16 травня 2014 рокусправа № 2а/3770/2011(6-а/337/125/2014)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.
суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя на ухвалу Хортицького районного суду Запорізької області від 24 березня 2014 року у адміністративній справі № 2а/3770/2011(6-а/337/125/2014) за поданням Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Запорізькій області Морар М.В. про зміну спсобу і порядку виконання судового рішення на підставі виконавчого листа по справі №2а-3770/2011 від 12.11.2013 р,-
встановиВ:
Постановою Хортицького районного суду Запорізької області від 28 березня 2011 року позов позивача задоволено, а саме: визнано бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку позивачу підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком - неправомірною; зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплачувати позивачу підвищення пенсії починаючи з 11.10.2010 року по 31 грудня 2010 року та з 1 січня 2011 року відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
Рішення суду вмотивовано тим, що відповідачем було порушено вимоги ст. 6 Закону України від 18.11.2004 р. № 2195-ІV "Про соціальний захист дітей війни" (далі -Закон № 2195-ІV) щодо нарахування та сплати позивачу підвищення до пенсії.
На виконання вказаного судового рішення 12.11.2013 р. Хортицьким районним судом Запорізької області видано виконавчий лист у справі №2а-3770/11.
Листом від 13.01.2014 №290/11 Управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя повідомило головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Запорізькій області про неможливість виконання рішення суду у повному обсязі у зв'язку з відсутністю відповідних асигнувань.
Виходячи з вказаних обставини головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області до суду першої інстанції подано заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду по даній справі.
Ухвалою Хортицького районного суду Запорізької області від 24 березня 2014 року заяву задоволено. Змінено спосіб і порядок виконання рішення суду, на підставі якого видано виконавчий лист Хортицького районного суду Запорізької області №2а-3770/11від 12.11.2013, з зобов'язання Управління пенсійного фонду України у Хортицькому районі м. Запоріжжя на стягнення з УПФУ в Хортицькому районі м. Запоріжжя на користь ОСОБА_3 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, виходячи з розміру встановленого ч. 1 ст. 28 закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року в сумі 1406 грн. 08 коп. за період з 23.11.2010 року по 22.07.2011 року.
Не погодившись з ухвалою суду, Управління пенсійного фонду України у Хортицькому районі м. Запоріжжя подало апеляційну, в якій, посилаючись на порушення судом норм права, просить скасувати ухвалу суду, та відмовити в задоволені заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.
Таким чином, для відстрочення, розстрочення виконання рішення та зміни способу його є такі підстави: для розстрочення та відстрочення - обставини, що ускладнюють виконання, а для зміни способу і порядку виконання - обставини, які роблять виконання неможливим.
Отже під зміною способу і порядку виконання рішення суду розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.
При цьому суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту.
Враховуючи вимоги статті 263 КАС України та вимоги державного виконавця, заявник просить суд фактично змінити зміст резолютивної частини постанови Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 28 березня 2011 року.
Крім того, заявник посилається на обставини, наведені боржником - Управлінням пенсійного фонду України у Хортицькому районі м. Запоріжжя в зазначеному вище листі від 13.01.2014 №290/11 (відсутність виділених у встановленому порядку бюджетних асигнувань), проте, відповідні докази на підтвердження наявності цих обставин державним виконавцем не досліджувались, в матеріалах справи такі докази відсутні.
В той же час згідно із ч.1 ст.11 Закону України «Про державну виконавчу службу» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Зокрема, державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом (ч.2 вказаної статті Закону).
Докази виконання заявником наведених вище вимог Закону України «Про державну виконавчу службу» матеріали справи не містять, обставини, які б свідчили про неможливість виконання рішення суду у визначений ним спосіб, в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансування витрат, пов'язаних в реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
За правилами Бюджетного кодексу України у випадку, якщо виплата донарахованої суми перевищує бюджетні призначення на поточний рік, така виплата буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.
Отже відсутність у боржника коштів на момент відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду про зобов'язання здійснити відповідні виплати, не є підставою, що свідчить про неможливість виконання судового рішення.
Як зазначено з цього приводу Європейським судом з прав людини в пункті 74 рішення у справі "Іммобільяре Саффі проти Італії", орган державної влади не має права посилатися на брак коштів на виправдання неспроможності виконати судове рішення про виплату боргу.
Виходячи з викладеного, апеляційним судом встановлено, що виконання зазначеної постанови суду фактично можливе, а отже підстави для зміни способу виконання рішення суду першої інстанції відсутні.
Суд першої інстанцій не в повному обсязі з'ясував обставини справи, невірно застосував норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, що відповідно до ст.202 КАС України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне судове рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні подання про зміну способу і порядку виконання рішення суду.
Керуючись ст.195, ст.196, п.6 ч.1 ст.199, ст.202, ст.205, ст.206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя задовольнити.
Ухвалу Хортицького районного суду Запорізької області від 24 березня 2014 року у адміністративній справі № 2а/3770/2011(6-а/337/125/2014) скасувати.
У задоволенні заяви Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Запорізькій області про зміну способу і порядку виконання постанови Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 28 березня 2011 року у справі № 2а-3770/2011 - відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Я.В. Семененко