"05" вересня 2013 р. справа № 2а-5995/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради,
на постанову Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.10.2011 р. у справі № 2а-5995/2011,
за позовом ОСОБА_1,
до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради,
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
У травні 2011 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити недоплачену суму щорічної допомоги до 5 травня за 2011 рік, з урахуванням отриманих сум, у відповідності з вимогами встановленими ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з розрахунку семи мінімальних пенсій за віком, у сумі 4838 гривень, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-VI.
Постановою Центрально-Міського районного суду м. Кривого рогу Дніпропетровської області від 25.10.2011 р. у справі № 2а-5995/2011 позов задоволено повністю:
- зобов'язано відповідача нарахувати на користь позивача суму недоотриманої в 2011 році щорічної одноразової допомоги до Дня Перемоги, як особі, яка постраждала від наслідків аварії на ЧАЕС у 1987 році у розмірі 4838 грн.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач користується пільгами, встановленими Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-ХІІ від 22.10.1993 року, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, виданим 30.10.1998 року, а також є інвалідом 3 групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2, виданим 05.07.1999 року.
В 2011 році відповідачем виплачено позивачеві щорічну допомогу до 5 травня в розмірі 510 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, та гарантії їх соціального захисту», «Про жертв нацистських переслідувань» №341 від 04.04.2011 року.
Відповідно до ч.4 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня інвалідам війни 3 групи виплачується грошова допомога у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.
На час проведення виплат дія ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не призупинявся, а зміст цієї статті не змінювався.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України встановлено, що виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту.
Відповідно до статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Кабінету Міністрів України не надано право встановлювати розмір разової грошової допомоги до 5 травня, передбачених ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Отже, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, постанова Кабінету Міністрів України №341 від 04.04.2011 застосуванню не підлягає.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що права позивача були порушені.
Проте, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що визначення конкретної суми державної соціальної допомоги не належить до повноважень адміністративного суду, оскільки обов'язок по нарахуванню та виплаті вказаної допомоги, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", покладено на відповідний орган Управління праці та соціального захисту населення.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись п. 3 ч. 1 ст.198, ст. ст.202, 205, 207 КАС України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради задовольнити частково.
Постанову Центрально-Міського районного суду м. Кривого рогу Дніпропетровської області по справі №2а-5995/11 від 25.10.2011 року скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради щодо не вчинення дій з донарахування і виплати ОСОБА_1, як інваліду війни 3-ї групи, щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня 2011 року.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2011 рік відповідно до вимог ч. 4 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції від 25.12.1998 року, виходячи із розміру семи мінімальних пенсій за віком, визначеної ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та забезпечити її виплату з урахуванням раніше сплаченої суми.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя: О.М. Панченко
Суддя: В.Є. Чередниченко
Суддя: А.О. Коршун