22 травня 2014 рокусправа № 422/9968/12
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.
суддів: Мельника В.В. Юхименка О.В.
за участю секретаря судового засідання: Федосєєвої Ю.В.
представника позивача - Злої О.С. (довіреність від 22.01.2014)
представника відповідача - ОСОБА_2 (довіреність від 09.01.2013)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради
на постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 лютого 2013 року у справі № 2а/205/2/2013 (422/9968/12) за позовом Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради до ОСОБА_3 про відшкодування надмірно сплачених бюджетних коштів у вигляді житлових субсидій, -
У жовтні 2012 року Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради (далі - Позивач) звернулося з позовом до ОСОБА_3 (далі - Відповідач), відповідно до якого просило стягнути з Відповідача надміру сплачені бюджетні кошти у вигляді житлових субсидій в сумі 2848,06 грн.
Вимоги адміністративного позову обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 при зверненні до Позивача за призначенням житлової субсидії було повідомлено неповну інформацію, а саме - не повідомлено про наявність автомобіля марки «М 2138», зареєстрованого за ОСОБА_4, та автомобіля марки «ВАЗ 2109», зареєстрованого за ОСОБА_3, у зв'язку з чим була здійснена переплата бюджетних коштів. Оскільки на момент підготовки повідомлення про припинення виплати житлової субсидії, ОСОБА_4 помер, а ОСОБА_3 продовжувала отримувати таку житлову субсидію, станом на 01.10.2012 р. сума переплачених бюджетних коштів становить 2848,06 грн. (а.с.1-5)
Постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 лютого 2013 року у задоволенні адміністративного позову Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради до ОСОБА_3 про відшкодування надмірно сплачених бюджетних коштів у вигляді житлових субсидій відмовлено.
Рішення суду обґрунтовано тим, що оскільки транспортні засоби, належні ОСОБА_4 та ОСОБА_3 знаходяться в експлуатації більше ніж 15 років, то, відповідно до вимог чинного законодавства, вони не повинні враховуватися при призначення житлової субсидії, у зв'язку з чим позовні вимоги є безпідставними. (а.с.115-117)
З вказаною постановою не погодилось Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради, надало до суду апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 лютого 2013 року та задовольнити їх позовні вимоги у повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що субсидія не призначається, якщо власник житла має у своєму володінні два або більше транспортних засоби, при цьому на момент виникнення спірних правовідносин не враховувались транспортні засоби, які згідно з законодавством не були об'єктами оподаткування. Разом з тим, судом першої інстанції було неправомірно застосовано іншу редакцію вказаної норми Закону. (а.с.119-123)
Заперечень проти задоволення апеляційної скарги до суду не надходило.
У судовому засіданні апеляційної інстанції представник Позивача - Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради, вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити із підстав, у ній зазначених. Вважає, що до даних правовідносин не може застосовуватись закон, що діє на час винесення рішення про повернення житлової субсидії, адже він пом'якшує відповідальність отримувача спірних виплат.
Представник Відповідача - ОСОБА_3, проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив врахувати, що ОСОБА_3 не є спадкоємцем отримувача субсидій ОСОБА_4, а тому і не має відповідати за безпідставне, за позицією УПСЗН, отримування житлових субсидій.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до приписів частини 1 статті 195 КАС України , суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення у межах апеляційної скарги та може вийти за межі її доводів у разі встановлення порушень судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_4 був отримувачем субсидії по сплаті житлово-комунальних послуг, наданої відповідно до його заяв від 14 жовтня 2010 року (а.с. 26), від 1 жовтня 2009 року (а.с. 32-33), від 2 жовтня 2008 року (а.с. 44-46), від 1 жовтня 2007 року (а.с. 56-57).
Згідно рішень про призначення субсидій УПСЗН Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради від 16.11.2010 р. (а.с.31), від 01.11.2009 р. (а.с.43), від 06.10.2008 р. (а.с.55), від 08.10.2007 р. (а.с.65) роках ОСОБА_4, який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 були призначені житлові субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг.
Відповідно до довідки про склад сім'ї разом з ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1, на момент подачі заяви про призначення житлової субсидії була також зареєстрована ОСОБА_3 і субсидія також призначалася і для неї. (а.с.28, 34, 47, 58)
Відділом державних соціальних інспекторів Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради була проведена перевірка правильності та повноти інформації, що надається заявниками для призначення державної соціальної допомоги, за наслідками якої складено акт від 12.05.2011 р. (а.с.23)
Перевіркою встановлено ненадання інформації про наявність у володінні дружини ОСОБА_4 - ОСОБА_3, автомобіля марки ВАЗ-2109, 1988 р.в., що підтверджується відповіддю УДАІ ГУ МВС України у Дніпропетровській області від 28.04.2011 р. № 1352 (а.с.25), чим порушено п.п.4 п.5 Положення «Про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива».
