12 травня 2014 року м. Черкаси справа № 2а/2370/4811/2012
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Трофімова Л.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу № 2а/2370/4811/2012
за позовом управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області (далі - УПФУ в Чорнобаївському районі) [представник позивача - не з'явився]
до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Драбівському районі [представник відповідача - не з'явився]
про визнання дій неправомірними та стягнення заборгованості, прийняв постанову.
УПФУ в Чорнобаївському районі, звернувшись до суду з адміністративним позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Драбівському районі, просить визнати дії відповідача неправомірними та стягнути неприйнятті до відшкодування кошти у сумі 82 774 грн. 98 коп.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що з 01.09.2012 по 30.11.2012 УПФУ в Чорнобаївському районі здійснило: виплату та доставку пільгових пенсій особам, які стали інвалідами від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР у сумі 434 грн. 85 коп., виплату та доставку державної адресної допомоги як доплати до встановленого прожиткового мінімуму в усіх пенсійних справах, призначених по інвалідності внаслідок нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у сумі 82 140 грн. 07 коп. та понесено витрати на виплату і доставку пенсій у сумі 200 грн. 06 коп. Відповідач в порушення вимог чинного законодавства України не прийняв до заліку та не відшкодував зазначені кошти Пенсійному фонду.
Представник позивача у судове засідання не прибув, подав до суду заяву від 05.05.2014 про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності у письмовому проваджені (12.05.2014).
У матеріалах справи наявні письмові заперечення відповідача від 26.12.2012 (а.с. 27-30), де зазначено, що ст. 21 Закону України «Про соціальні послуги та виплати, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків» № 1105 передбачено виключний перелік даних виплат та послуг. Одним із видів страхових виплат є виплата пенсій призначених у зв'язку з інвалідністю та пенсій призначених у зв'язку із втратою годувальника, що були призначені внаслідок настання страхового випадку. Однак даною статтею не передбачені виплати адресної та додаткової допомоги, оскільки вони не являються страховими виплатами. Щодо відшкодування витрат на виплату пенсій призначених у зв'язку з інвалідністю особам, які стали інвалідами від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, у запереченні зазначено, що відповідно до статей 21, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» Фонд соціального страхування від нещасних випадків здійснює страхові виплати та надає соціальні послуги в разі настання страхового випадку, у тому числі виплату пенсій. Однак, цими статтями Закону встановлено тільки перелік страхових виплат. При цьому, у ст. 36 визначено обов'язок Фонду розглядати справи про призначення страхових виплат та соціальних послуг на підставі заяви потерпілого та наявності усіх необхідних документів і приймати рішення про призначення у десятиденний термін. Оскільки ніяких документів відповідачу подано не було, то ніякі виплати і не були проведені. Страхові виплати цим потерпілим робочим органом Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України не призначалися.
Відповідно ч. 4 ст. 122 КАС України, у зв'язку з тим, що клопотання про розгляд справи за їх відсутності заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов належить задовольнити частково.
Судом встановлено, що позивачем понесено витрати на виплату підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам на загальну суму 82 774 грн. 98 коп., що підтверджується Актами щомісячної звірки (а.с. 9-11) витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії призначені у зв'язку з інвалідністю внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з утратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, між позивачем та відповідачем за вересень - листопад 2012 року.
Відповідачем не прийнято до відшкодування виплачені позивачем суми підвищення до пенсії, перелічені вище, що підтверджується Таблицями розбіжностей (а.с. 16-18) до інформації про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій призначених у зв'язку з інвалідністю внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за вересень -листопад 2012 року та відповідним розрахунком заборгованості, наданим позивачем.
Згідно розрахунку суми боргу (а.с. 5), загальна сума боргу за період з 01.09.2012 по 30.11.2012, заявлена позивачем до стягнення, складається з: неприйнятих до заліку сум пенсій осіб, які отримали калітство або втратили годувальника на підприємствах республік колишнього СРСР і інших територіях за кордоном України - 434 грн. 85 коп.; неприйнятих до заліку сум щомісячної державної адресної допомоги - 82 140 грн. 07 коп.; неприйнятих до заліку сум витрат на виплату та доставку пенсій - 200 грн. 06 коп.
