01032, м. Київ, вул. С. Петлюри (Комінтерну), 16 тел. 235-24-26
"22" травня 2014 р. Справа № 911/1077/14
Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Амако Україна»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Розважівське агро-промислове підприємство»
про стягнення 2 030 355, 44 грн.
за участю представників:
від позивача: Смоленська А.В.
від відповідача: не з'явилися
суть спору:
Позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з відповідача 2 030 355, 44 грн. за договором № 6614/016900 від 20.02.2013 р., з яких: 1 806 079, 90 грн. - основного боргу, 180 607, 99 грн. - штрафу, 20 188, 51 грн. - 3% річних та 23 479, 04 грн. - інфляційних втрат.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо сплати вартості за поставлений товар.
Ухвалою господарського суду Київської області від 01.04.2014 р. порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 17.04.2014 р.
14.04.2014 р. через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання б/н від 14.04.2014 р. (вх. № 6918/14 від 14.04.2014 р.) про перенесення розгляду справи на іншу дату.
До господарського суду Київської області від позивача надійшли клопотання вих. № 6657 від 10.04.2014 р. та б/н від 16.04.2014 р. (вх. № 7039/14 від 15.04.2014 р. та вх. № 7195/14 від 17.04.2014 р.) про долучення документів до матеріалів справи.
Ухвалою господарського суду Київської області від 17.04.2014 р. розгляд справи відкладено на 22.05.2014 р. у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника відповідача та невиконанням ним вимог суду.
28.04.2014 р. через канцелярію господарського суду від позивача надійшло клопотання б/н від 28.04.2014 р. (вх. № 7907/14 від 28.04.2014 р.) про доручення документів до матеріалів справи.
Присутній у судовому засіданні 22.05.2014 р. представник позивача повністю підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позові.
Відповідач, належним чином повідомлений про час, дату і місце розгляду справи, про що свідчать наявні у матеріалах справи поштові повідомлення про вручення поштового відправлення, у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті та зважаючи на обмежені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строки вирішення спору, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 22.05.2014 р., відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
20.02.2013 р. між сторонами укладено договір № 6614/016900, відповідно до якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача, а відповідач в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, зобов'язався прийняти та оплатити насіння сільськогосподарських культур (далі-товар), в кількості, асортименті, у терміни і за цінами, зазначеними у додатку (додатках) до даного договору.
Згідно з 4.4 договору право власності на товар переходить від позивача до відповідача в момент передання товару відповідачу, що підтверджується підписаною видатковою накладною, якщо інше не зазначено у відповідному додатку до договору.
Відповідно до п. 4.5 договору передача товару оформляється накладними, що підписуються уповноваженими представниками обох сторін.
Пунктом 5.1 передбачено, що ціна товару та умови його оплати зазначаються у додатках до даного договору.
Згідно з п. 5.2 договору загальна вартість товару по даному договору складається з вартості товару, зазначеного в додатках до даного договору.
Відповідно до п. 9.1 договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за дійсним договором сторони несуть відповідальність відповідно до діючого законодавства України.
Пунктом 9.2 передбачено, що у випадку прострочення оплати за товар відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення оплати, від загальної вартості неоплаченого в строк товару за кожний день прострочення оплати платежу по день оплати заборгованості включно, якщо інша відповідальність не передбачена в додатках до даного договору.
Згідно з п. 10.1 договору дійсний договір набирає сили з моменту його підписання, і діє до 31 грудня 2013 року, а в частині фінансових розрахунків - до повного виконання сторонами умов дійсного договору.
Також, 20.02.2013 р. між сторонами було укладено додаток № 1 до договору № 6614/016900 від 20.02.2013 р. - специфікація № 1.
Відповідно до п. 2.1 специфікації № 1 загальна вартість товару, без ПДВ, складає гривневий еквівалент 211 717, 03 (двісті одинадцять тисяч сімсот сімнадцять доларів США, 03 центи) доларів США, що підлягає сплаті по курсу перерахунку.
