03 квітня 2014 рокусправа № 181/1078/13-а(2а/181/26/13)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.
суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.
за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.,
без представників сторін;
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Межівському районі Дніпропетровської області
на постанову Межівського районного суду Дніпропетровської області від 19 грудня 2013 р. у справі № 181/1078/13-а(2а/181/26/13)
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Межівському районі Дніпропетровської області
про визнання протиправними дій, -
"18" жовтня 2013 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Межівському районі Дніпропетровської області в якому просив визнати незаконною відмову відповідача у призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку; зобов'язати відповідача здійснити дії щодо призначення з 07.06.2013 року пенсії ОСОБА_1 зі зменшенням пенсійного віку; стягнути з відповідача судові витрати та витрати на отримання юридичної допомоги.
Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю відмови відповідача у призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку, оскільки при зверненні до органу Пенсійного фонду України надані всі необхідні документи щодо підтвердження факту праці в зоні відчуження в 1987 році.
Постановою Межівського районного суду Дніпропетровської області від 19 грудня 2013 р. у справі № 181/1078/13-а(2а/181/26/13) адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Межівському районі Дніпропетровської області про визнання протиправними дій - задоволено частково. Визнано незаконним рішення відповідача щодо відмови у призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку. Зобов'язано УПФУ в межівському районі Дніпропетровської області здійснити дії по призначенню ОСОБА_1 з 07.06.2013 року пенсії зі зменшенням пенсійного віку. В задоволенні решти позову відмовлено.
Постанову суду в частині задоволених позовних вимог мотивовано тим, що факт перебування позивача в зоні відчуження встановлено, ще під час надання ОСОБА_1 статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а тому повторне витребування первинних документів є штучним приводом уникнути виконання обов'язку щодо призначення позивачу пенсії зі зменшенням пенсійного віку, відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відмова в задоволенні вимоги про стягнення з відповідача судових витрат, зокрема, витрат, на правову допомогу, обумовлена тим, що Управління пенсійного фонду України є державним органом та здійснює виплати за рахунок державних коштів та тим, що позивачем не надано доказів витрат на правову допомогу .
Не погодившись з постановою суду, подано апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Межівському районі Дніпропетровської області , згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Межівського районного суду Дніпропетровської області від 19 грудня 2013 р. у справі № 181/1078/13-а(2а/181/26/13), як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не в повному обсягу дослідив обставини по справі та не приділив уваги тому факту, що позивачем не надано первинних документів, що підтверджують перебування позивача в зоні відчуження, як це передбачено Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до приписів якого повинен діяти Пенсійний фонд.
Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
До судового засідання не з'явились представники сторін. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників сторін суду не повідомлені.
З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, що 07.06.2013 року ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Межівському районі з заявою про призначення пенсії відповідно до ст.. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи».
Рішенням комісії з призначення пенсії від 11.06.2013 року відповідачем відмовлено в призначенні пільгової пенсії ОСОБА_1 через відсутність документів, що підтверджують факт перебування позивача в зоні відчуження.
Не погодившись з відмовою позивач звернувся до суду з вимогою зобов'язати відповідача призначити пенсію на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку, як учаснику ліквідації наслідків аварі на ЧАЕС.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що факт перебування позивача у зоні відчуження вже встановлено при наданні останньому статусу ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС другої категорії, а тому підстави для відмови у призначенні пенсії відсутні.
Дослідивши обставини справи колегія суддів вважає за можливе погодитись з рішенням суду першої інстанції з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, для призначення пенсії ОСОБА_1 до Управління ПФУ надано наступний пакет документів:
- Трудова книжка, в якій зокрема зазначено, що ОСОБА_1 з 21.01.1983 року по 07.07.1999 року працював водієм 3 класу на Петропавлівському АТП 03135;
- Посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії Серії НОМЕР_1 від 12.09.2013 року;
- Копію наказу Петропавлівського ПТА 31235 від 09.06.1987 року №46 про направлення ОСОБА_1 у відрядження для роботи в м. Чорнобиль строком на 1 місяць з 15.06.1987 року по 17.07.1987 року;
- Довідка Петропавлівського АТП №303, яка підтверджує, що позивач приймав безпосередню участь в роботі з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в межах 30 кілометрової зони в м. Чорнобиль в якості водія, та те, що його зарплатня за цей період склала 1 319,82 рублі;
- Список робочих Петропавлівського АТП 11235, які працювали в 30 кілометровій зоні ЧАЕС по ліквідації наслідків аварії в 1987-1991 роках, в якій зазначено ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 55 Закону України"Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів зі зменшенням пенсійного віку на 8 років.
Згідно з п. 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особи, яким призначається пенсія додають документи, які засвідчують особливий статус особи:
посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.88 N 122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування.
Як на підставу для відмови у призначенні пенсії позивачу зі зменшенням пенсійного віку управління Пенсійного фонду України в Межівському районі зазначає те, що у наданих позивачем документах не відображено чи перебував останній безпосередньо в зоні відчуження, в той час, як необхідною умовою для призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку є саме виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження.
Таку позицію відповідача суд апеляційної інстанції вважає безпідставною, а дії відповідача такими, що не узгоджуються зі ст.19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч.1,2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову
Судом встановлено, що вирішуючи питання про призначення пенсії позивачу, відповідно до норм ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідач прийняв до уваги лише наказ Петропавлівського ПТА 31235 від 09.06.1987 року №46 про направлення ОСОБА_1 у відрядження для роботи в м. Чорнобиль строком на 1 місяць з 15.06.1987 року по 17.07.1987 року. При цьому, вказаним наказом підтверджено лише факт відрядження позивача до м. Чорнобиль, але відомостей про фактичне перебування в даному місті та виконання позивачем будь-яких робіт дані довідки не містять. Як зазначено скаржником, в даних документах не зазначено й про дні виїзду позивача в зону відчуження.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що вся сукупність наданих позивачем документів свідчить про безпосередню участь ОСОБА_1 в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 15.06.1987 року по 17.07.1987 року. Надані документи встановлюють правомірність підстав для відрядження позивача в зону відчуження, період перебування, отримання відповідної зарплатні тощо.
Згідно ст.65 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" документом, який посвідчує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС", яке видається у відповідності і з підстав, передбачених цим Законом.
Позивач має посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, тому суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновків, про наявність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки факт безпосередньої участі ОСОБА_1 в роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження, встановлено ще під час надання останньому статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Доводи скаржника щодо зазначення різних номерів АТП в документах наданих ОСОБА_1 , колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки як вбачається із записів трудової книжки позивача Петропавлівське АТП за часи свого існування декілька разів змінювало індекс та найменування підприємства, що законним образом відображено у трудовій книжці, із зазначенням підстав та періодів часу таких змін.
Отже, колегія суддів вважає, що відповідачем порушено право позивача на належний соціальний захист, безпідставно та необґрунтовано відмовлено в призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 8 років, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, та в порушення вимог ч.2 ст.71 КАС України, не доведено правомірності своїх дій.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду - відсутні.
Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Межівському районі Дніпропетровської області на постанову Межівського районного суду Дніпропетровської області від 19 грудня 2013 р. у справі № 181/1078/13-а(2а/181/26/13) - залишити без задоволення.
Постанову Межівського районного суду Дніпропетровської області від 19 грудня 2013 р. у справі № 181/1078/13-а(2а/181/26/13) - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.
Головуючий: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Я.В. Семененко