ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/8271/14 27.05.14
За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа страхування"
доПриватного акціонерного товариства "Український страховий дім"
провідшкодування шкоди в порядку регресу,
Суддя Дупляк О.М.
Представники сторін:
від позивача: Голоднюк О.Г., за довіреністю,
від відповідача: не з'явився.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Альфа страхування" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Український страховий дім" про відшкодування шкоди в порядку регресу.
Позовні вимоги мотивовано тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхове відшкодування, внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача в розмірі 31.898,24 грн, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки.
У судовому засіданні 19.05.2014 представником позивача надано суду клопотання б/н, б/д про долучення до матеріалів справи додаткових документів, у тому числі заяви про відсутність у судовому чи іншому державному органі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, а також рішення цих органів з такого спору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2014 порушено провадження у справі № 910/8271/14 та призначено до розгляду на 19.05.2014.
Відповідач 16.05.2014 через відділ канцелярії суду подав клопотання № 134/07/14 від 15.05.2014 про відкладення розгляду справи.
Через відділ канцелярії суду 16.05.2014 від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшло повідомлення про страхове покриття.
Ухвалою суду від 19.05.2014 розгляд справи було відкладено на 27.05.2014.
У судовому засіданні 27.05.2014 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, позов просив задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.
Підтвердженням належного повідомлення відповідача про час і місце проведення судового засідання, призначеного на 27.05.2014, є наявні в матеріалах справи № 910/8271/14 рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, витяг з реєстру поштових відправлень від 20.05.2014 та витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень.
Таким чином нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 27.05.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилається позивач у даній справі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Як підтверджується матеріалами справи, 28.05.2012 між позивачем та ОСОБА_2 (далі - страхувальник) було укладено договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 046.0602212.063 (далі - Договір), за яким було застраховано транспортний засіб марки "Geely JL 7162", державний номер НОМЕР_1.
21.09.2013 по просп. Металургів на перехресті з просп. Леніна в Жовтневому районі м. Маріуполя сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), за участю транспортного засобу "Geely JL 7162", державний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_2 і перебував під його керуванням, та транспортного засобу марки "DAEWOO", державний номер НОМЕР_2, який належить на праві власності ОСОБА_3 і перебував під його керуванням.
Внаслідок зазначеного ДТП було пошкоджено застрахований позивачем автомобіль марки "Geely JL 7162", державний номер НОМЕР_1.
Постановою Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 18.11.2013 у справі № 263/11932/13п ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, притягнуто до адміністративної відповідальності та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Згідно з рахунком-фактурою № Н-00000151 від 13.12.2013 вартість матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП власнику автомобіля марки "Geely JL 7162", державний номер НОМЕР_1, склала 35.385,00 грн.
Відповідно до звіту № 2809/1689 від 04.11.2013 про визначення вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу пошкодженого транспортного засобу "Geely JL 7162", державний номер НОМЕР_1, та ремонтної калькуляції № 96/37 від 04.11.2013 вартість відновлювального ремонту вказаного транспортного засобу з урахуванням зносу склала 37.064,36 грн.
ДТП згідно з Договором, укладеним між позивачем та страхувальником, було визнано страховим випадком, про що складено страховий акт № 3563.206.13.01.01 від 23.01.2014, відповідно до якого сплата страхового відшкодування страхувальнику підлягала в сумі 32.408,24 грн.
Дану суму страхового відшкодування, позивач виплатив власнику пошкодженого транспортного засобу, що підтверджується платіжним дорученням № 2451 від 31.01.2014 в сумі 32.408,24 грн.
Судом установлено, що транспортний засіб "DAEWOO", державний номер НОМЕР_2, застраховано у відповідача згідно полісу № АС/2369906, страхувальником за яким є ОСОБА_3.
Позивач, з метою досудового врегулювання спору, звернувся до відповідача із заявою № 3563/2013 від 17.02.2014 про виплату страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 32.408,24 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, згідно з яким вказану заяву вручено уповноваженому представнику відповідача 20.02.2014, однак дана заява з боку відповідача залишена без належного реагування.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Отже, у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.
