14 травня 2014 рокусправа № П/811/262/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мельника В.В.
суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.
за участю секретаря: Федосєєвої Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області
на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2014 року у справі №П/811/262/14
за позовом ОСОБА_1
до про Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області визнання протиправною та скасування вимоги,-
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі по тексту - відповідач), в якому просила визнати протиправною та скасувати вимогу №Ф-14/2 від 20 листопада 2013 року.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі №П/811/262/14. (а.с.1)
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що він зареєстрований як фізична особа-підприємець та відповідно до свідоцтва про сплату платника єдиного податку ним обрано спрощену систему оподаткування. Позивач вказує, що відповідно до положень ч.4 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» він звільнений від сплати єдиного внеску, оскільки є пенсіонером за віком.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2014 року у справі №П/811/262/14 адміністративний позов задоволено. (суддя - Кармазина Т.М.) (а.с.38-39)
Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваного рішення.
Відповідач - Світловодська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність оскаржуваного судового рішення, просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2014 року у справі №П/811/262/14 та відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що вимога про сплату боргу за ІІ-ІІІ квартал 2013 року в сумі 2121,95 грн. є правомірною та відповідає чинному законодавству.
Позивач та відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися у встановленому порядку, своїх представників для участі у її розгляді не направили.
За таких обставин, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представників сторін по справі.
У судовому засіданні, дослідивши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на такі підстави.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа - підприємець 12.09.1996 року виконавчим комітетом міської ради м. Світловодська.
Позивач є пенсіонером за віком, отримує пенсію на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що підтверджується копією пенсійного посвідчення від 24.06.2008 року, серія НОМЕР_1.
Як вбачається з матеріалів справи останній є платником єдиного податку та з 31 травня 2012 року ним було обрано спрощену систему оподаткування.
20 листопада 2013 року Світловодською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на адресу позивача направлено вимогу про сплату боргу №Ф-14/2 згідно з ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Відповідно до п.4 ч.1ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Згідно частини 8 статті 9 цього Закону, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
З 06.08.2011р. набрала чинності частина четверта статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», за приписами якої особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Аналіз вищенаведеної правової норми дає підстави вважати, що законодавець відносить до осіб, які можуть бути звільнені від сплати за себе єдиного внеску, всіх осіб, які отримують пенсію за віком. незалежно від того, чи призначена вона на загальних підставах, чи є пільговою та призначена із зниженням пенсійного віку.
Позивач отримує пенсію за віком, відповідне посвідчення видане 24 червня 2008 року.
Жодні докази, які б свідчили про укладення договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування між позивачем та відповідачем, в матеріалах справи відсутні та до суду надані не були.
Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено належними засобами доказування правомірності прийняття оскаржуваної вимоги про сплату боргу .
Таким чином, з огляду на положення ч.4 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач звільнений від сплати єдиного внеску.
За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення позовних вимог прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 18 лютого 2014 року необхідно залишити без змін.
Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 160, ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2014 року у справі №П/811/262/14- залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу - з дня складання рішення в повному обсязі.
Повний текст виготовлено - 19 травня 2014 року.
Головуючий: В.В. Мельник
Суддя: О.В. Юхименко
Суддя: Л.М. Нагорна