частковим задоволенням позову, витрати по сплаті судового збору суд, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладає на відповідачів пропорційно задоволеним вимогам.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 6, 11, 16, 179, частиною 1 ст. 509, частиною 1 ст. 530, ст. ст. 526, 541, 543, 547, 549, 554, 559, 610, частиною 1 ст. 612, частиною 2 ст. 614, ст.ст. 625, 627, 629, частинами 1 та 2 ст. 692, частинами 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. 193, частинами 2, 6 ст. 231, частиною 6 ст. 232, частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ст. ст. 33, 69, 75, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Поліський Край» та товариства з обмеженою відповідальністю "Акруа" задовольнити частково.
2. Стягнути солідарно з
сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Поліський Край» (11242, Житомирська обл., Ємільчинський р-н, с. Непізнаничі, код ЄДРПОУ 03568113)
та товариства з обмеженою відповідальністю "Акруа" (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, буд. 290, код ЄДРПОУ 36432705)
на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" (02160, м. Київ, проспект Возз'єднання, буд. 15, код ЄДРПОУ 30262667)
51 608,00 грн. (п'ятдесят одну тисячу шістсот вісім гривень нуль копійок) основного боргу,
2536,56 грн. (дві тисячі п'ятсот тридцять шість гривень п'ятдесят шість копійок) пені,
11 605,43 грн. (одинадцять тисяч шістсот п'ять гривень сорок три копійки) процентів річних.
7 741,20 грн. (сім тисяч сімсот сорок одну гривню двадцять копійок) штрафу,
1 826,32 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять шість гривень тридцять дві копійки) судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. В іншій частині вимог відмовити
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.
Суддя Конюх О.В.
Повний текст рішення підписано 02.06.2014р.