Відповідно ст. 4 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в Україні від 14.01.1998 № 16/98-ВР (надалі - Закон № 16/98) залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття, інші види страхування, передбачені законами України.
Згідно п. 4 ст. 25 Закону № 16/98 за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання серед соціальних послуг та матеріального забезпечення надаються, зокрема відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія призначена у зв'язку з інвалідністю внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання тощо.
Спеціальним законом який відповідно до Конституції України та Закону № 16/98 визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві є Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 № 1105-XIV (надалі - Закон № 1105).
Відповідно ст. 21 Закону № 1105 у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні: а) допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності; б) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого; в) щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого; г) пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; д) пенсію у зв'язку з утратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Згідно ст. 6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (надалі - Закон № 1058), що визначає соціальні виплати непрацездатним громадянам, встановлено, що непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством. При цьому у разі, якщо сукупність зазначених виплат разом з пенсійними виплатами із системи пенсійного забезпечення та іншими доходами не досягають розміру прожиткового мінімуму, визначеного законом для непрацездатних громадян, такі громадяни мають право на отримання державної соціальної допомоги в порядку, розмірах та за рахунок коштів, визначених законом.
Відповідно постанови КМУ «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» від 26.03.2008 № 265 установлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з утратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох -120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів. У разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму. При цьому виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.
Постановою КМУ «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 11.03.2009 № 198 з 01 квітня 2009 року встановлено підвищення до пенсії, щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (далі - підвищення), у розмірі 7,5 гривні, збільшуючи його з 1 липня - до 14,2 гривні, а з 1 жовтня - до 28,4 гривні. При цьому підвищення здійснюється незалежно від дати призначення (перерахунку) пенсії (щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги) непрацюючим особам, а особам, які одержують пенсію (державну соціальну допомогу) на дітей та/або недієздатних осіб - незалежно від одержуваного доходу. Виплата підвищення, передбаченого п. 1 цієї постанови, проводиться понад розміри, передбачені постановами КМУ від 26.09.2008 № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» і від 16.07.2008 № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», у межах розмірів, зазначених у п. 10 постанови КМУ від 28.05.2008 № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія, щомісячне довічне грошове утримання або державна соціальна допомога.
Таким чином, у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми щомісячної державної адресної допомоги за період з 01.09.2012 по 30.11.2012 у сумі 82 140 грн. 07 коп. належить відмовити.
Судом досліджено списки осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, що не прийняті до заліку виконавчою дирекцією ФССНВ за вересень, жовтень, листопад 2012 року та встановлено, що витрати на виплату та доставку пенсій за період з 01.09.2012 по 30.11.2012 у сумі 200 грн. 06 коп. складаються з витрат на виплату та доставку пенсій за період з 01.09.2012 по 30.11.2012 особам: ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с. 12-15). Позивач здійснив витрати на виплату і доставку пенсій зазначеним особам - щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття. Оскільки щомісячна державна адресна допомога не належить до відшкодування відповідачем, то витрати на виплату і доставку щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття, також, відповідачем не відшкодовуються.
Враховуючи зазначене, у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача витрат на виплату та доставку пенсій у сумі 200 грн. 06 коп. належить відмовити.
Згідно ст. 58 Закону № 1058 на Пенсійний фонд покладено обов'язок призначати пенсії та готувати документи для її виплати, забезпечувати своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання. Відповідно до ст. 30 Закону №1058 пенсія по інвалідності призначається у разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства). При цьому передбачено, що пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно до Закону № 1105.
Відповідно до ст. 21 Закону № 1105 ФССНВ зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, у тому числі пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, відшкодування витрат на поховання.
