20 травня 2014 рокусправа № 2а-3636/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Щербака А.А.
суддів: Баранник Н.П. Малиш Н.І.
за участю секретаря судового засідання:Фірсік Д.Ю розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 червня 2011р. у справі за позовом Жовтневого районного центру зайнятості м. Дніпропетровська до ОСОБА_2 про стягнення коштів,-
Жовтневий районний центр зайнятості м. Дніпропетровська звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів.
23 червня 2011 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська постановив стягнути з ОСОБА_2 на користь Жовтневого районного центру зайнятості м. Дніпропетровська у рахунок повернення виплаченої допомоги по безробіттю - 6804,53 грн.
Постанова обґрунтована тим, що згідно до п. 2-3 ст..36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Між відповідачем та ТОВ «Асистент» з 05.10.2008, на підставі цивільно-правової угоди, виникли трудові відносини, які виключають можливість перебування ОСОБА_2 на обліку, як безробітного. У зв'язку з чим, суд першої інстанції прийшов до висновку, що у період з 05.10.2008 по 21.04.2009 відповідач безпідставно отримував від позивача допомогу по безробіттю.
Відповідачем подана апеляційна скарга, просить оскаржену постанову скасувати, в задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що постанова винесена судом з порушенням матеріального та процесуального права, та порушує його конституційні права на отримання соціальної допомоги у разі безробіття з незалежних від нього обставин, що є джерелом його існування. Крім того, відповідач вказує, що позивач пропустив строк позовної давності звернення до суду, який складає 6 місяців з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися, про порушення своїх прав, свобод, чи інтересів.
В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час, місце судового розгляду повідомлений належним чином.
Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на такі підстави.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що з 22 серпня 2008 року ОСОБА_2 знаходився на обліку в Жовтневому районному центрі зайнятості м. Дніпропетровська як безробітній та з 29 серпня 2008 року отримував допомогу по безробіттю.
21 квітня 2009 року відповідач був знятий з обліку, у зв'язку з працевлаштуванням до Головного управління статистики.
Частинами до частин 2-3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Пунктом 1 пункту 5.5 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності» передбачено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).
Відповідно до п. 6.14 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності» якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.
Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.
Матеріалами справи підтверджено, що між відповідачем та ТОВ «Асистент» з 05 жовтня 2008 року, на підставі цивільно-правової угоди, виникли трудові відносини, в результаті чого у ІV кварталі 2008 року він отримав дохід у розмірі 2000, 43 грн.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що у період з 05 жовтня 2008 року по 21 квітня 2009 року відповідач безпідставно отримував від позивача допомогу по безробіттю, тому сума у розмірі 6804, 53 грн. підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь Жовтневого районного центру зайнятості м. Дніпропетровська.
Стосовно доводів відповідача в апеляційній скарзі, що позивачем пропущено шестимісячний строк зверхня до суду, колегія суддів зазначає наступне.
За результатами звірки даних з Державною податковою адміністрацією 04 серпня 2010 року Святошинським районним центром зайнятості на підставі Акту №93 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на випадок безробіття», було виявлено, що ОСОБА_2 працював в ТОВ «АСИСТЕНТ» по договору та отримав дохід у розмірі 2000,43 грн. у 4 кварталі 2008 року у період перебування на обліку, як безробітний у Жовтневому районному центру зайнятості м. Дніпропетровська.
04 жовтня 2010 було подано позов до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в порядку ЦПК України і цей позов було розглянуто 21.03.2011 в порядку цивільного судочинства. Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 травня 2011 року рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 березня 2011 року скасовано та провадження у справі закрито, у зв'язку з тим, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
18 травня 2011 року Жовтневий районний центр зайнятості м. Дніпропетровська звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно поновив позивачу строк на звернення до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів.
Доводи апеляційної скарги зазначених висновків та правову позицію суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права чи порушено норми процесуального права.
В межах апеляційної скарги підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 червня 2011р. у справі за позовом Жовтневого районного центру зайнятості м. Дніпропетровська до ОСОБА_2 про стягнення коштів залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: А.А. Щербак
Суддя: Н.П. Баранник
Суддя: Н.І. Малиш