15 травня 2014 року справа № 2а-2179/10
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.
суддів: Дадим Ю.М. Уханенка С.А.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську заяву ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2011 року
у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вільнянського районного суду Запорізької області від 21 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Вільнянському районі Запорізької області
про зобов'язання здійснити перерахунок недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», -
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2011 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, а постанову Вільнянського районного суду Запорізької області від 21 грудня 2010 року в частині обмеження строку нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - скасовано та прийнято нову постанову в цій частині. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Вільнянському районі Запорізької області нарахувати ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 07 червня 2010 року та забезпечити її виплату за мінусом сум, отриманих за вказаний період. В решті постанову Вільнянського районного суду Запорізької області від 21 грудня 2010 року було залишено без змін. Крім того, в постанові зазначається про виключення з резолютивної частини постанови суду першої інстанції кінцеву дату перерахунку пенсії 30 листопада 2010 року. (а.с.33-34)
26 березня 2014 року Позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду з заявою про роз'яснення постанови суду апеляційної інстанції. Посилався на те, що Відповідач самостійно встановив кінцеву дату закінчення перерахунку пенсії, з якою не погоджується ОСОБА_1 та вважає, що пенсійним органом внаслідок цього було змінено рішення суду. Зазначає, що відповідні виплати мають здійснюватися їй довічно, у зв'язку з чим просить роз'яснити постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2011 року у справі № 2-а-2179/10. (а.с.47)
Перевіривши матеріли справи, колегія суддів приходить до висновку про необхідність роз'яснити постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2011 року.
Постановляючи постанову про часткове задоволення апеляційної скарги, а часткове скасування постанови Вільнянського районного суду Запорізької області від 21 грудня 2010 року, суд виходив з того, що позивач відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має статус дитини війни, що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні і має право відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
У 2008 році дія ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" відновлена рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року та в подальшому не призупинялася, а застосування відповідачем положень постанови КМ України № 530 від 28.05.2008 року щодо визначення розміру підвищення пенсії є безпідставним, оскільки розмір підвищення пенсії визначений Законом України "Про соціальний захист дітей війни", який має вищу юридичну силу, ніж постанова КМ України.
При цьому колегія суддів погодилась з висновками суду першої інстанції, що розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Обмежуючи період перерахунку щомісячної соціальної надбавки до пенсії шестимісячним строком та виключаючи кінцеву дату перерахунку пенсії, що встановлено постановою суду першої інстанції, колегія суддів керувалась положеннями статті 99 КАС України.
Крім того, Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 19.12.2011 року №8, встановлено, що статями 71 Закону України від 26 грудня 2008 року№835-VI «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та 70 Закону України від 27 квітня 2010 року №2154- VI «Про Державний бюджет на 2010 рік» Кабінету Міністрів України було надано право у 2009 та 2010 роках встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Але названі норми передбачають встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно їх дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом «Про соціальний захист дітей війни» залежать від розміру мінімальної пенсії за віком, а не від розміру мінімальної заробітної плати. Підвищення до пенсії, яке є додатковою виплатою особі, яка визнана такою, що має на нього право, нерозривно пов'язано з виплатою пенсії і також має не визначений у часі граничний термін виплати.
Отже, вирішуючи питання про зобов'язання нарахувати та виплатити відповідні періодичні платежі дітям війни, суди, у разі відсутності спору про право особи на отримання підвищення до пенсії або встановлення такого права в судовому порядку, не мають підстав обмежувати орган, відповідальний за здійснення їх нарахування і виплати, певним часовим проміжком, якщо не відбулося змін у законодавстві.
Разом з тим, 14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України №3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", який набрав чинності 19 червня 2011 року.
На виконання вимог вищезазначеного Закону 06 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №745 "Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", яка набрала чинності 23 липня 2011 року, відповідно до якої підвищення до пенсії на 2011 рік "дітям війни" встановлено у розмірі 49 гр. 80 коп.
За таких обставин можливі дії відповідача після 23 липня 2011 року необхідно вважати правомірними, а тому нарахування підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком можливо проводити до 22 липня 2011 року включно.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» яка набрала чинності 23 липня 2011 року, Відповідач без будь-якого додаткового роз'яснення зобов'язаний діяти у відповідності до положень ч.2 ст.19 Конституції України.
Згідно із ч.1 ст.170 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Виходячи з вищевикладеного колегія суддів вважає за необхідне роз'яснити постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2011 року.
Керуючись ст. 170, ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2011 року - задовольнити.
Роз'яснити Управлінню Пенсійного фонду України в Вільнянському районі Запорізької області, що при здійсненні нарахування підвищення до пенсії ОСОБА_1 слід проводити відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч. 1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком у період з 07 червня 2010 року до 22 липня 2011 року, включно, тобто до внесення відповідних змін в законодавстві та забезпечити її виплату за мінусом сум, отриманих за вказаний період.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: Л.М. Нагорна
Судді: Ю.М. Дадим
С.А. Уханенко