"27" березня 2014 р. справа № 2а-3678/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська
на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 24 червня 2011 р., прийняту у порядку скороченого провадження,
у справі № 2а-3678/11
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська
про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
встановив:
20 квітня 2011 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
- зобов'язати відповідача зробити перерахунок, призначити і виплачувати пенсію у зв'язку з втратою годувальника за період з 17.08.2010 року на утримання ОСОБА_2 в розмірі 50% пенсії померлого годувальника (8 мінімальних пенсій за віком відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як інваліду 2 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком);
- стягнути з відповідача суму недоплаченої пенсії у зв'язку із втратою годувальника з 17.08.2010 року до винесення рішення суду;
- стягнути з відповідача суму несплаченої щомісячної компенсації в зв'язку із втратою годувальника за період з 17.08.2010 року до винесення рішення суду.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 травня 2011 року позов в частині вимог за період з 17.08.2010 року по 01.10.2010 року залишено без розгляду.
Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 24 червня 2011 року позов задоволено, а саме:
- визнано неправомірними дії відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачу пенсії за втратою годувальника, інваліда другої групи 1 категорії внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військовослужбовця по ліквідації наслідків на ЧАЕС на доньку ОСОБА_2 у відповідності до ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.10.2010 року;
- зобов'язано відповідача здійснити перерахунок позивачу пенсії втратою годувальника, інваліда другої групи 1 категорії внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військовослужбовця по ліквідації наслідків на ЧАЕС на доньку ОСОБА_2 у відповідності до ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.10.2010 року із розрахунку державної пенсії у розмірі 50% восьми мінімальних пенсій за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб, та 50% щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю з розрахунку 75 відсотків мінімальної пенсії за віком та здійснити її виплату з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити позивачу у задоволенні позову.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за втратою годувальника, інваліда другої групи (1 категорії) внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військовослужбовці по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС на доньку ОСОБА_2 з 01.02.2006 року.
Відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Частиною 1 статті 37 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.
Відповідно до статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, що належать до категорії 1 постраждалих від Чорнобильської катастрофи, які є інвалідами ІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно з частиною 4 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з ч. 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення" встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідач здійснює нарахування та виплату позивачу пенсію за втратою годувальника
на доньку ОСОБА_2 виходячи з розміру пенсії померлого годувальника відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 25.07.2001 року № 861, від 16.07.2008 року №654, від 28.05.2008 року № 530.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини 4 статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсії за втратою годувальника на доньку ОСОБА_2 застосуванню підлягають положення Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Закону України Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а не постанови Кабінету Міністрів України.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, яким обставини в справі встановлені правильно та порушень норм матеріального і процесуального права не допущено, тому підстав для скасування судового рішення не вбачається.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська залишити без задоволення.
Постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 24 червня 2011 року у справі № 2а-3678/11 залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту постановлення та відповідно до ч.10 ст.183-2 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: О.М. Панченко
Суддя: В.Є. Чередниченко
Суддя: А.О. Коршун