22 травня 2014 рокусправа № 404/4203/13-а (2-а/404/346/13)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.
суддів: Мельника В.В. Юхименка О.В.
за участю секретаря судового засідання: Федосєєвої Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення виконкому Кіровської районної у м.Кіровограді ради
на постанову Кіровського районного суду м.Кіровограда від 09 вересня 2013 року у справі № 404/4203/13-а (2-а/404/346/13) за позовом Управління соціального захисту населення виконкому Кіровської районної у м.Кіровограді ради до ОСОБА_1 про стягнення боргу з виплати державної допомоги по догляду за дитиною, -
У квітні 2013 року Управління соціального захисту населення виконкому Кіровської районної у м. Кіровограді ради (далі - Позивач) звернувся з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач), відповідно до якого просило стягнути з Відповідача на користь Позивача переплачені бюджетні кошти у розмірі 3620,98 грн.
Вимоги адміністративного позову обґрунтовано тим, що в ході проведеної Позивачем перевірки правильності та повноти інформації, наданої ОСОБА_1 для призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у збільшеному розмірі, виявлено, що Відповідач не зазначила отримання доходу від продажу рухомого майна. Вказана переплата Відповідачем добровільно сплачена не була, а тому підлягає стягненню у судовому порядку.(а.с.1-2)
Постановою Кіровського районного суду м.Кіровограда від 09 вересня 2013 року у задоволенні позовних вимог Управління соціального захисту населення виконкому Кіровської районної у м.Кіровограді ради до ОСОБА_1 про стягнення переплачених бюджетних коштів відмовлено.
Рішення суду обґрунтовано тим, що заявлені позовні вимоги є безпідставними, оскільки, відповідно до наданої інформації , фактично відбувся не продаж автомобіля, а його перереєстрація в органах ДАЇ з сина на матір. (а.с.70-72)
З вказаною постановою не погодилось Управління соціального захисту населення виконкому Кіровської районної у м. Кіровограді ради, надало до суду апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Кіровського районного суду м.Кіровограда від 09 вересня 2013 року та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Наполягають на тому, що ОСОБА_2 здійснив відчуження належного йому автомобіля шляхом укладення договору купівлі-продажу, про що Відповідач не повідомила при поданні декларації про доходи та майновий стан, у зв'язку з чим Позивачем була здійснена переплата державної допомоги по догляду за дитиною. Просили розглядати справу без їх участі. (а.с.62-63)
Відповідач надала заперечення проти задоволення апеляційної скарги, в яких зазначала, що автомобіль фактично не відчужувався, а відбулося лише переоформлення власника у їх родині, внаслідок цього не отримала жодного прибутку, при цьому вказаний транспортний засіб так і залишився у користуванні родини ОСОБА_2, про що свідчить запис у технічному паспорті про надання права керування ОСОБА_2 Просили розглянути справу без їх участі. (а.с.88-91)
Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явились, клопотань про розгляд справи за їх участі до суду не надходило, а тому, відповідно до ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до приписів частини 1 статті 195 КАС України , суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення у межах апеляційної скарги та може вийти за межі її доводів у разі встановлення порушень судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про шлюб з 24.06.2011 р. (а.с.38) та має неповнолітню доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження.(а.с.37)
ОСОБА_1 була взята на облік в Управлінні соціального захисту населення виконкому Кіровської районної у м.Кіровограді ради та їй була призначена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку як непрацюючій особі з 06.03.2012 р. у розмірі прожиткового мінімуму відповідно до рішення від 15.03.2012 р. (а.с.44)
03 вересня 2012 року ОСОБА_1 подала до Управління соціального захисту населення виконкому Кіровської районної у м. Кіровограді ради декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, в якій у графі «Відомості про витрати, здійснені протягом 12 місяців перед зверненням», зазначила, що їх сім'я транспортних засобів не має. (а.с.7-8)
Уповноваженими працівниками Управління соціального захисту населення виконкому Кіровської районної у м.Кіровограді ради була проведена перевірка правильності та повноти інформації, що надається заявниками для призначення усіх видів соціальної допомоги та направлено запит до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції, яка повідомила Позивача про відчуження ОСОБА_2 автомобіля шляхом укладення договору купівлі-продажу.(а.с.11-12)
Позивачем було сформовано розрахунок від 04.03.2013 р. про переплату ОСОБА_1 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років за період з 01.09.2012 р. по 28.02.2013 р. на загальну суму 3620,98 грн. (а.с.3)
ОСОБА_1 повідомила Позивача про відмову повертати надмірно виплачені суми державної допомоги по догляду за дитиною, оскільки автомобіль був лише переоформлений, а не проданий. (а.с.16)
Стягнення вказаних сум з Відповідача і було предметом судового розгляду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Управління соціального захисту населення виконкому Кіровської районної у м.Кіровограді ради, суд першої інстанції виходив з того, що заявлені позовні вимоги є безпідставними, оскільки, відповідно до наданої інформації, відбувся не продаж автомобіля, а його перереєстрація.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України, Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України від 15.11.2001 р. було прийнято Методику обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги, пунктом 5 якої визначено, які саме доходи в грошовій та натуральній формі відносяться до сукупного доходу сім'ї. Зокрема, відповідно до п.п. 5.18. вказаної Методики до таких доходів відносяться інші доходи, які підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства.
