Справа: № 2а-29619/11 Головуючий у 1-й інстанції: Бартко В.М. Суддя-доповідач: Горбань Н.І.
Іменем України
26 травня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Горбань Н.І.,
суддів: Земляної Г.В., Сорочка Є.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Фастові та Фастівському районі Київської області на постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 25.10.2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Фастові Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_2 13.10.2011 року звернувся до Фастівського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом до УПФУ в м. Фастові Київської області про зобов'язання провести перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 15% від мінімальної пенсії за віком та щомісячної доплати за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, передбачених ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за останні шість місяців.
Постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 25 жовтня 2011 року позовні вимоги задоволено частково, за період з 13.04.2011 року по 22.07.2011 року, з врахуванням виплачених сум.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та відмовити в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії. Дана обставина підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_1
У відповідності до вимог ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст. 51 цього Закону додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 4 категорії визначена у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.
Згідно ч. 1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ч. 2 зазначеної статті, непрацюючим пенсіонерам проводиться доплата до пенсії в розмірах, передбачених ч. 1 цієї статті.
Всупереч ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу вказані додаткова пенсія та доплата виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному відповідно до постанов Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року та № 836 від 26.07.1996 року, а не в кратному відношенні до мінімальної пенсії за віком та мінімальної заробітної плати, як того вимагає вказаний Закон.
З огляду на те, що Закон має вищу юридичну силу в порівнянні з постановами КМУ № 530 від 28.05.2008 року та № 836 від 26.07.1996 року, відповідач неправомірно виплачував позивачу додаткову пенсію та доплату в меншому розмірі, ніж це передбачено ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25 років, а у жінок 20 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Фастові та Фастівському районі Київської області - залишити без задоволення.
Постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 25 жовтня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Н.І. Горбань
Судді: Г.В. Земляна
Є.О. Сорочко
.
Головуючий суддя Горбань Н.І.
Судді: Земляна Г.В.