Згідно з п. 2.2 специфікації № 1 на дату підписання даного додатку гривневий еквівалент вартості товару, без ПДВ, складає 1 717 025, 10 (один мільйон сімсот сімнадцять тисяч двадцять п'ять грн., 10 коп.) гривень.
Пунктом 7 специфікації № 1 передбачено умови оплати, а саме: відповідач зобов'язаний сплатити Позивачу 100% загальної вартості товару на наступних умовах:
- аванс в розмірі 20% від загальної вартості товару, що складає гривневий еквівалент 42 343, 40 (сорок дві тисячі триста сорок три доларів США, 40 центів) доларів США, та підлягає сплаті по курсу перерахунку, протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати укладення даного додатку.
- решта 80% від загальної вартості товару, що складає гривневий еквівалент 169 373, 63 (сто шістдесят дев'ять тисяч триста сімдесят три доларів США, 63 центів) доларів США, та підлягає сплаті по курсу перерахунку, до 01 листопада 2013 року.
Згідно з п. 9 специфікації № 1 в разі порушення відповідачем умов оплати товару, визначених в п. 7.2 даного додатку, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу штраф в розмірі 10% від суми простроченого грошового зобов'язання, що підлягає сплаті в гривнях по курсу перерахунку, дійсному в день виникнення у відповідача заборгованості, але не нижчому за курс перерахунку на дату укладення даного додатку.
Відповідно до п. 1 специфікації № 1 даний додаток набуває чинності з дня його укладання та є невід'ємною частиною договору № 6614/016900 від 20 лютого 2013 року.
12.03.2013 р. між сторонами було укладено додаток № 2 до договору № 6614/016900 від 20.02.2013 р. - специфікація № 2, відповідно до якого загальна вартість товару, без ПДВ, складає гривневий еквівалент 50 521, 00 (п'ятдесят тисяч п'ятсот двадцять однин євро, 00 центів) євро, що підлягає сплаті по курсу перерахунку.
Згідно з п. 2.2 специфікації № 2 на дату підписання даного додатку гривневий еквівалент вартості товару, без ПДВ, складає 540 574, 70 (п'ятсот сорок тисяч п'ятсот сімдесят чотири грн., 00 коп.) гривень.
Відповідно до п. 7 специфікації № 2 умови оплати, а саме: відповідач зобов'язаний сплатити позивачу 100% загальної вартості товару на наступних умовах:
- аванс в розмірі 20% від загальної вартості товару, що складає гривневий еквівалент 10 104, 20 грн. (десять тисяч сто чотири євро, 20 центів) євро, та підлягає сплаті по курсу перерахунку, протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати укладення даного додатку.
- решта 80% від загальної вартості товару, що складає гривневий еквівалент 40 416, 80 (сорок тисяч чотириста шістнадцять євро, 80 центів) євро, та підлягає сплаті по курсу перерахунку, до 01 листопада 2013 року.
Пунктом 9 специфікації № 2 передбачено, що в разі порушення відповідачем умов оплати товару, визначених в п. 7.2 даного додатку, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу штраф в розмірі 10% від суми простроченого грошового зобов'язання, що підлягає сплаті в гривнях по курсу перерахунку, дійсному в день виникнення у відповідача заборгованості, але не нижчому за курс перерахунку на дату укладення даного додатку.
Згідно з п. 10 специфікації № 2 даний додаток набуває чинності з дня його укладення та є невід'ємною частиною договору № 6614/016900 від 20.02.2013 р.
На виконання умов договору № 6614/016900 від 20.02.2013 р. позивач по видаткових накладних № Dn000796/016900 від 16.04.2014 р., № Dn000865/016900 від 19.04.2013 р., № Dn000916/016900 від 22.04.2013 р. передав відповідачу товар на загальну суму 2 257 599, 90 грн., а відповідач відповідно до матеріалів справи вказаний товар отримав.
