16 квітня 2014 рокусправа № 1170/2а-4147/12
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Мельника В.В.
суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.
за участю секретаря: Федосєєвої Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційні скарги 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтопромпостач»; 2. Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби
на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 березня 2013 року у справі №1170/2а-4147/12
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтопромпостач»
до про Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень і зобов'язання вчинити певні дії
Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтопромпостач» (далі по тексту - Позивач) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (далі по тексту - Відповідач), в якому просило: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0003202300 від 16 листопада 2012 року, якими збільшено грошові зобов'язання з податку на додану вартість на суму - 161851 грн. та накладено штрафну санкцію в сумі - 220299 грн.; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0003192300 від 16 листопада 2012 року, якими збільшено суму грошового зобов»язання за платежем по податку на прибуток в сумі - 725 866,00грн.; - зобов'язати відповідача виключити з бази даних ДПС України інформацію про результати перевірки його діяльності, оформлену актом перевірки від 07.11.2012р. №365\2200\37377048.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі №1170/2а-4147/12. (т.1, а.с.1)
Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зазначив, що від укладення договорів постачання та продажу нафтопродуктів з контрагентами-продавцями та контрагентами-покупцями впродовж періоду, який перевірявся податковим органом, настали реальні правові наслідки, що обумовлювались ними.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 березня 2013 року у справі №1170/2а-4147/12 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області №0003202300 від 16 листопада 2012 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Нафтопромпостач» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 161851 грн. та накладено штрафну санкцію - 220299 грн. В іншій частині позову - відмовлено. (суддя - Брегей Р.І.) (т.6, а.с.59-66)
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтопромпостач», не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 березня 2013 року у справі №1170/2а-4147/12 в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003192300 від 16.11.2012 року, яким ТОВ «Нафтопромпостач» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що податковому органу при перевірці надавались необхідні документи, які відображають понесені витрати. Дані факти не заперечувались відповідачем та знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.
Відповідач - Світловодська об'єднана державна податкова інспекція Кіровоградської області Державної податкової служби, також подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 березня 2013 року у справі №1170/2а-4147/12 та відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги Відповідач вказує, що угоди поставки є нікчемними, в даному випадку відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість.
Сторони по справі письмових заперечень на апеляційні скарги до суду апеляційної інстанції не направили.
Позивач та Відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлені у встановленому порядку, своїх представників для участі в судовому засіданні не направили, про причини їх неявки суд не сповістили, з заявами про розгляд справи за їх обов»язковою участю - не звертались.
За таких обставин колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності представників сторін по справі за наявними в справі матеріалами.
У судовому засіданні проаналізувавши вимоги та підстави апеляційних скарг, кожної окремо, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, об»єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду вважає, що відсутні підстави для скасування судового рішення, а апеляційні скарги, кожна окремо, не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Визнання протиправними та скасування податкових повідомленнь-рішень №000319300 від 16 листопада 2012р. ; №0003202300 від 16 листопада 2012р. та зобов'язання виключити з бази даних ДПС України інформацію про результати перевірки діяльності - є предметом судового спору.
Суд розглядає справу в межах апеляційних вимог кожної з апеляційних скарг.
Матеріали справи не містять свідчень про звернення сторін з запереченнями щодо встановлених судом фактичних обставин справи.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами по справі врегульовано Податковим кодексом України; Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Відповідача стосовно збільшення Товариству суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та визначення штрафної санкції є протиправним.
Проте, оскільки Товариство не надало ні податковій інспекції, ні суду первинні документи, які фіксували факти здійснення господарських операцій стосовно одержання консультаційних, інформаційних, аудиторських послуг та послуг з передпродажної підготовку товарів, реклами і дослідження ринку протягом 2-4 кварталів 2011 року на загальну суму 3155938 грн., тому у платника податків не виникло підстав проводити такі операції в бухгалтерському обліку. Як наслідок у Товариства не виникло права включати ці кошти до складу валових витрат. Таким чином, Відповідач дійшов правильного висновку стосовно завищення Товариством валових витрат за 2-4 квартали 2011 року на загальну суму 3155938 грн, що призвело до несплати податку на прибуток у сумі 725 866 (3155938 х 0,23) грн. Отже, рішення Відповідача щодо збільшення Позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 725866 грн. - є правомірним.
За позицією суду, дії контролюючого органу стосовно коригування в автоматизованій системі задекларованих даних платником податків за наявності чи відсутності щодо цього підстав не порушують жодних прав платників податків, оскільки носять похідний характер від декларування або прийняття податкового повідомлення-рішення.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 30 березня 2012 року Відповідач прийняв рішення про відкладення проведення документальної планової виїзної перевірки діяльності Позивача у зв'язку з наданням часу платнику податків протягом 90 календарних днів відновити втрачені первинні документи бухгалтерського та податкового обліку (Том 5 а.с.182).
Планова документальна виїзна перевірка діяльності Позивача за період з 20 жовтня 2010 року по 31 грудня 2011 року проведена впродовж часу, а саме з 27 вересня по 31 жовтня 2012 року (Том 1 а.с.11-62).
В ході перевірки фахівцями контролюючого органу було встановлено, що Позивачем по даній адміністративній справі до складу податкового кредиту з податку на додану вартість були включені кошти у загальній сумі - 136 314 грн. згідно податкових накладних, які виписані ПП «Транспортний Союз», ТОВ «Міжнародний Інститут проблем води та енергозбереження», ТОВ «Агентство «Українські ділові контакти» (Том 5 а.с.219-223).
