28 січня 2014 рокусправа № 2а-1056/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Проценко О.А.
суддів: Дурасової Ю.В. Туркіної Л.П.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України м.Кіровограда
на постанову Кіровського районного суду м.Кіровограда від 07.02.2011 року у справі № 2а-1056/11
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України м.Кіровограда
про зобов'язання здійснити перерахунок щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям війни",-
Заявлено позов про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно ст..6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року по 31.10.2010 року. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач має статус дитини війни, якій за ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" повинна виплачуватись пенсія, або щомісячне грошове утримання з підвищенням на 30% розміру мінімально пенсії за віком, але всупереч вказаним нормами відповідач не нарахував та не виплатив позивачу вищезазначену надбавку до пенсії.
Ухвалою від 09.12.2010 року позовні вимоги за межами шестимісячного строку позовної давності залишено без розгляду.
Постановою суду першої інстанції позов задоволено: визнано бездіяльність відповідача протиправною та зобов'язано останнього здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно ст.6 Закон України "Про соціальний захист дітей війни" та ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 08.04.2010 року по 31.10.2010 року з урахуванням виплачених сум.
Не погодившись з судовим рішенням в частині задоволених позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені позову повністю. Апелянт вважає, що суд невірно застосував норми матеріального та процесуального права. Зокрема, відповідач намагається спростувати висновок суду щодо протиправності дій або бездіяльності. Апелянт стверджує, що територіальне управління Пенсійного Фонду України є територіальним органом виконавчої влади, яких здійснює первинне призначення та індивідуальні перерахунки пенсій громадянам, що звертаються із зазначених питань до управління для визначення відповідного права на їх проведення. Перерахунки окремим категоріям громадян (у даному випадку - «дітям війни») територіальні управління проводять за наявності від центрального органу відповідних нормативно-розпорядчих документів. За відсутності таких документів територіальне управління не є належним відповідачем. На сьогодні, надбавка до пенсії громадянам, які мають статус «дітей війни», визначається автоматично, по даті народження особи, на підставі наявного програмного забезпечення розробленого інформаційно-обчислювальним центром Міністерства праці та соціальної політики і не підлягає коригуванню на територіальному рівні. Апелянт вважає, що належним відповідачем у даній справі повинен бути Пенсійний Фонд України, який має здійснити розробку програмного забезпечення для здійснення нарахування та виплати вищезазначених доплат в автоматичному режимі.
Апеляційна скарга прийнята до провадження. Проте, на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду надійшли копії документів, які свідчать про смерть ОСОБА_1.
Пунктом 5 ч.1 ст.157 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі у разі смерті особи, яка була стороною у справі.
Частиною 2 ст.203 КАС України передбачено, якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає за необхідне визнати судове рішення нечинним та закрити провадження у справі.
Керуючись п.5 ч.1 ст.157, ст.ст.195,196,198, ч.2 ст.203 КАС України, суд
Визнати нечинною постанову Кіровського районного суду м.Кіровограда від 07.02.2011 року у справі № 2а-1056/11.
Провадження у справі № 2а-1056/11 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України м.Кіровограда про зобов'язання здійснити перерахунок щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям війни" - закрити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.
Головуючий: О.А. Проценко
Суддя: Ю.В. Дурасова
Суддя: Л.П. Туркіна