Справа: № 2-а-1468/11 Головуючий у 1-й інстанції: Закаблук О.В.
Суддя-доповідач: Троян Н.М.
23 травня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Троян Н.М.,
суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області на постанову Кагарлицького районного суду Київської області від 14.02.2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У січні 2011 року позивач звернувся в суд з позовом про визнання неправомірними дій та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії відповідно до вимог ст.ст. 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Кагарлицького районного суду Київської області від 14.02.2011 року позовні вимоги задоволено.
Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з таких підстав.
Як свідчать обставини справи, 20.08.2010 позивач звернулась до УПФ України у Кагарлицькому районі Київської області із заявою перерахунок пенсії у відповідності до ст. ст. ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Однак, листом від 02.09.2010 № 688/Н-2 відповідач відмовив у перерахунку такої пенсії.
Вважаючи порушенням своїх прав з боку пенсійного органу та з метою їх відновлення ОСОБА_2 звернулась з позовом до суду, в якому просила: визнати дії УПФ України у Кагарлицькому районі Київської області щодо відмови у проведенні перерахунку осоновної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю та підвищення до пенсії особи з 27.07.2010; зобовязати УПФ України у Кагарлицькому районі Київської області провести перерахунок доплати до пенсії відповідно ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку однієї мінімальної заробітної плати, основної пенсії як інваліду 2 групи, відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку 75% від мінімальної пенсії за віком, за період з 27.07.2010.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що такі позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
З таким висновком суду не можна погодитися виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в УПФ України у Кагарлицькому районі Київської області, є непрацюючим пенсіонером, що постійно проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю та є потерпілим 1 категорії від аварії на ЧАЕС.
У відповідності до ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст. 39 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, мають бути підвищені у розмірі на одну мінімальну заробітну плату, у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати.
Проте, відповідачем неправомірно застосовувались положення підзаконних актів - постанов Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та від 25.05.2008 № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», які істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що у даному випадку застосуванню підлягає саме Закон України № 796-ХІІ, а не зазначені постанови Кабінету Міністрів України.
Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з висновком суду першої інстанцій щодо необхідності здійснення виплат у розмірах, визначених Законом № 796-ХІІ.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції в даній частині не спростовують і апеляційним судом відхиляються.
Однак, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстації в частині задоволення позовних вимог, а саме визнання відмови провести перерахунок та виплату пенсії відповідно до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» протиправною та зобов'язання відповідача перерахувувати виплачувати з 27.07.2010 ОСОБА_2 щомісячну державну пенсію відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 75% від мінімальної пенсії за віком, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з наданої відповідачем копії заяви про призначення / перерахунок пенсії (а.с. 24), позивачу призначена пенсія за віком, також в даній заяві зазначено, що пенсія по інвлідності не призначалась.
Враховуючи викладене, а також те, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази наявності у позивача ІІ групи інвалідності, судова колегія приходить до переконання, що підстав для задоволення позовних вимог в цій частині, немає.
Згідно до частини першої ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Відтак, судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В зв'язку з цим виникає необхідність у частковому задоволені апеляційної скарги та відповідно у скасуванні постанови Кагарлицького районного суду Київської області від 14 лютого 2011 року з прийняттям нової про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ч. 1 ст. 41, ст.ст. 160, п. 2 ч. 1 ст. 197, ст.ст. 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області задовольнити частково.
Постанову Кагарлицького районного суду Київської області від 14.02.2011 року в частині визнання відмови провести перерахунок та виплату пенсії відповідно до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» протиправною та зобов'язання відповідача перерахувувати виплачувати з 27.07.2010 ОСОБА_2 щомісячну державну пенсію відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 75% від мінімальної пенсії за віком - скасувати, в частині постановити нову, якою у задоволенні таких вимог відмовти.
В решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Н.М. Троян
Судді: Н.П. Бужак,
В.А. Твердохліб
Головуючий суддя Троян Н.М.
Судді: Бужак Н.П.
Твердохліб В.А.