Вина ОСОБА_3, який керував транспортним засобом "DAEWOO", державний номер НОМЕР_2, встановлена постановою Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 18.11.2013 у справі № 263/11932/13п.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Судом установлено, що відповідно до звіту № 2809/1689 від 04.11.2013 та ремонтної калькуляції № 96/37 від 04.11.2013 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "Geely JL 7162", державний номер НОМЕР_1, з урахуванням зносу склала 37.064,36 грн.
Судом також установлено, що позивачем було виплачено власнику забезпеченого транспортного засобу страхове відшкодування в сумі 32.408,24 грн (платіжне доручення № 2451 від 31.01.2014).
Згідно ст.ст. 3 - 5 Закону обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Суб'єктами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники, страховики, особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована, Моторне (транспортне) страхове бюро України та потерпілі. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Тобто, цей Закон є спеціальним у сфері страхування цивільно-правової відповідальності, яка здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників шляхом здійснення такого відшкодування страховиком при настанні страхового випадку.
Пункт 21.4 ст. 21 Закону передбачає, що лише у разі експлуатації транспортного засобу на території України без наявності чинного поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особа несе відповідальність, встановлену законом.
З огляду на викладене, позивач набув право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Такою особою, у даному випадку, є ОСОБА_3, як власник та водій автомобіля, що винний у ДТП, однак у разі якщо його цивільно-правова відповідальність перед третіми особами застрахована у певного страховика, то останній стає відповідальною особою, адже, внаслідок укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховик в межах страхової суми несе відповідальність за шкоду, завдану застрахованою ним особою, тобто, бере на себе всю відповідальність за свого страхувальника, що виникає внаслідок заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки, оскільки застрахував такий страховий ризик, як відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 по заподіянню шкоди життю, здоров'ю та майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди при керуванні автомобілем "DAEWOO", державний номер НОМЕР_2, застрахована відповідачем згідно з полісом № АС/2369906, строком дії з 01.07.2013 по 05.06.2014. Згідно з вказаним полісом відповідач взяв на себе обов'язок відшкодувати шкоду, зокрема майну третіх осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно з ч.1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Натомість, відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
У свою чергу, стаття 27 Закону України "Про страхування" також визначає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Враховуючи, що станом на момент вчинення ДТП ОСОБА_3 керував автомобілем "DAEWOO", державний номер НОМЕР_2, а також те, що саме з вини ОСОБА_3 сталася ДТП, що встановлено постановою Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 18.11.2013 у справі № 263/11932/13п, саме відповідач, згідно п. 22.1 ст. 22 Закону є особою, відповідальною за збитки, а тому позивач правомірно звернувся до відповідача з вимогою про виплату страхового відшкодування.
До позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Підпунктом 12.1. ст. 12 Закону встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про страхування" франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих (12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
Згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеним відповідачем зі своїм страхувальником, ліміт відповідальності по майну - 100.000,00 грн, розмір франшизи становить 510,00 грн.
Відтак, відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що розмір суми страхового відшкодування, яке підлягає виплаті відповідачем позивачу у справі становить 31.898,24 грн, з розрахунку: 32.408,24 грн (виплачена позивачем постраждалій у ДТП особі (страхувальнику) сума страхового відшкодування) - 510,00 грн (франшиза згідно з полісом № АС/2369906).
Таким чином суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача страхового відшкодування в сумі 31.898,24 грн обґрунтована та підлягає задоволенню.
Допустимих доказів на спростування позовних вимог, та обставин справи, встановлених судом, відповідачем не надано.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 49 ГПК України у разі задоволення позову витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Український страховий дім" (01023, м. Київ, пл. Спортивна, буд. 3, код ЄДРПОУ 32556540) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа страхування" (01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, код ЄДРПОУ 30968986) страхове відшкодування в сумі 31.898 (тридцять одну тисячу вісімсот дев'яносто вісім) грн 24 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1.827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн 00 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 29.05.2014.
Суддя О.М. Дупляк