Проте, в порушення своїх договірних зобов'язань, відповідач за поставлений товар розрахувався частково, а саме у розмірі 451 520, 00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи банківською випискою по рахунку за період з 04.04.2013 р. по 04.04.2013 р. та довідкою з банку вих. № 140905/0401-1 від 14.04.2014 р., у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 1 806 079, 90 грн., що і стало підставою для звернення останнього з позовом до суду.
Як вбачається з матеріалів справи позивач звертався до відповідача з претензією № 10886 від 22.11.2013 р. з вимогою сплатити існуючу заборгованість за договором № 6614/016900 від 20.02.2013 р. В підтвердження направлення вказаної претензії до суду надано квитанцію та опис вкладенням до цінного листа від 27.11.2013 р.
Проте, відповідач не виконав свого зобов'язання щодо здійснення оплати за поставлений товар, на претензію не відповів, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказані вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України).
Відповідно до п. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч. 7 ст.193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, належних та допустимих доказів, які підтверджують виконання ним зобов'язання за договором № 6614/016900 від 20.02.2013 р. суду не надав.
З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем було підписано акт звірки взаєморозрахунків за період з 20.02.2013 р. по 08.04.2014 р., відповідно до якого заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Розважівське агро-промислове підприємство» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Амако Україна» станом на 08.04.2014 р. складає 1 806 079, 90 грн. Зазначений акт підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками підприємств.
З огляду на вищевикладене та враховуючи, що позивач передав товар на виконання умов договору № 6614/016900 від 20.02.2013 р., строк оплати відповідно до додатків (специфікацій) № 1 та № 2 до договору настав, доказів оплати товару відповідачем не надано, борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 806 079, 90 грн. заборгованості за поставлений товар є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідачів штраф в розмірі 180 607, 99 грн., нарахований у відповідності до п. 9 додатків (специфікацій) № 1 та № 2 до договору, якими встановлено, що в разі порушення відповідачем умов оплати товару, визначених в п. 7.2 даного додатку, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу штраф в розмірі 10% від суми простроченого грошового зобов'язання, що підлягає сплаті в гривнях по курсу перерахунку, дійсному в день виникнення у відповідача заборгованості, але не нижчому за курс перерахунку на дату укладення даного додатку.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Здійснений позивачем розрахунок штрафу є арифметично вірним, відповідає вказаним вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню.
Також, позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних від простроченої суми за період з 02.11.2013 р. по 17.03.2014 р. у розмірі 20 188, 51 грн. та інфляційні втрати за грудень 2013 року, січень-лютий 2014 року у розмірі 23 479, 04 грн.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частина друга цієї ж статті передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснений позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат є арифметично вірним, відповідає вказаним вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню.
Враховуючи вищезазначене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 030 355, 44 грн. за договором № 6614/016900 від 20.02.2013 р., з яких: 1 806 079, 90 грн. - основного боргу, 180 607, 99 грн. - штрафу, 20 188, 51 грн. - 3% річних та 23 479, 04 грн. - інфляційних втрат є доведеними, обґрунтованими, підтверджені доказами і підлягають задоволенню.
Судовий збір, відповідно приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.
Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Амако Україна» задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Розважівське агро-промислове підприємство» (07241, Київська область, Іванківський район, село Розважів, вулиця Іванківська, 9, ідентифікаційний код - 03755495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Амако Україна» (08322, Київська область, Бориспільський район, село Проліски, вулиця Броварська, 2, ідентифікаційний код - 21665011) 1 806 079 (один мільйон вісімсот шість тисяч сімдесят дев'ять) грн. 90 коп. - основного боргу, 180 607 (сто вісімдесят тисяч шістсот сім) грн. 99 коп. - штрафу, 20 188 (двадцять тисяч сто вісімдесят вісім) грн. 51 коп. - 3% річних, 23 479 (двадцять три тисячі чотириста сімдесят дев'ять) грн. 04 коп. - інфляційних втрат та 40 607 (сорок тисяч шістсот сім) грн. 11 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Повне рішення складено: 28.05.2014 р.
Суддя Т.В. Лутак