Як вбачається з матеріалів справи, впродовж періоду, який перевірявся, Позивач укладав з контрагентами-продавцями: ТОВ «Гарбол», ТОВ «Зернова компанія Агромир», ТОВ «Дніпро-Транс-Лайн», ПП «Таврійські нафтові регіони», ПП «Сігма-Нафта», ПП «Медпром Капітал», ТОВ «Дніпропетровське пожежне товариство», ТОВ «Техно Люкс», ПП «Старкад-Пром») та контрагентами-покупцями: ПП «Греча», ФОП ОСОБА_2, ТОВ «Хаскі», ПП «Фея», ПП «Ліан», ТОВ «Продсільпром», ТОВ «Агротранспром», ПТП «Нафтосервіс», ФОП ОСОБА_3, ФОП Смолій .В., ТОВ «Лобос-Трейд», ФОП ОСОБА_4, ТОВ «Ліра М», ТОВ «Фірма «Теплотехніка»», ТОВ «Одесанафтопродукт-Барвінок», ПАТ Ренійський м'ясокомбінат», ФОП ОСОБА_5, ТОВ «Вітас», ФОП ОСОБА_6, ТОВ «Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами «Ресурс-Інвест», ФОП ОСОБА_7, ТОВ «Іонаойл», ТОВ «Екстра плюс», ФОП ОСОБА_8, ТОВ «Компанія ПММ - Сервіс», ФОП ОСОБА_1, ТОВ «Софія», ТОВ «Агроінвест», ТОВ «АРМ», ТОВ Фортуна АЗС», ТОВ «Гермес Форт», ФОП ОСОБА_9, ТОВ «Шестірня», ПП «Еліт Фешен Клаб» договори щодо придбання та продажу паливно-мастильних матеріалів.
В ході проведення перевірки Позивачем надавались первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, а саме: видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, докази сплати та отримання коштів, податкові накладні (Том 1 а.с.73-250, Том 2 а.с.1-42, Том 3 а.с.58-248, Том 4 а.с.1-250, Том 5 а.с.1-44, 212-223, Том 6 а.с.1-53).
Судом першої інстанції встановлено, що Відповідачем не були взяті до уваги зазначені документи, оскільки, на їх думку, акти перевірок діяльності контрагентів-продавців доводили відсутність реальності господарських операцій стосовно придбання Позивачем паливно-мастильних матеріалів (Том 5 а.с.65-170). На підставі зазначеного Відповідачем було зроблено висновок стосовно відсутності реальності господарських операцій Позивача щодо реалізації нафтопродуктів.
Як наслідок фахівці контролюючого органу дійшли висновку, що Позивачем завищено як податковий кредит, так і зобов'язання при складанні декларацій з податку на додану вартість за період, який перевірявся (Том 1 а.с.66), що призвело до не сплатити останнім до Державного бюджету України податку на додану вартість у сумі 161851 грн. (з урахуванням порушення стосовно ненадання оригіналів 5 податкових накладних) (Том 5 а.с.171).
Приймаючи рішення по суті заявлених апеляційних вимог, колегія суддів керується вимогами статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», згідно яких, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Судом встановлено, що за результатами проведення перевірок діяльності контрагентів-продавців податкові інспекції, в порушення вимог Податкового кодексу України, не винесли жодних рішень та не зверталися до суду з позовами про визнання недійсними договорів, котрі уклали платники податків, в тому числі і з Позивачем по даній адміністративній справі. Тобто, податковими органами враховані податкові зобов'язання зазначених контрагентів-продавців з податку на додану вартість за договорами, котрі укладені з Позивачем.
Як вбачається з матеріалів справи, оформлюючи результати перевірки Позивача, податкові ревізори посилались лише на акти перевірок діяльності контрагентів-продавців як на незаперечні докази недійсності укладених ним правочинів.
На підставі зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що Відповідач не надав доказів стосовно недійсності правочинів, які уклав Позивач з контрагентами-продавцями та матеріали справи не містять доказів щодо недійсності правочинів, котрі уклав останній з контрагентами-покупцями.
Таким чином, Позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість за період, який перевірявся, відображав податковий кредит та зобов'язання за податковими накладними, які виписувались за результатом господарських операцій, реальність котрих не спростована Відповідачем.
Оскільки, матеріали справи свідчать про те, що Позивач по справі не надав ні податковій інспекції, ні суду первинні документи, які фіксували факти здійснення господарських операцій стосовно одержання консультаційних, інформаційних, аудиторських послуг та послуг з передпродажної підготовку товарів, реклами і дослідження ринку протягом 2-4 кварталів 2011 року на загальну суму 3 155 938 грн., колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що у Позивача не виникло права включати вищезазначені кошти до складу валових витрат.
Тобто колегія суддів вважає, що Відповідач дійшов правильного висновку стосовно завищення Позивачем валових витрат за 2-4 квартали 2011 року на загальну суму - 3 155 938 грн.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про відмову у задоволенні позовних вимог прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 1 березня 2013р. необхідно залишити без змін.
Доводи апеляційних скарг, кожної окремо, не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, і не можуть бути підставою для скасування законної постанови суду, а тому апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.160,196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю « Нафтопромпостач» - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Світловодської об»єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 березня 2013р. у справі №1170\2а-4147\12 - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а вразі складання рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 зазначеного Кодексу - з дня складання постанови в повному обсязі.
Повний текст виготовлено - 21 квітня 2014р.
Головуючий: В.В. Мельник
Суддя: О.В. Юхименко
Суддя: Л.М. Нагорна