10 грудня 2013 рокусправа № 2а-0870/9623/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Проценко О.А.
суддів: Дурасової Ю.В. Туркіної Л.П.
за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29.11.2011р. у справі № 2а-0870/9623/11
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»
до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів
про скасування податкового повідомлення-рішення,
Відкрите акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (далі - ВАТ "Запоріжсталь", позивач) звернулося до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомленнь-рішеннь Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі (далі - СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі, відповідач) №0000890801 від 20.10.2011 року та №0000950801 від 20.10.2011 року. Позивач зазначив, що відповідач невірно застосував положення Податкового кодексу, у зв'язку - чим висновки в акті перевірки безпідставні.
Постановою суду першої інстанції позов задоволено. Суд дійшов висновку про неправомірне зменшення відповідачем позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 390224,00 грн., зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 390224,00грн. та, відповідно, неправомірне нарахування штрафних санкцій у розмірі 195112,00 грн.
Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач оскаржує постанову суду в апеляційному порядку. В обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що приймаючи постанову, суд першої інстанції не встановив та не дослідив належним чином фактичні обставини, невірно застосував норми матеріального права. Апелянт вказує, що позивач неправомірно формував податковий кредит та нарахування бюджетного відшкодування за перевіряємий період. Відповідач просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову.
Позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, судове рішення вважає законним та обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Під час апеляційного розгляду справи відповідач заявив клопотання про здійснення правонаступництва у зв'язку з реорганізацією згідно з додатком 2 до Постанови Кабінету Міністрів України №229 від 20.03.2013р. «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів», про що надана виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Клопотання судом розглянуто та задоволено, на підставі ст.55 КАС України здійснено заміну Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі ДПС - Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.
Як свідчать матеріали справи, у період з 03.10.2011 року по 06.10.2011 року на підставі наказу СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі від 03.10.2011 року № 1105 відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ВАТ "Запоріжсталь" щодо підтвердження відомостей, отриманих від ТОВ "Дніпрометпром", яке мало правові відносини з позивачем за травень 2011 року.
За результатами перевірки складено акт № 395/08-01/00191230 від 06.10.2011 року, в якому зазначається про порушення з боку позивача пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.3, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, п.10.1 "Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних", затвердженого наказом ДПА України від 30.06.2005 № 244 із змінами та доповненнями, зареєстрованого в Мін'юсті України 18.07.2005 №770/11050, п.4 наказу ДПА України від 25.01.2011р. № 41"Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", що призвело до завищення позивачем суми податкового кредиту та від'ємного значення за травень 2011 року, до завищення бюджетного відшкодування за червень 2011 року на загальну суму ПДВ 390224,0 грн. (а.с.12-24).
За висновками податкового органу позивачем неправомірно включено до складу податкового кредиту податкові накладні по взаємовідносинах з ТОВ "Дніпрометпром" з придбання рельсів та іншої металопродукції за період з 01.05.2011р. по 31.05.2011р. на загальну суму ПДВ 390224,00грн., що вплинуло на суму бюджетного відшкодування за червень 2011 року. Як зазначається в акті перевірки, по ланцюгу формування податкового кредиту за травень 2011 року встановлено відсутність даних про наявність у контрагентів ТОВ "Дніпрометпром" виробничих потужностей, відповідних фахівців та працівників. Відповідач зазначає, що під час перевірки позивачем не було надано документів на підтвердження перевезення та походження вантажу за перевіряємий період.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №0000890801 від 20.10.2011 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 390224,00грн. та № 0000950801 від 20.10.2011 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість до 390224,00грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 195112,00 грн.(а.с.31,33).
Висновки податкового органу пов'язані з наступними обставинами.
27 серпня 2010 року між ТОВ "Дніпрометпром" (постачальник) та позивачем (покупець) було укладено договір поставки № 20/2010/1502, відповідно до якого Постачальник зобов'язався виготовити та поставити, а Покупець на умовах дійсного договору прийняти та оплатити продукцію, найменування, ціна та орієнтовна кількість якої вказана у специфікації, що є невід'ємною частиною договору. Орієнтовна сума договору складає 794902,66грн. (п. 3.1 Договору).
Пунктом 4 Договору визначено порядок та умови поставки продукції. Так, постачальник відвантажує продукцію на адресу покупця автотранспортом. Транспортні витрати оплачує постачальник. Перелік товаророзпорядчих документів: накладна, сертифікат якості, рахунок, податкова накладна.
Договір діє з моменту його підписання до 26.08.2011р.
