ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
15 травня 2014 року № 826/5546/14
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Гарник К.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві
про визнаня протиправним рішення
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві (далі по тексту - відповідач) в яком просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві від 07 березня 2014 року про стягнення виконавчого збору в розмірі 17874,18 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що виконавчий документ направлено за належністю до відділу державної виконавчої служби Вишгородського РУЮ в Київській області, оскільки майно, на яке може бути накладено стягнення знаходиться в Вишгородському районі Київської області. Відтак, на думку позивача, виконавчий документ передано без виконання, що позбавляє права відповідача на стягнення виконавчого збору.
Представник відповідача у судовому засіданні 14 травня 2014 року адміністративний позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Мотивуючи заперечення, зазначив, що постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю, а тому спірна постанова є обґрунтованою та не підлягає скасуванню.
При цьому, вирішуючи питання строків звернення до суду, встановлено, що позивачем не пропущено встановлений 10-денний строк звернення, оскільки як свідчать матеріали спірного виконавчого провадження позивачем отримано постанову про стягнення виконавчого збору 09 квітня 2014 року, 11 квітня 2014 року остання звернулась із аналогічним позовом до Оболонського районного суду міста Києва, ухвалою якого від 15 квітня 2014 року адміністративний позов повернуто позивачу. Згідно довідки начальника ОПЗ Київ - 74 вищезазначену ухвалу суду позивачем отримано 23 квітня 2014 року. В свою чергу, адміністративний позов до Окружного адміністративного суду міста Києва подано 25 квітня 2014 року.
Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.
За таких обставин, заслухавши пояснення представників сторін, після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Постановою Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві від 29 вересня 2010 року відкрито виконавче провадження № 22006944 з примусового виконання виконавчого листа Оболонського районного суду міста Києва від 25 серпня 2010 року № 2-97 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 коштів у розмірі 178741,86 грн.
Вищезазначеною постановою Боржнику (ОСОБА_1) надано строк до 06 жовтня 2010 року для добровільного виконання рішення суду.
Слід звернути увагу, що ані матеріали виконавчого провадження № 22006944 ані матеріали справи не містять доказів вручення постанови про відкриття виконавчого провадження позивачу, доказів належної (із повідомленням про вручення) відправки позивачу постанови суду не надано.
Постановою Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві від 06 липня 2011 року зупинено виконавче провадження (відповідно до підпису позивача остання отримала вказану постанову 08 липня 2011 року).
Постановою Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві від 21 серпня 2012 року поновлено виконавче провадження.
Наразі, виконавче провадження № 22006944 закінчено, виконавчий лист направлено до Відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції в Київській області оскільки згідно державного акту на право власності на земельну ділянку № 181532 боржником зареєстровано земельну ділянку площею 0,0754 га кадастровий номер 3221810100:38:038:0151, що знаходиться за адресою Київська обл., м. Вишгород ст. «Надія», масив «Дніпро».
Таким чином, виконавче провадження закінчено на підставі пункту 10 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого виконавче провадження підлягає закінченню у разі направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.
Відповідно до статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, стягнення виконавчого збору, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, відшкодування витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, і стягнення штрафів, накладених відповідно до вимог цього Закону, а також у разі виконання рішень у порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. При наступних пред'явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні.
Розмір фактично стягнутого з боржника виконавчого збору державний виконавець зазначає у виконавчому документі.
Аналіз вищезазначених норм права дає підстави стверджувати, що виникнення підстав для стягнення виконавчого збору згідно Закону «Про виконавче провадження» залежить від фактичного виконання державним виконавцем рішення суду. Вказана правова позиція підтверджується п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» від 26 грудня 2003 року № 14, де зазначено, що виконавчий збір стягується за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк і воно було виконане примусово. Право органу державної виконавчої служби на стягнення виконавчого збору виникає лише у разі стягнення з боржника сум, що є базою для нарахування розміру виконавчого збору.
Таким чином, виконавчий збір стягується в разі примусового виконання виконавчого документу.
Слід звернути увагу, що під час розгляду справи встановлено, що наразі виконавчий лист Оболонського районного суду міста Києва від 25 серпня 2010 року № 2-97 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 коштів у розмірі 178741,86 грн. не виконаний, а виконавче провадження № 22006944 закінчено у зв'язку з передаю виконавчого документу за належністю.
Враховуючи, що виконавчий лист Оболонського районного суду міста Києва від 25 серпня 2010 року № 2-97 наразі не виконаний, а матеріали виконавчого провадження не містять доказів примусового виконання відповідачем рішення, стягнення виконавчого збору з позивача є передчасним.
Відтак, постанова Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві від 07 березня 2014 року про стягнення виконавчого збору в розмірі 17874,18 грн. підлягає скасуванню.
Згідно з частин 1 та 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведена правомірність та обґрунтованість спірного рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи за межі позовних вимог та з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158 - 163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
2.Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві від 07 березня 2014 року ВП № 22006944 про стягнення виконавчого збору в розмірі 17874,18 грн.
3.Судові витрати в сумі 182,70 присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок Державного бюджету України.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.Ю. Гарник