"24" квітня 2014 р. справа № 2а-18483/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську та Бердянському районі Запорізької області
на постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12 жовтня 2011 р.
у справі № 2а-18483/11
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську Запорізької області
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
19 вересня 2011 року позивач звернувся до Бердянського міськрайонного суду Запорізької області з позовом, в якому просив:
1. Поновити строк звернення до суду з 01.09.2010 року;
2. Визнати неправомірними :
- розпорядження про перерахунок пенсії лише за стажем,
- рішення про відмову в перерахунку пенсій за заробітком,
- дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії з 01 вересня 2010 року, із з застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за календарний рік, що передує року звернення за призначенням (перерахунком) пенси, тобто із застосуванням показника за 2009 рік.
3. Зобов'язати відповідача здійснити з 01 вересня 2010 року перерахунок та виплату пенсії відповідно до вимог ст.ст.40, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.02.2003 р., з застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за календарний рік, що передує року
звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, тобто із застосуванням показника за 2009 рік, з урахуванням фактично отриманих сум.
Постановою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12 жовтня 2011 р. позов позивача задоволено, а саме:
- визнано протиправними дії відповідача щодо перерахунку пенсії позивачу за заявою, поданою в вересні 2010 р. про застосування при перерахунку пенсії, показника заробітної плати за 2006 рік (928,81 грн.) неправомірними;
- зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу з 19.03.2011 р. відповідно до ч.4 ст.42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2009 рік - 1650 грн. 43 коп., та здійснювати виплати пенсії у розмірі відповідному цьому розрахунку з урахуванням вже проведених виплат.
Не погодившись з постановою суду, заявник оскаржив її в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі заявник, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач є пенсіонером, після призначення пенсії продовжував працювати. У вересні 2010 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії. Перерахунок пенсії позивачу проведений з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення.
Частиною другою статті 40 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон України № 1058-IV) встановлено порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії.
Перерахунок пенсій у зв'язку зі збільшенням, зокрема страхового стажу, встановлено частиною четвертою статті 42 Закону України № 1058-IV.
Частиною третьою статті 42 Закону України № 1058-IV визначено, що у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.
Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.
Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону України № 1058-IV.
Тобто, правила частини першої статті 40 Закону України № 1058-IV при перерахунку пенсії, застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід).
Частина 1 статті 40 Закону України № 1058-IV передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу, починаючи з 01 липня 2000 року.
Аналіз частини четвертої статті 42 Закону України № 1058-IV свідчить, що при перерахунку пенсії застосовується заробітна плата (дохід) пенсіонера, яку він отримував до призначення пенсії, або яку він отримував за період роботи, який є періодом страхового стажу.
Тобто працюючий пенсіонер має право на перерахунок пенсії в будь-який час після її призначення, однак не раніш як через два роки після здійснення попереднього. При цьому під час перерахунку пенсії величина середньої заробітної плати (доходу) враховується та, яка використовувалася під час призначення пенсії, тобто це - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії (абзац четвертий частини другої статті 40 Закону України № 1058-IV).
Проте, постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" від 28 травня 2008 року № 530 встановлено порядок перерахунку пенсій особам, які після її призначення продовжували працювати, відмінний від того порядку, який визначений частиною четвертою статті 42 Закону України № 1058-IV.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. Такими законами є Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року N 1788-XII та Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, під час розгляду та вирішення справ зазначеної категорії застосуванню підлягає Закон України № 1058-IV, а саме нормативні положення статті 42 Закону України № 1058-IV. Зі змісту цих положень випливає, що під час перерахунку пенсії величина середньої заробітної плати (доходу) враховується та, яка використовувалася під час призначення пенсії.
При цьому слід зауважити, що ототожнювати визначення як "середня заробітна плата працівників, зайнятих в галузях економіки України" та "показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до цього закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії", не можливо, оскільки ці поняття є різними правовими категоріями, основу яких становлять різні економічні критерії.
У зв'язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, що середня заробітна плата працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, використовується як складова для призначення пенсії відповідно до частини 2 статті 40 Закону України № 1058-IV і є величиною постійною незмінною при перерахунку пенсії, на відміну від інших показників, які використовуються при визначенні заробітної плати (доходу) застрахованої особи для обчислення пенсії.
Таким чином, правові підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки відсутні. Останній із наведених показників застосовується виключно для призначення пенсії, застосування його для перерахунку є безпідставним.
З огляду на викладене, суд вважає, що суд першої інстанції припустився порушень вимог норм матеріального права, що призвело до прийняття неправильного рішення.
Таким чином суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню з прийняттям нового судового рішення.
Керуючись статтями 195, 197, пунктом 3 частини 1 статті 198, пунктом 4 частини 1 статті 202, статтею 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську та Бердянському районі Запорізької області задовольнити.
Постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12 жовтня 2011 р. у справі № 2а-18483/11 скасувати.
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та оскарженню відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України не підлягає.
Головуючий суддя: О.М. Панченко
Суддя: В.Є. Чередниченко
Суддя: А.О. Коршун