20 січня 2014 рокусправа № 2а-12006/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Туркіної Л.П.
суддів: Дурасової Ю.В. Проценко О.А.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11.05.2011 р.
у справі № 2а-12006/11
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області
про зобов'язання здійснити перерахунок щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям війни", -
11.05.2011 р. позивач звернувся до Кіровського районного суду м. Кіровограда з позовом доУправління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області про визнання дій відповідача неправомірними, зобов'язання останнього здійснити перерахунок та виплатити позивачу щомісячну державну соціальну допомогу згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року по 30.06.2010 року.
Позов також містив заяву про поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11.05.2011 р. позовні вимоги з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року по 30.06.2010 року залишені без розгляду. Названа ухвала не є зміненою або скасованою.
Позивач, не погодившись з вищезазначеною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, у якій посилається на безпідставну відмову у поновленні строку для звернення до суду, просить ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11.05.2011 р. скасувати, прийняти по справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі. Вважає, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим та таким, що звужує права позивача, визначені Законом України "Про соціальний захист дітей війни".
Відповідач ухвалу суду першої інстанції не оскаржив, проти апеляційної скарги не заперечив.
Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", який набрав чинності з 01.01.2006 року, позивач набув статус "дитини війни", що надає йому право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, які встановлені Законом України "Про соціальний захист дітей війни", у тому числі і ст. 6 цього Закону, якою встановлено право на підвищення пенсії, яка нараховується та сплачується особам, які мають статус "дитини війни", на 30% мінімальної пенсії за віком.
З матеріалів даної адміністративної справи вбачається, що до вимог, заявлених позивачем за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року по 30.06.2010 року судом застосовано норми ст. ст. 99, 100 КАС України, що було підставою для залишення без розгляду позову.
Щодо застосування строків позовної давності під час розгляду даної адміністративної справи, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 99 КАС України встановлено шестимісячний строк для звернення до суду з адміністративним позовом для захисту порушених прав, інтересів, свобод, а відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України пропуск вищезазначеного строку є підставою для залишення без розгляду адміністративного позову.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що знала про порушення свого права у вересні 2010 року, тобто мала можливість вчасно подати позов до суду першої інстанції.
Враховуючи вищенаведені обставини, норми чинного процесуального законодавства, та приймаючи до уваги, що позивачем, який звернувся до суду першої інстанції з позовом про захист свого порушеного права 11.05.2011 р., не було надано доказів в підтвердження поважності причин пропуску ним строку на звернення до суду за захистом свого порушеного права щодо вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та не сплати надбавки до пенсії, як дитині війни, за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року по 30.06.2010 року, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано залишив без розгляду позовні вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Оскільки доводи апеляційної скарги позивача спростовуються зазначеними вище та дослідженими судом доказами, вони не можуть бути підставою для скасування ухвали суду та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 199, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11.05.2011 р. залишити без задоволення.
Ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11.05.2011 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції відповідно до ч. 2 ст. 212 КАС України.
Головуючий: Л.П. Туркіна
Суддя: Ю.В. Дурасова
Суддя: О.А. Проценко