Ухвала від 28.05.2014 по справі 410/778/14-а

Головуючий у 1 інстанції - Снегірьов В.А.

Суддя-доповідач - Бишов М. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2014 року справа №410/778/14-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Бишова М.В.

суддів Компанієць І.Д., Шальєвої В.А.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Брянка Луганської області на постанову Брянківського міського суду Луганської області від 10 квітня 2014 року по адміністративній справі №410/778/14-а за позовом ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_3, до Управління Пенсійного Фонду України в м. Брянка Луганської області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 звернулась з позовом до суду, в обґрунтування якого зазначила, що позивач є пенсіонером та знаходиться на обліку в УПФУ як одержувач пенсії за віком.

05.03.2010 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії на підставі ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з тим, що він працював після призначення пенсії. Відповідач на підставі зазначеної заяви здійснив перерахунок з 01.03.2010 року, але із застосуванням середньої заробітної плати за 2007 рік замість 2009 року, період заробітку з 01.08.1990 року по 31.07.1995 року, коефіцієнт заробітку - 3,42989. Відповідач оскаржив зазначене рішення УПФУ до суду. Постановою Брянківського міського суду від 29.04.2011 року по справі №2а-1654/2011 позов було задоволено і зобов'язано УПФУ здійснити перерахунок пенсії позивача з 01.03.2010 року із застосуванням показнику середньої заробітної плати працівників,зайнятих у галузях економіки України за 2009 рік в розмірі 1 650,43 грн на підставі його заяви від 05.03.2010 року. Постанова суду набрала чинності з 09.05.2011 року. На виконання постанови суду УПФУ здійснило перерахунок пенсії з 01.03.2010 року із застосуванням середньої заробітної плати за 2009 року, але при цьому неправомірне змінило період заробітку та коефіцієнт заробітку, хоча позивач про це не просив і суд з цього приводу рішення не виносив.

Представник позивача просив суд визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Брянка Луганської області щодо здійснення з 26.08.2013 року перерахунку пенсії ОСОБА_3 із застосуванням заробітної плати за період з 01.08.1990 року по 31.07.1995 року та з 21.10.2003 року по 31.01.2010 року (з урахуванням виключення невигідного періоду), з індивідуальним коефіцієнтом заробітної плати 2,68808 та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Брянка Луганської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 з 26.08.2013 року із застосуванням заробітної плати з 01.08.1990 року по 31.07.1995 року з індивідуальним коефіцієнтом заробітної плати 3,42989.

Постановою Брянківського міського суду Луганської області від 10 квітня 2014р. позов ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 задоволений, внаслідок чого дії відповідача визнані протиправними та зобов'язане управління Пенсійного Фонду України в м. Брянці Луганської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 з 26.08.2013 року із застосуванням заробітної плати з 01.08.1990 року по 31.07.1995 року з індивідуальним коефіцієнтом заробітної плати 3,42989.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до правомірності дій відповідача при перерахунку позивачу пенсії.

Позивач та представник відповідача у судове засідання не з'явилися з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, представник відповідача надав заяву про розгляд справи у письмовому провадженні, що дає суду право розглянути справу у відсутності сторін в письмовому провадженні на підставі ст.197 ч.1 КАС України.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.

ОСОБА_3 знаходиться на обліку в УПФУ в м. Брянці Луганської області як одержувач пенсії за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 від 27.02.2004 року (а.с.5).

05.03.2010 року ОСОБА_3 звернувся у УПФУ в м. Брянці Луганської області з заявою про перерахунок пенсії у зв'язку з тим, що відпрацював 2 роки (а.с.11).

Відповідач на підставі зазначеної заяви здійснив перерахунок з 01.03.2010 року, але із застосуванням середньої заробітної плати за 2007 рік замість 2009 року, період заробітку з 01.08.1990 року по 31.07.1995 року, коефіцієнт заробітку - 3,42989.

Постановою Брянківського міського суду Луганської області від 29.04.2011 року по справі №2а-1654/2011, визнано протиправними дії УПФУ в м. Брянці Луганської області, щодо здійснення у 2010 році перерахунку пенсії ОСОБА_3 із застосуванням показника заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2007 рік у розмірі 1 197,91 грн та зобов'язано УПФУ в м. Брянці Луганської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 з 01.03.2010 року із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2009 рік у розмірі 1 650,43 грн на підставі його заяви від 05.03.2010 року (а.с.12).

Відповідно до розрахунку ОСОБА_3 (дата звернення 15.03.2004), пенсію розраховано із застосуванням заробітної плати за період з 01.08.1990 року по 31.07.1995 року з індивідуальним коефіцієнтом заробітної плати 3,42989 (а.с.13-14).

Як вбачається з листа Відповідача від 17.02.2014 року за вих. №1052/02-01-10, після перерахунку пенсії з 01.03.2010 року заробітну плату було взято за період з 01.08.1990 року по 31.07.1995 року та з 21.10.2003 року по 31.01.2010 року (а.с.15).

Відповідно до розрахунку ОСОБА_3 (дата звернення 05.03.2010), пенсію розраховано із застосуванням заробітної плати за період з 01.08.1990 року по 31.07.1995 року та з 21.10.2003 року по 31.01.2010 року з індивідуальним коефіцієнтом заробітної плати 2,68808 (а.с.16).

Відповідно до абз.3 ч.4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції що діяла станом на 05.03.2010 року), перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія , або за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на положення ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону №107-VI від 28.12.2007р. колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки зазначені положення були визнанні неконституційними згідно з Рішенням Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008р.

Суд першої інстанції вірно вважав, що відповідач не мав правових підстав змінювати період заробітної плати та коефіцієнт заробітної плати без відповідної заяви позивача.

Як вбачається з заяви позивача про перерахунок пенсії від 05.03.2010 року, ОСОБА_3 просив УПФУ зробити перерахунок пенсії з додаванням стажу за 2 роки. Позивач не просив змінювати період заробітку, а виходячи з цього у відповідача не було підстав його змінювати.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

На підставі викладеного та керуючись ст.2, 11, 159, 160, 167, 1832,184, 195, 1951, 196-198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Брянка Луганської області на постанову Брянківського міського суду Луганської області від 10 квітня 2014 року по адміністративній справі №410/778/14-а - залишити без задоволення.

Постанову Брянківського міського суду Луганської області від 10 квітня 2014 року по адміністративній справі №410/778/14-а - залишити без змін.

Ухвала суду за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Колегія суддів: Бишов М.В.

Компанієць І.Д.

Шальєва В.А.

Попередній документ
38988150
Наступний документ
38988152
Інформація про рішення:
№ рішення: 38988151
№ справи: 410/778/14-а
Дата рішення: 28.05.2014
Дата публікації: 03.06.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Донецький апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі: