"24" грудня 2013 р. справа № 194/1836/13-а(2а/194/33/13)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мельника В.В.
суддів: Нагорної Л.М. Юхименка О.В.
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської міської ради на постанову Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 02 жовтня 2013 року 194/1836/13-а;2-а/194/33/13 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської міської ради про перерахунок та стягнення заборгованості розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулася до Тернівського міського суду Дніпропетровської області з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської міської ради (далі по тексту - відповідач), в якому просила визнати дії відповідача щодо відмови у перерахунку допомоги на дитину до досягнення нею трирічного віку; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплати, відповідно до ст. 15 Закону України «про державну допомогу сім'ям з дітьми» і ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням»- щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 01 березня 2013 року по 31 серпня 2013 року, у розмірах, які дорівнюють прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років, з наступним підвищенням щомісяця, року, підвищення розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, до досягнення дитиною 3-х років.
Постановою Тернівського міського суду Дніпропетровської області 194/1836/13-а;2-а/194/33/13 від 02 жовтня 2013 року адміністративний позов задоволено; визнано неправомірними дії відповідача щодо відмови позивачу перерахунку та виплатити державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 06.03.2011 року по 31.08.2013 року; зобов'язано відповідача здійснити перерахунок позивачу та нарахувати державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 06.03.2013 року по 31.08.2013 року, відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням або похованням» розмірі, що встановлюється правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом, та забезпечити виплату цих коштів з урахуванням проведених виплат.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанцію відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 02 жовтня 2013 року 194/1836/13-а;2-а/194/33/13 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позову в повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської міської ради, у зв'язку з народженням дитини - сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»№2811-XII від 21 листопада 1992 року відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
Частиною 1 статті 1 вказаного Закону встановлено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Статтею 3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»від 21 листопада 1992 року № 2811-XII передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-XII від 21 листопада 1992 року є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов'язані з призначення та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.
До 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України від 28 грудня 2007 № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 107-VI) - правовідносини щодо виплати допомоги регулювалися Законом України від 21 листопада 1992 року № 2811-ХІІ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (далі - Закон № 2811-ХІІ), дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом України від 18 січня 2001 року № 2240-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (далі - Закон № 2240-III), який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб. Розмір допомоги також визначався цими Законами. Зокрема, статтею 43 Закону № 2240-III було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону № 107-VI були внесені відповідні зміни до Закону № 2811-ХІІ та Закону № 2240-III. Зокрема, змінами до статті 13 Закону № 2811-ХІІ його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону № 2240-III було виключено статті 40-44.
Конституційний Суд України рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнав неконституційними низку положень Закону № 107-VI, в тому числі й пункт 25 розділу II Закону № 107-VI щодо виключення статей 40-44 Закону № 2240-III.
Пунктом 2 розділу ІІІ Закону № 107-VI було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.
Таким чином, з часу проголошення Рішення № 10-рп/2008 Конституційним Судом України відновили свою дію вищезазначені положення Закону № 2240-III, а з 1 січня 2009 року - статті 13, 15 Закону № 2811-ХІІ.
Статтею 46 Закону України від 26 грудня 2008 № 835-VI "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та статтею 45 Закону України від 27 квітня 2010 року № 2154-VI "Про Державний бюджет України на 2010 рік" (далі - Закон № 2154-VI) передбачено, що у 2009, 2010 роках допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону № 2240-ІІІ призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України 27 грудня 2001 року № 1751 саме на виконання Закону №2811-ХІІ (пункт 1). Новий акт уряду на виконання статті 45 Закону № 2154-VI не приймався.
Розміри і порядок виплати допомоги відповідно до Закону № 2240-III на виконання статті 45 Закону № 2154-VI Кабінетом Міністрів України не визначалися.
Отже, з часу проголошення Рішення Конституційного Суду України у справі № 10-рп/2008, позивач має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у відповідності до ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», а не у відповідності до вимог Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», як про те зазначив суд першої інстанції.
З огляду на встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської міської ради - залишити без задоволення.
Постанову Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 02 жовтня 2013 року 194/1836/13-а;2-а/194/33/13 - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала суду є остаточною і оскарженню не підлягає відповідно до ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України
Головуючий: В.В. Мельник
Суддя: Л.М. Нагорна
Суддя: О.В. Юхименко