Позивачем було направлено на адресу ОСОБА_4 повідомлення про припинення надання житлової субсидії від 17.10.2011 р. № 323, яким було зобов'язано ОСОБА_4 у добровільному порядку сплатити переплачену суму субсидій жовтня 2007 року по квітень 2011 року у розмірі 2848,06 грн. (а.с.17)
Відповідно до свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1 ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.92)
Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради направило на адресу ОСОБА_3 повідомлення про припинення надання субсидії № 13 від 12.09.2012 р., яким зобов'язано Відповідача повернути переплачену суму субсидії за період з жовтня 2007 року по квітень 2011 року в сумі 2848,06 грн. до 01.10.2012 року. (а.с.16)
Стягнення вказаних сум з Відповідача і було предметом судового розгляду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки транспортні засоби, належні ОСОБА_4 та ОСОБА_3, знаходяться в експлуатації більше ніж 15 років, то відповідно до вимог чинного законодавства вони не повинні враховуватися при призначення житлової субсидії, у зв'язку з чим позовні вимоги є безпідставними.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п.п.4 п.5 Положення «Про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 р. № 848 (в редакції, чинній на момент повідомлення про припинення виплати субсидії) (далі - Положення) уповноважений власник (співвласник) житла, наймач житла у державному та громадському житловому фонді, член житлово-будівельного кооперативу, власник (співвласник) житлового приміщення, якому відкрито особовий рахунок, та особи, зареєстровані разом з ним у житловому приміщенні (будинку), мають у своєму володінні чи володінні їх дружин (чоловіків, неповнолітніх дітей) два або більше транспортних засобів (механізмів), що підлягають державній реєстрації та обліку в Державтоінспекції.
При цьому не враховуються транспортні засоби, одержані чи придбані на пільгових умовах через органи праці та соціального захисту населення, а також транспортні засоби вітчизняного виробництва, які перебувають в експлуатації протягом більш як 10 років з дати випуску, та інші транспортні засоби, що перебувають в експлуатації протягом більш як 15 років з дати випуску. Вказана норма змінена Постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 року №774 та набула чинності з 23.07.2011 року.
Відповідно до п.20 зазначеного вище Положення, надання раніше призначеної субсидії припиняється, якщо громадянин приховав або свідомо подав недостовірні дані про доходи та майновий стан, що вплинули на встановлення права на субсидію і визначення її розміру, внаслідок чого була надміру перерахована сума субсидії, - з місяця, в якому виявлено порушення. Сума субсидії, перерахованої (виплаченої) надміру внаслідок свідомого подання громадянином документів з недостовірними відомостями, повертається ним за вимогою органу, що призначив субсидію. У разі коли громадянин добровільно не повернув надміру перераховану (виплачену) субсидію, питання про її стягнення органи, що призначають субсидії вирішують у судовому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, у власності ОСОБА_3 знаходився автомобіль марки «ВАЗ 2109», 1988 р.в., у власності ОСОБА_4 перебував автомобіль марки «М 2138», 1976 р.в. (а.с.25)
В матеріалах справи містяться пояснення ОСОБА_4, відповідно до яких він зазначав, що дійсно власником автомобіля ВАЗ 2109 є його дружина ОСОБА_3, разом з тим, відповідно до довіреності він був переданий сину ОСОБА_2 з 2005 року та знаходиться у м. Чернівці. (а.с.24)
Як на момент отримання житлових субсидій, так і на момент винесення повідомлення про припинення субсидії, кожний із вказаних транспортних засобів перебував в експлуатації більш, ніж 15 років, що Відповідачем не заперечується.
Згідно ст.58 Конституції України та ст.5 ЦК України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Оскільки з внесенням змін Постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 року №774, яка набула чинності з 23.07.2011 року, була скасована юридична відповідальність особи за отримання житлової субсидії при наявності більш, ніж одного транспортного засобу, відносно тих автомобілів, які перебувають в експлуатації більш, ніж 15 років, а повідомлення про припинення субсидії на ім'я ОСОБА_4 було винесено 17 жовтня 2011 року, тобто після внесення відповідних змін, застосування приписів п.20 Положення як до ОСОБА_4, так і до ОСОБА_3, є протиправним.
Окрім того, пункт 20 Положення передбачає відповідальність за приховування або свідоме подання недостовірних даних про доходи та майновий стан, що вплинули на встановлення права на субсидію, лише відносно тієї особи, на яку була оформлена така субсидія та яка подавала відповідні декларації про майновий стан без зазначення відповідних відомостей.
Більш того, повідомлення про припинення надання субсидії на ім'я ОСОБА_3 № 13 від 12.09.2012 р., яким зобов'язано її повернути переплачену суму субсидії за період з жовтня 2007 року по квітень 2011 року в сумі 2848,06 грн. до 01.10.2012 року взагалі направлено ОСОБА_3 12.09.2012 року, тобто, після внесення відповідних змін у п.20 Положення.
Крім того, як слідує за змісту повідомлення, ОСОБА_3 пропонувалось повернути усю суму надміру переплаченої (за позицією УПСЗН) саме ОСОБА_4 житлової субсидії (2848.06 грн. а.с.17), в той час, як вона не є спадкоємцем ОСОБА_4, який помер 08 серпня 2011 року, що УПСЗН не заперечується, адже у повідомленні прямо зазначено - «дата перенесена в зв'язку зі смертю власника житла (а.с.16)
В силу статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Таким чином, ОСОБА_3 не може нести відповідальність за невірно надану інформацію (за позицією УПСЗН) її чоловіком, оскільки в даному випадку в діях Відповідача відсутня вина (умисел), спрямована на приховування або свідоме подання недостовірних даних про доходи та майновий стан, що вплинули на встановлення права на субсидію.
Посилання заявника апеляційної інстанції на той факт, що судом першої інстанції застосовано до спірних правовідносин норму п.п.4 п.5 Положення в редакції, яка набрала чинності після призначення житлової субсидії та отримання переплати бюджетних коштів, визнаються колегією суддів безпідставними та такими, що спростовуються вищенаведеним.
У межах доводів апеляційної скарги підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради - залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 лютого 2013 року у справі № 2а/205/2/2013 (422/9968/12) - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі.
Повний текст ухвали складено 23 травня 2014 року.
Головуючий: Л.М. Нагорна
Суддя: В.В. Мельник
Суддя: О.В. Юхименко