Справа № 22-ц/793/1439/14Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 37 Черниш Т. О.
Доповідач в апеляційній інстанції
Охріменко Н. І.
21 травня 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоОхріменко Н. І.
суддівЗахарова А. Ф. , Скіць М. І.
при секретаріАнкудінову О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 08 квітня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-
20 лютого 2014 року позивач ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_7 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, вказуючи на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року в м. Умані Черкаської області помер її батько - ОСОБА_8. Після смерті батька відкрилась спадщина на належне йому майно, зокрема на квартиру за адресою: АДРЕСА_1. Вона є донькою та спадкоємницею першої черги за законом. У лютому 2014 року вона звернулась із заявою до Уманської державної нотаріальної контори про оформлення прав на спадкове майно після смерті батька, але нотаріус відмовив їй у цьому, посилаючись на те, що вона пропустила визначений законом шестимісячний строк для подання заяви про її прийняття. Також, нотаріус їй повідомив про те, що спадщину уже прийнято колишньою дружиною її батька ОСОБА_7, в інтересах неповнолітнього брата позивачки - ОСОБА_9. Тому вона звернулась до суду з даним позовом та просить суд визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, так як строк для подання заяви був пропущений нею з поважних причин, оскільки вона проживає в іншій області, на день смерті батька в неї була маленька дитина, син ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ще двоє малолітніх дітей.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 08 квітня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач ОСОБА_6 звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції, ухвалення його з порушенням норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному об'ємі.
Заслухавши суддю-доповідача, заслухавши сторони, що з'явились, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до відхилення з слідуючих підстав.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка не повідомила про наявність жодних реальних, об'єктивних, непереборних, істотних перешкод (поважних причин) пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини та не надала доказів на підтвердження таких обставин.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішень суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_8, що є батьком позивачки, помер в м. Умані ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Після його смерті відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1, що належала померлому на праві власності.
В позовній заяві позивач обґрунтовувала свій позов тим, що строк на прийняття спадщини пропущений нею з поважних причин, оскільки вона проживає в іншій області, на день смерті батька в неї була маленька дитина, син ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ще двоє малолітніх дітей.
Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України, ч. 1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
При цьому слід враховувати, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій із прийняття спадщини.
Колегія суддів погоджується з висновком районного суду про те, що позивачкою не наведено поважних причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини та не надано доказів, які свідчать про наявність для неї перешкод для подачі такої заяви.
Посилання позивачки на часті хвороби дітей нічим не підтверджуються. Факт проживання заявниці в іншій області не може бути достатнім доказом того, що ОСОБА_6 не знала про смерть батька і не могла своєчасно написати заяву про прийняття спадщини.
Згідно з вимогами частин 1, 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З огляду на вищевикладені обставини справи та приведені норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що ОСОБА_6 не навела ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції обґрунтованих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а тому судом першої інстанції вірно застосовано норми матеріального права та ухвалено рішення з додержанням положень чинного законодавства.
Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.
Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 08 квітня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з моменту проголошення.
Головуючий :
Судді :