Матеріали справи підтверджують, що договір поставки виконано його сторонами. Так, на виконання вказаного договору ТОВ "Дніпрометпом" передало у власність позивачу у травні 2011 року товар відповідно до специфікації до договору. Поставку товару та його використання у господарській діяльності позивача підтверджують наявні в матеріалах справи первинні документи, а саме: податкова накладна від 11.05.2011 № 1 на суму 282138,76грн., у тому числі ПДВ 47023,13грн., рахунок-фактура № СФ-000061 від 11.05.2011, видаткова накладна від 11.05.2011 № РН-000059; податкова накладна від 11.05.2011 № 2 на суму 282138,76грн., у тому числі ПДВ 47023,13грн., рахунок-фактура №СФ-000062 від 11.05.2011, видаткова накладна від 11.05.2011 № РН-000060; податкова накладна від 13.05.2011 № 3 на суму 178330,09грн., у тому числі ПДВ 29721,68грн., рахунок-фактура № СФ-000063 від 13.05.2011, видаткова накладна від 13.05.2011 № РН-000061; податкова накладна від 16.05.2011 № 4 на суму 15521,59грн., у тому числі ПДВ 2586,93грн., рахунок-фактура № СФ-000064 від 16.05.2011, видаткова накладна від 16.05.2011 № РН-000062; податкова накладна від 16.05.2011 № 4 на суму 173260,62грн., у тому числі ПДВ 28876,77грн., рахунок-фактура № СФ-000062 від 16.05.2011, видаткова накладна від 16.05.2011 № РН-000062; податкова накладна від 18.05.2011 № 5 на суму 121509,18грн., у тому числі ПДВ 20251,53грн., рахунок-фактура № СФ-000065 від 18.05.2011, видаткова накладна від 18.05.2011 № РН-000063; податкова накладна від 18.05.2011 № 6 на суму 77203,24грн., у тому числі ПДВ 12867,21грн., рахунок-фактура № СФ-000066 від 18.05.2011, видаткова накладна від 18.05.2011 № РН-000064; податкова накладна від 18.05.2011 № 6 на суму 109591,284грн., у тому числі ПДВ 18265,21грн., рахунок-фактура № СФ-000066 від 18.05.2011, видаткова накладна від 18.05.2011 № РН-000064; податкова накладна від 19.05.2011 № 9 на суму 177021,94грн., у тому числі ПДВ 29503,66грн., рахунок-фактура №СФ-000069 від 19.05.2011, видаткова накладна від 19.05.2011 № РН-000068; податкова накладна від 19.05.2011 № 10 на суму 86727,28грн., у тому числі ПДВ 14454,55грн., рахунок-фактура № СФ-000070 від 19.05.2011, видаткова накладна від 19.05.2011 № РН-000069; податкова накладна від 20.05.2011 № 12 на суму 66240,00грн., у тому числі ПДВ 11040,00грн., рахунок-фактура № СФ-000073 від 20.05.2011, видаткова накладна від 20.05.2011 № РН-000071; податкова накладна від 25.05.2011 № 14 на суму 150773,76грн., у тому числі ПДВ 25128,96грн., рахунок-фактура № СФ-000074 від 25.05.2011, видаткова накладна від 25.05.2011 № РН-000072; податкова накладна від 25.05.2011 № 15 на суму 68957,95грн., у тому числі ПДВ 11492,99грн., рахунок-фактура № СФ-000075 від 25.05.2011, видаткова накладна від 25.05.2011 № РН-000073; податкова накладна від 25.05.2011 № 15 на суму 84904,56грн., у тому числі ПДВ 14150,76грн., рахунок-фактура № СФ-000075 від 25.05.2011, видаткова накладна від 25.05.2011 № РН-000073; податкова накладна від 25.05.2011 № 16 на суму 108528,00грн., у тому числі ПДВ 18088,00грн., рахунок-фактура № СФ-000076 від 25.05.2011, видаткова накладна від 25.05.2011 № РН-000074; податкова накладна від 25.05.2011 № 16 на суму 68169,60грн., у тому числі ПДВ 11361,60грн., рахунок-фактура № СФ-000076 від 25.05.2011, видаткова накладна від 25.05.2011 № РН-000074; податкова накладна від 26.05.2011 № 17 на суму 88413,12грн., у тому числі ПДВ 14735,52грн., рахунок-фактура № СФ-000077 від 26.05.2011, видаткова накладна від 26.05.2011 № РН-000075; податкова накладна від 26.05.2011 № 18 на суму 91795,70грн., у тому числі ПДВ 15229,28грн., рахунок-фактура № СФ-000078 від 26.05.2011, видаткова накладна від 26.05.2011 № РН-000076; податкова накладна від 26.05.2011 № 18 на суму 92617,20грн., у тому числі ПДВ 15436,20грн., рахунок-фактура № СФ-000078 від 26.05.2011, видаткова накладна від 26.05.2011 № РН-000076; податкова накладна від 26.05.2011 № 18 на суму 17503,20грн., у тому числі ПДВ 2917,20грн., рахунок-фактура № СФ-000078 від 26.05.2011, видаткова накладна від 26.05.2011 № РН-000076.
Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.
За приписами п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Згідно з п. 14.1.181 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит це - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення, зокрема, операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України передбачається, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
За нормами п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Так, згідно з п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.
Підпункт 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків.
Суд першої інстанції влучно наводить норми ст.ст. 44 та 61 Податкового кодексу України, згідно з якими саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів. При цьому в разі, якщо контрагент підприємства порушив законодавство при нарахуванні та сплаті своїх податкових зобов'язань, відповідальність за це несе виключно такий контрагент і застосування відповідальності до інших осіб законодавство України не передбачає, що з урахуванням ч.2 ст.19 Конституції слід розуміти як заборону контролюючому органу застосовувати заходи впливу на добросовісного платника податку. Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Суд першої інстанції вірно визначився щодо відсутності підстав не враховувати первинні бухгалтерські документи позивача, які свідчать про виконання господарських операцій.
Згідно зі ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Пунктами 200.1 та 200.3 статті 200 Податкового кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно з п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
За таких обставин колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Суд об'єктивно, повно і всебічно дослідив обставини, які мають значення для вирішення справи, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними по справі доказами.
Апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судове рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29.11.2011р. у справі № 2а-0870/9623/11 залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29.11.2011р. у справі № 2а-0870/9623/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.254 КАС України та може бути оскаржена згідно зі ст.212 КАС України.
Головуючий: О.А. Проценко
Суддя: Ю.В. Дурасова
Суддя: Л.П. Туркіна