Відповідно до інформації, наданої начальником Центру надання послуг, пов'язаних з використанням транспортних засобів м. Кіровограда та Кіровоградського району Нечитайло Ю.В. від 19.07.2013 р. № 2586, станом на 13.07.2013 року автомобіль OPEL Vectra, 2005 р.в., номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 від 13.06.2012 р., зареєстровано на ім'я ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 За заявою ОСОБА_5 до графи «Особливі відмітки» свідоцтва про реєстрацію внесено запис про право керування транспортним засобом сину ОСОБА_2.(а.с.54, 60 зворот)
Відповідно до квитанцій від 13.06.2012 р. ОСОБА_5 було сплачено кошти у розмірі 388,15 грн. за реєстрацію, перереєстрацію автомобіля та 1293,96 грн. збору, а ОСОБА_2 сплатив 29,41 грн. за зняття з обліку автомобіля. (а.с.55-65)
Наявні в матеріалах справи докази в сукупності свідчать про те, що автомобіль OPEL Vectra, 2005 р.в., належний ОСОБА_2, був переоформлений на його матір ОСОБА_5, при цьому за ОСОБА_2 збереглося право керувати вказаним транспортним засобом, тобто, фактично була здійснена перереєстрація вказаного транспортного засобу.
Жодних доказів на підтвердження факту здійснення купівлі-продажу вказаного автомобілю та отримання внаслідок цього доходу, доказів сум отриманого доходу органом праці та соціального захисту населення до суду надано не було.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Як слідує із суті заявленого позову, предметом спору є стягнення з ОСОБА_1 безпідставно отриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку у розмірі, більшому, ніж 130 грн. щомісячно за період з 01 01.09.2012 р. по 28.02.2013 р. на загальну суму 3620,98 грн.
Зазначене підтверджується і наданим Управлінням розрахунком переплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, переплата відбулася саме через те, що ОСОБА_1 безпідставно (за позицією Управління) було нараховано розмір допомоги більш, ніж 130 гривень, і саме різниця між помісячно нарахованою та виплаченою допомогою за період з 01 01.09.2012 р. по 28.02.2013 р. включно, і допомогою у розмірі 130 грн. помісячно, лише на яку ОСОБА_1 мала право (за позицією Управління - відповідно до наданих документів) і склала суму переплати у розмірі 3620,98 грн. (а.с.3)
В той же час, та обставина, що Відповідач перебувала на обліку у Позивача як непрацююча особа і зазначена допомога нараховувалась їй як непрацюючій особі, сторонами не заперечувалась.
Таким чином, з огляду на предмет спору, суду слід з'ясувати, чи мала місце за період отримання Відповідачем, як непрацюючою особою, допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (з 01 01.09.2012 р. по 28.02.2013 р. включно) переплата такої допомоги та на яку суму.
При цьому необхідно врахувати наступне.
Як слідує із правових норм, що регулюють спірні правовідносини, до 1 січня 2008 року, тобто, до набрання чинності Законом України від 28 грудня 2007 № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 107-VI) - правовідносини щодо виплати допомоги регулювалися як Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-XII від 21 листопада 1992 (далі - Закон № 2811-ХІІ), дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом № 2240-III, який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб. Розмір допомоги також визначався цими Законами (статтями 15 та 43 відповідно).
Зокрема, статтею 15 Закону № 2811-XII було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Однак, пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону № 107-VI були внесені відповідні зміни до Закону № 2811-ХІІ та Закону № 2240-III, а саме: дію статті 13 Закону № 2811-ХІІ з 01 січня 2008 року поширено і на застрахованих осіб, а ст. 15 Закону № 2811-ХІІ викладено в наступній редакції: допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Проте, пунктом 2 розділу ІІІ Закону № 107-VI було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.
Таким чином, з 01.01.2009 року, діють положення ст.13 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", якою передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною та положення ст.15 цього Закону, відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Закон України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» № 5515-VI від 06.12.2012 р. не містить будь-яких обмежень щодо розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону № 2811-ХІІ або делегування повноважень по визначенню такого розміру Кабінету Міністрів України. Не містить будь-яких обмежень щодо розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і Закон України «Про Державний бюджет України на 2012 рік».
За таких обставин, у 2012 та 2013 роках виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, не застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, повинні здійснюватися у розмірі визначеному статтею 15 Закону № 2811-ХІІ, а саме - у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Оскільки у даній справі спірні правовідносини виникли щодо виплати допомоги з червня 2012 року особі, яка не застрахована у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, то за таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що на відносини щодо виплати допомоги Позивачу у зазначеному періоді поширюються норми спеціального Закону (яким є Закон № 2811-ХІІ ), відповідно до статті 15 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Указана правова позиція викладена у рішенні Верховного суду України від 25 грудня 2012 року, яке, у відповідності до приписів КАС України, є обов'язковим для застосування судами усіх ланок.
Позивачем визнано та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 у спірний період допомога по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку була нарахована та виплачувалась саме у розмірі прожиткового мінімуму.
Таким чином, підстави для стягнення з ОСОБА_1 переплати вищевказаної допомоги саме тому, що вона не мала права на отримання допомоги у розмірі прожиткового мінімуму (мала право на отримування допомогу лише у розмірі 130 грн.), у Позивача були відсутні, як і відсутні підстави для задоволення його вимог.
Посилання заявника апеляційної скарги на той факт, що ОСОБА_2 здійснив саме відчуження належного йому автомобіля, визнаються колегією суддів безпідставними та такими, що спростовуються вищенаведеним.
В межах апеляційної скарги підстави для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції відсутні.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст. 205,206 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення виконкому Кіровської районної у м.Кіровограді ради - залишити без задоволення.
Постанову Кіровського районного суду м.Кіровограда від 09 вересня 2013 року у справі № 404/4203/13-а (2-а/404/346/13) - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: Л.М. Нагорна
Суддя: В.В. Мельник
Суддя: О.В. Юхименко