"05" вересня 2013 р. справа № 2а-2567/2011
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу
управління Пенсійного Фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
на постанову Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 25 листопада 2011 року, прийняту у порядку скороченого провадження,
у справі № 2а-2567/2011
за позовом ОСОБА_1
до управління Пенсійного Фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
25 серпня 2011 року позивач звернувся до Тернівського районного суду м. Кривого Рогу з позовом, в якому просив:
- визнати неправомірними дії відповідача щодо нарахування і виплати державної та додаткової пенсії за шкоду, причинену здоров'ю внаслідок Чорнобильської катастрофи за період з 23 лютого 2011 року у розмірах, менших ніж це передбачено ст.50, ч.4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату призначеної позивачу державної пенсії з 23 лютого 2011 року у відповідності з вимогами ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", п.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком; зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу здійснити перерахунок та виплату призначеної позивачу додаткової пенсії у відповідності з вимогами ст.50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", п. 1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в розмірі 75% пенсії, починаючи з 23 лютого 2011 року;
- зобов'язати відповідача здійснити виплату призначеної позивачу державної пенсії у відповідності з вимогами ст. 50, п.4 ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", п.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в подальшому до змін обставин на підставі чого вона призначалася.
Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 17 жовтня 2011 року позовні вимоги за період з 23лютого 2011 року по 25 лютого 2011 року залишено без розгляду.
Постановою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 25 листопада 2011 року позов позивача задоволено частково, а саме:
- визнано дії відповідача щодо відмови позивачеві в перерахунку розміру державної пенсії та додаткової щомісячної пенсії, передбаченим ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - незаконними;
- зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату позивачеві державної пенсії відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 75% від мінімальної пенсії за віком з 25 лютого 2011 року по 25 серпня 2011 року, із урахуванням проведених виплат за вказаний період.
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та відмовити в задоволені позовних вимог, посилаючись при цьому на порушення судом норм матеріального права.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія І), має ІІ групу інвалідності. Позивач перебуває на обліку у відповідача та має право на отримання пенсії по інвалідності на підставі ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі ст. 50 цього ж закону.
Відповідно до статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) особам, що належать до категорії 1 постраждалих від Чорнобильської катастрофи, які є інвалідами ІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно з частиною 4 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з ч. 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення" встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Згідно відповіді відповідача позивач отримує державну пенсію та додаткову пенсію відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 та від 16.07.2008 р. № 654, тобто в меншому розмірі ніж передбачено Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини 4 статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру державної та додаткової пенсії позивачеві застосуванню підлягають ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 та від 16.07.2008 р. № 654.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що права позивача були порушені.
Суд вважає за необхідне зазначити, що пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом не обмежена у часі. Додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю, яка є додатковою виплатою особі, яка визнана такою, що має на неї право, нерозривно пов'язана з виплатою пенсії і також має не визначений у часі граничний термін виплати. Отже, вирішуючи питання про зобов'язання здійснити перерахунок та виплатити відповідні періодичні платежі, суд не має підстав обмежувати орган, відповідальний за здійснення їх перерахунку і виплати, певним часовим проміжком, крім випадків, передбачених законом.
Відповідачем має бути нараховано та виплачено державну пенсію відповідно до вимог ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 75% від мінімальної пенсії за віком до зміни законодавчих норм, що регулюють призначення цього виду пенсії.
Разом з тим, відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 14 червня 2011 року, прикінцеві положення Закону доповнено пунктом 4, відповідно до якого встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 50 та 54 Закону України «По статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
6 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову №745 "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", яка набула чинності 23 липня 2011 року, відповідно пункту 3 якої встановлено, що розмір пенсії для інвалідів 2 групи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижче 1090 грн., відповідно до пункту 1 даної постанови встановлено, що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та мають 2 групу інвалідності, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується у розмірі 20 відсотків від прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, відповідач повинен нараховувати і виплачувати державну та додаткову пенсію за шкоду, причинену здоров'ю, внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до вимог ст.ст. 50 та 54 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 25 лютого 2011 року по 22 липня 2011 року, тобто до змін в нормативних актах, котрі регулюють спірне питання.
За таких обставин суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись п. 3 ч. 1 ст.198, ст. ст.202, 205, 207 КАС України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного Фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області - задовольнити частково.
Постанову Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 25 листопада 2011 року у справі №2а-2567/2011 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного Фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 державної пенсії та додаткової пенсії як інваліду IІ групи відповідно до ст. 50 та ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 25 лютого 2011 по 22 липня 2011 року.
Зобов'язати управління Пенсійного Фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної пенсії як інваліду ІІ групи відповідно до ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 25 лютого 2011 по 22 липня 2011 року з урахуванням раніше здійснених виплат.
Зобов'язати управління Пенсійного Фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії як інваліду ІI групи відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 25 лютого 2011 по 22 липня 2011 року з урахуванням раніше здійснених виплат.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її ухвалення та оскарженню відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України не підлягає.
Головуючий суддя: О.М. Панченко
Суддя: В.Є. Чередниченко
Суддя: А.О. Коршун