Головуючий у 1 інстанції - Ушаков Т.С.
Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.
28 травня 2014 року справа №812/460/14 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Гаврищук Т.Г.
суддів: Білак С.В.
Сухарька М.Г.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного підприємства «Антрацит» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 березня 2014 року по справі № 812/460/14 (головуючий І інстанції Ушаков Т.С.) за позовом Державного підприємства «Антрацит» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування вимоги про сплату боргу № Ю-218-11 від 13 січня 2014 року.,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування вимоги про сплату боргу № Ю-218-11 від 13 січня 2014 року.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12 березня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення яким задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Позивач зазначив, що ним були сплачені поточні нарахування єдиного внеску за жовтень та листопад 2013 року в повному обсязі, про що зазначено у розділі: «Призначення платежу» платіжних доручень, які були надані до позовної заяви, а саме: - нараховано за жовтень 2013 року на суму 607 242,47 грн., сплачено на суму 617 635,43 грн.; нараховано за листопад 2013 року на суму 578 731,70 грн., сплачено на суму 578 731,70 грн. Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м.Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів змінила призначення платежу та зарахувала вказані суми єдиного внеску в рахунок погашення штучного створення заборгованості у поточних місяцях за липень, серпень та вересень 2013 року, яка згідно постанови Луганського окружного адміністративного суду від 04.02.2014 року №812/9597/13-а була відсутня. Крім того, судом першої інстанції не було враховано дію мораторію введеного згідно до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому згідно до вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України справу було розглянуто в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач є платником єдиного внеску та ним самостійно подано звіт про суми нарахованого єдиного внеску за жовтень 2013р. на суму 607242,47 грн. та за листопад 2013р.- 578731,70 грн..
Платіжними дорученнями за №№ 2984, 2985 від 24.10.2013, №№ 3285, 3286 від 18.11.2013р., №№ 3440, 3442 від 29.11.2013, № 46 від 11.12.2013р., № 3848 від 27.12.2013р. на загальну суму 617 635,43 грн. позивачем був сплачений єдиний внесок за жовтень 2013 року, про що зазначено у розділі «Призначення платежу» платіжних доручень.
Платіжними дорученнями за №№ 3513, 3514 від 03.12.2013р., №№ 3531, 3532 від 36.12.2013р., №№ 3634, 3636 від 11.12.2013р., №№ 3779, 3780 від 26.12.2013р., № 50 від 30.12.2013р. на загальну суму 578 731,70 грн. позивачем був сплачений єдиний внесок за листопад 2013 року, про що зазначено у розділі «Призначення платежу» платіжних доручень.
Сплачені позивачем наведеними платіжними дорученнями суми єдиного внеску відповідачем було зараховано в рахунок погашення заборгованості з єдиного внеску за липень,серпень,вересень, жовтень 2013р.
Відповідачем відповідно до частини 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» було надіслано на адресу позивача вимогу про сплату боргу № Ю-218-11 від 13 січня 2014 року на суму 1087154,84грн., у т.ч. жовтень 2013р.-508423,14 грн., листопад 2013р.-578731,70 грн..
Згідно до вимог частини 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць.
У частині 6 статті 25 цього Закону встановлено, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Тобто, наведеною нормою чітко визначено право відповідача направляти сплачені позивачем суми єдиного внеску в рахунок погашення недоїмки у порядку календарної черговості їх виникнення.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про те, що сплачені позивачем суми єдиного внеску відповідачем правомірно було зараховано в рахунок погашення заборгованості з єдиного внеску за липень,серпень,вересень, жовтень 2013р.
Посилання позивача на дію мораторію, введеного згідно до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», колегією суддів не прийнято до уваги виходячи з наступного.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 09 січня 2013 року порушено провадження у справі №013/124/13-г про банкрутство щодо ДП «Антрацит» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Постановою Вищого господарського суду України від 19.12.2013р.провадження у справі №013/124/13-г про банкрутство ДП «Антрацит» припинено.
Згідно до вимог ст.ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(в редакції, чинної на дату порушення провадження у справі про банкрутство ДП «Антрацит») мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником стосовно якого порушено справу про банкрутство грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
За приписами ч.4 ст.12 наведеного Закону протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Тобто, під час дії мораторію зупиняється виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів, в тому числі щодо сплати єдиного внеску, термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припиняються заходи, спрямовані на забезпечення виконання цих зобов'язань. Що стосується сплати поточних зобов'язань, то за ними зберігаються загальні правила щодо сплати та застосування санкцій за неналежне їх виконання.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем направлена на адресу позивача вимога про сплату недоїмки за жовтень, листопад 2013р., яка виникла після порушення провадження про банкрутство. Сплачені позивачем суми єдиного внеску були зараховані відповідачем в рахунок погашення заборгованості з єдиного внеску за липень,серпень,вересень, жовтень 2013р.,яка також виникла після порушення справи про банкрутство. За таких обставин,колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що дія мораторію на виконання цих зобов'язань не поширюється.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правомірно було відмовлено у задоволенні позову.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Антрацит» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 березня 2014р. по справі № 812/460/14 - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 березня 2014р. по справі № 812/460/14 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Т.Г. Гаврищук
Судді: С.В. Білак
М.Г. Сухарьок