"14" лютого 2014 р. справа № 2а-674/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу від 27 квітня 2011 р.
у справі № 2а-674/11
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії ,-
встановив:
10 березня 2011 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому з урахуванням уточнень, просив:
- визнати дії відповідача по нарахуванню у неналежному обсязі і ненарахуванню щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни протиправними, починаючи з 01.01.2006 р. і по 31.12.2010 р. включно;
- зобов'язати відповідача здійснити нарахування щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та виплату, за такі період 01.01.2006 р. по 31.12.2006 р., 09.07.07 р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р., з 01.01.2009 р. по 31.12.2010 р. включно.
Ухвалою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 27 квітня 2011 року позов позивача в частині вимог за період з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року та з 22 травня 2008 року по 09.09.2010 року залишено без розгляду.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі позивач вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зокрема позивач зазначає, що відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсії не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. Відповідно до ст. 99 КАС України строки відраховуються з моменту, коли особа дізналася про порушення, а не з моменту, коли порушення почалися, та як дане порушення має триваючий характер.
Просить скасувати ухвалу від 27.04.2011 року та прийняти нове судове рішення про задоволення позову.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах
доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що апеляційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивач звернувся з позовом до суду першої інстанції, в якому просив зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.2006 р. по 31.12.2006 р., 09.07.07 р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р., з 01.01.2009 р. по 31.12.2010 р.
Відповідно до ч.2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законам, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Як вбачається з матеріалів справи, клопотання про поновлення строку звернення до суду позивач не подавав.
Як слідує зі змісту ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» обмеження строку не розповсюджується на нараховані та не отримані суми пенсії, проте, позивачу, доплата до пенсії в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не нараховувалася.
Відповідно до ст.94 Конституції України Закон набирає чинності через десять днів з дні його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування. Закон України "Про соціальний захист дітей війни" прийнято 18 листопада 2004 року, а набрав чинності, відповідно до ч.1 розділу IV даного закону, з 01 січня 2006 року. Закони, інші нормативно-правові акти, судові рішення є загальнодоступними для ознайомлення всіма громадянами. Виплати підвищення до пенсії є щомісячними, а відтак, позивач знав розмір цих виплат і в разі не згоди мав право звернутися до суду у встановлений ч.2 ст. 99 КАС України строк.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив ухвалу з дотриманням норм матеріального та процесуального права в частині, що оскаржується позивачем.
Керуючись п.1 ч.1 ст.199, ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу від 27 квітня 2011 року у справі № 2а-674/11 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: О.М. Панченко
Суддя: В.Є. Чередниченко
Суддя: А.О. Коршун