Приписами ст. 25 Закону № 1105 обов'язок по проведенню зазначених страхових виплат покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду. Відповідно до ч. 16 ст. 34 Закону № 1105 виплата пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання провадиться потерпілому відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення крім випадків, передбачених п. 2 ст. 8 та ст. 9 цього Закону. Відповідно до п. 5 ст. 24 Закону № 1105 ФССНВ зобов'язаний співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів. Якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Розрахунки між Фондами здійснюються відповідно до Порядку від 04.03.2003 №5-4/4 (надалі - Порядок №5-4/4). У п. 4 Порядку №5-4/4 відшкодування передбачено, що до відшкодування належать суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалась пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Проаналізувавши зазначені приписи, суд дійшов висновку, що діючим законодавством обов'язок призначати та виплачувати застрахованим особам пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання покладено на органи Пенсійного фонду, а Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний приймати участь у фінансуванні витрат на виплату зазначених пенсій та відшкодовувати Пенсійному фонду понесені ним зазначені витрати.
У ст. 2 Закону № 1105 визначено, що особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону. Отже, пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, призначені до набрання чинності Законом № 1105 відповідно до законодавства СРСР, чи іншого законодавства України повинні виплачуватись відповідно до вказаного Закону органами Пенсійного Фонду України з послідуючим відшкодуванням витрат по їх виплаті Фондом соціального страхування від нещасних випадків.
Судом встановлено, що ОСОБА_7, згідно акту №23 про нещасний випадок на виробництві 12.12.1983, отримав травму під час роботи на підприємстві «Шахта 65 Южно-Джезказганского рудника ДГМК», що знаходилося за адресою: м. Джезказган, Казахстан. ОСОБА_7 призначено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві за законодавством колишнього СРСР.
Відповідно до ст. 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (надалі - Угоди) пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Згідно ст. 5 Угоди ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди. Відповідно ст. 6 Угоди призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання. У ст. 7 Угоди передбачено, що при переселенні пенсіонера в межах держав - учасниць Угоди виплата пенсії за попереднім місцем проживання припиняється, якщо пенсія того ж виду передбачена законодавством держави за новим місцем проживання пенсіонера. Розмір пенсії переглядається відповідно до законодавства держави - учасниці Угоди за новим місцем проживання пенсіонера з дотриманням умов, передбачених п. 3 ст. 6 цієї Угоди.
Витрати, понесені органами ПФУ у зв'язку із виплатою та доставкою пенсій по інвалідності від трудового каліцтва (у тому числі й пенсій особам, які стали інвалідами від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР) належить відшкодовувати за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків як належного страховика від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. Аналогічна правова позиція з даного питання викладена у постановах Верховного Суду України у справах від 20.03.2007 № 21-1087во06, від 12.06.2012 № 21-165а12, від 21.05.2013 № 21-129а13 та від 12.11.2013 № 21-388а13.
Оскільки пенсія по інвалідності унаслідок трудового каліцтва ОСОБА_7 призначена відповідно до законодавства СРСР та вказаної Угоди, витрати на її виплату за період з 01.09.2012 по 30.11.2012 у сумі 434 грн. 85 коп. належать до відшкодування відповідачем.
Відповідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
На підставі наявних у справі доказів, дослідивши обставини і матеріали адміністративної справи, проаналізувавши правові норми, враховуючи позиції сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги належить задовольнити частково у частині відшкодування витрат на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві пенсіонеру ОСОБА_7, за період з 01.09.2012 по 30.11.2012, у сумі 434 грн. 85 коп., у задоволенні решти позовних вимог належить відмовити.
Керуючись ст.ст. 17, 71, 79, 122, 159, 160, 161, 162, 163, 254 КАС України, суд,
Адміністративний позов задовольнити частково.
Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Драбівському районі (19800, Черкаська область, смт. Драбів, вул. Леніна, 61, ідентифікаційний код 25875107) на користь управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області (19900, Черкаська область, смт. Чорнобай, вул. Леніна, 132, ідентифікаційний код 21366739) витрати на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку у сумі 434 (чотириста тридцять чотири) грн. 85 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги, що може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з моменту отримання копії цієї постанови стороною або іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Суддя Л.В.Трофімова