"25" квітня 2014 р. справа № 2а-4436/10
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 грудня 2010 р., прийняту у порядку скороченого провадження,
у справі № 2а-4436/10
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Дніпропетровська
про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
встановив:
В листопаді 2010 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
- поновити строк для звернення до суду;
- визнати неправомірними дії відповідача в частині нарахування та виплати пенсії за період з 02.04.2006 р. по 31.12.2006 р., з 09.07.2007 р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008 р. по 31.12.2008р., з 01.012009 р. по 31.12.2009р., з 01.012010р. по 31.10 2010р.;
- стягнути з відповідача недоплачену щомісячну соціальну державну допомогу до пенсії у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням підвищення в розмірі 30%; мінімальної пенсії за віком в сумі - 5023грн..23 коп.;
- зобов'язати відповідача в подальшому нараховувати щомісячну соціальну державну допомогу, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», надалі при нарахуванні пенсії.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 листопада 2010 року позов в частині вимог до 29.05.2010 року залишено без розгляду.
Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 грудня 2010 року позов задоволено частково, а саме:
- визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачу підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 29.05.2010 року по 29.11.2010 року у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком;
- зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу підвищення до пенсії згідно статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 29.05.2010 року по 29.11.2010 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням виплат, які було здійснено у цей період.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог.
В обґрунтуваннях апеляційних вимог позивач посилається на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права: відповідно ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» нараховані суми пенсії, які не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію вигачується за минулий час без обмеження будь-яким строком; ст. 99 КАС України встановлено річний, а не шестимісячний строк звернення до суду.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач, відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має статус "дитини війни".
Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
У 29.05.2010 року по 29.11.2010 року дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не призупинялася, а застосування відповідачем положень постанови КМ України № 530 від 28.05.2008 року щодо визначення розміру підвищення пенсії є безпідставним, оскільки розмір підвищення пенсії визначений Законом України "Про соціальний захист дітей війни", який має вищу юридичну силу, ніж постанова КМ України.
Відповідно до частини першої статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою вказаної статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня. коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач посилався на те, що про порушення свого права дізнався з відповіді позивача від 19.11.2010 року.
Суд погоджується з думкою суду першої інстанції, що наведені обставини не позбавляли позивача можливості звернутися до суду у визначений ч.2 ст. 99 КАС України шестимісячний строк, з відповідним позовом до відповідача, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.94 Конституції України Закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування. Закон України "Про соціальний захист дітей війни" прийнято 18 листопада 2004 року, а набрав чинності, відповідно до ч.1 розділу IV даного закону, з 1 січня 2006 року. Закони, інші нормативно-правові акти, судові рішення є загальнодоступними для ознайомлення всіма громадянами. Виплати підвищення до пенсії є щомісячними, а відтак,
позивач знав розмір цих виплат і в разі не згоди мав право звернутися до суду у встановлений ст. 99 КАС України строк.
Як слідує зі змісту ст. 46 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», обмеження строку не розповсюджується на нараховані та не отримані суми пенсії. Як вбачається з матеріалів справи, позивачу підвищення пенсії в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не нараховувалось.
Отже, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги позивача з 29.05.2010 року по 29.11.2010 року.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, яким обставини в справі встановлені правильно та порушень норм матеріального і процесуального права не допущено, тому підстав для скасування судового рішення не вбачається.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 грудня 2010 року у справі № 2а-4436/10 залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту постановлення та відповідно до ч.10 ст.183-2 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: О.М. Панченко
Суддя: В.Є. Чередниченко
Суддя: А.О. Коршун