"24" жовтня 2013 р. справа № 815/2732/2012
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 06 березня 2012 року
у справі №815/2732/2012
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Меліпотольської міської ради Запорізької області
про зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
У березні 2012 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
- відновити пропущений строк для звернення до суду;
- визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо ненарахування щомісячної допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку у розмірі не нижче прожиткового мінімуму встановленого для дітей віком до 6 років;
- зобов'язати відповідача перерахувати та сплатити недоплачену суму допомоги на дитину у розмірі не нижче прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, який встановлено Законами України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік з урахуванням виплаченої допомоги з 14.07.2009 року на ОСОБА_2, з 08.08.2011 року на ОСОБА_3;
- зобов'язати відповідача в подальшому виплачувати щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, з розрахунку на двох дітей, в розмірі не нижче прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років на відповідний період з 01.03.2012 року.
Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 06 березня 2012 року адміністративний позов залишено без розгляду. Ухвала мотивована тим, що позивач скористався досудовим порядком вирішення спору та пропустив місячний строк на звернення до суду, встановлений ч.4 ст.99 КАС України.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та задовольнити позов.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими
законами. Частиною 2 вказаної статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 4 статті 99 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач можливістю досудового порядку вирішення спору не скористався, а лише отримав відповідь та довідки від відповідача про розмір виплат допомоги на дітей, тому колегія суддів приходить до висновку про помилкове застосування судом першої інстанції положення ч.4 ст. 99 КАС України.
Позивач звернувся до суду першої інстанції 01.03.2012 року та просив задовольнити позовні вимоги з 14.07.2009 року та в подальшому до досягнення дітьми трьохрічного віку. Позивач мав відомості щодо розміру виплат допомоги на дітей під час щомісячного її отримання. Поважних причин, які об'єктивно позбавили позивача можливості звернутися у встановлений ч.2 ст.99 КАС України строк позивач не навів.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції мав залишити без розгляду позовні вимоги позивача в частині до 01.09.2011 року.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а ухвала суду частковому скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Керуючись п.3 ч.1 ст.199, п.4 ч.1 ст. 204, ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 06 березня 2012 року у справі № 815/2735/2012 в частині залишення без розгляду позовних вимог з 01 вересня 2011 року - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду в цій частині.
В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в частині залишення без змін ухвали суду першої інстанції в порядку та строки, визначені ст.212 КАС України, до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: О.М. Панченко
Суддя: В.Є. Чередниченко
Суддя: А.О. Коршун