Ухвала
Іменем України
"26" грудня 2013 р. справа № 2а-1671/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Устинівському районі Кіровоградської області
на постанову Устинівського районного суду Кіровоградської області від 18.10.2011 р., прийняту у порядку скороченого провадження,
у справі № 2а-1671/11
за позовом ОСОБА_1
до управління Пенсійного фонду України в Устинівському районі Кіровоградської області
про визнання протиправними дій,-
встановив:
У вересні 2011 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом до управління Пенсійного фонду України в Устинівському районі Кіровоградської області, в якому просив:
- Визнати протиправною бездіяльність відповідача;
- Зобов'язати відповідача здійснити перерахунок основної та додаткової пенсії в розмірі, встановленому ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з підвищенням її в розмірі, встановленому ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 25 червня 2011 року по 22 липня 2011 року та провести відповідні виплати;
- Зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії в розмірі, встановленому ч. 4 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та абз. 3 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2005 року «Про збільшення розміру пенсій деяким категоріям громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з підвищенням її в розмірі, встановленому ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 25 червня 2011 року по 22 липня 2011 року та провести відповідні виплати.
Постановою Устинівського районного суду Кіровоградської області від 18.10.2011 року позовні вимоги позивача задоволено в частково:
- Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не здійснення у повному обсязі нарахування та виплати позивачеві державної та додаткової пенсії, як особі інваліду 2 групи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, за період з 25 червня 2011 року по 22 липня 2011 року включно, відповідно до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції Закону України від 06.06.1996 року) та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
- - зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та провести виплату позивачеві державної та додаткової пенсії, як особі інваліду 2 групи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, за період з 25 червня 2011 року по 22 липня 2011 року включно, відповідно до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції Закону України від 06.06.1996 року) та ч. 1 ст. 28 Закону України «про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням раніше проведених за цей період виплат.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку у відповідача як особа яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та є інвалідом 2 групи, що підтверджується наявними в матеріалах справи копією посвідчення серії НОМЕР_1 виданого 16.11.1999 року та довідки серії МСЕ №060333 від 18.08.2003 року та має право на отримання пенсії по інвалідності на підставі ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі ст. 50 цього ж закону.
Відповідно до статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) особам, що належать до категорії 1 постраждалих від Чорнобильської катастрофи, які є інвалідами ІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно з частиною 4 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з ч. 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення" встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Згідно відповіді відповідача позивач отримує державну пенсію та додаткову пенсію відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 та від 16.07.2008 р. № 654, тобто в меншому розмірі ніж передбачено Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини 4 статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру державної та додаткової пенсії позивачеві застосуванню підлягають ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 та від 16.07.2008 р. № 654.
За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить висновку, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.
Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 204, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
ухвалив:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду в Устинівському районі Кіровоградської області - залишити без задоволення.
Постанову Устинівського районного суду Кіровоградської області від 18.10.2011 р. у справі № 2а-1671/11 - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України не підлягає.
Головуючий суддя: О.М. Панченко
Суддя: Чередниченко В.Є.
Суддя: А.О. Коршун