"05" вересня 2013 р. справа № 412/6199/12(2а/412/273/12)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Панченко О.М.
суддів: Чередниченко В.Є. Коршуна А.О.
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 червня 2012 року у справі 412/6199/2012 (2а/412/273/2012)
за позовом ОСОБА_1
до управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району м. Дніпропетровська про зобов'язання вчинити певні дії, -
У травні 2011 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду першої інстанції з позовом до управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району м. Дніпропетровська (далі - відповідач), в якому просив:
- зобов'язати відповідача у відповідності до ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» здійснити перерахунок та виплату щорічної разової допомоги до 5 травня як інваліду війни третьої групи у розмірі трьох сім мінімальних пенсій за віком, за 2012 рік.
Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 червня 2012 року у справі 412/6199/2012 (2а/412/273/2012) позивачу в задоволенні позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняте нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що суб'єктом владних повноважень при нарахуванні та виплаті позивачу як інвалід війни ІІІ групи разової допомоги до 5 травня не було порушено порядку нарахування та здійснення таких виплат, відповідач діяв у відповідності до вимог Закону.
При цьому суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що суд першої інстанції при розгляді адміністративного позову по суті помилково виходив з того, що позивач має статус учасника бойових дій, та має право на отримання щомісячної грошової допомоги до 5 травня у розмірі передбаченому ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Однак, як вбачається з матеріалів справи вбачається, що позивач є інвалідом війни ІІІ групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджується наявною в матеріалах справи копіями посвідчень Серії НОМЕР_1, Серії НОМЕР_2
Суд апеляційної інстанції погоджується частково з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», щорічно до 5 травня інвалідам війни ІІІ групи виплачується сума в розмірі сім мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік» №4282-VI від 22.12.2011 року, який набрав чинності з 01 січня 2012 року, установлено, що у 2012 році норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425 із наступними змінами), застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.
На виконання цього Закону постановою Кабінету Міністрів України № 1381 від 28.12.2011 року «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» установлено, що виплата разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", здійснюватиметься у таких розмірах:
1) інвалідам війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин:
інвалідам I групи - 2200 гривень;
інвалідам II групи - 1920 гривень;
інвалідам III групи - 1720 гривень;
Вказана постанова набрала чинності з 01 січня 2012 року.
У Рішенні №3-рп від 25.01.2012р. Конституційний суд України зазначив, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов'язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України. Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
Таким чином, в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
Отже, Конституційний Суд України визнав конституційним регулювання Кабінетом Міністрів України розмір соціальний виплат та допомог, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, відповідачем було здійснено нарахування та виплату разової допомоги до 5 травня у 2012 році на користь позивача у сумі 1720,00 грн. відповідно до вимог чинного законодавства.
У відповідності до ч. 2 ст. 202 КАС України не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її зміни або скасування не існує .
Керуючись ст. 195, ст. 197, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 червня 2012 року у справі 412/6199/2012 (2а/412/273/2012) - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її постановлення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.М. Панченко
Суддя: В.Є. Чередниченко
Суддя: А.О. Коршун