Провадження № 274/2387/13-к
ВИРОК Провадження № 1-кп/0274/89/13
30.05.2014 року м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_1
з участю секретаря . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 274/2072/14-к про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бердичева Житомирської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, розлученого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, непрацюючого, проживаючого та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , раніше судимого: 07.02.13 Бердичівським міськрайонним судом за ст.ст. 186 ч. 2, 75, 76 КК України на 4 роки позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки,
за ч. 2 ст. 186 КК України,
з участю прокурора . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_4
обвинуваченого . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_3 ,
06 квітня 2014 року приблизно о 17 годині ОСОБА_3 проходив поруч з будинком № 24 по вул. Житомирській в м. Бердичеві. В цей час та місці ОСОБА_3 , будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 186 КК України, з метою відкритого викрадення чужого майна раптово, підбігши ззаду до ОСОБА_5 , яка є особою похилого віку, правою рукою зверху через ліве плече останньої вирвав у неї з рук сумку жіночу, виготовлену з штучної шкіри коричневого кольору, вартістю 35 грн., в якій знаходились ключі від квартири в кількості 4 штук, вартістю по 20 грн., кожен на суму 80 грн., а також грошова купюра номіналом 5 грн. З викраденим майном ОСОБА_3 з місця злочину втік. Своїми злочинними діями ОСОБА_3 заподіяв потерпілій ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 120 гривень.
Кримінальна відповідальність за злочин, у вчиненні якого ОСОБА_3 визнається винним, передбачена ч. 2 ст. 186 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та показав, що точної дати не пам'ятає, але в 2014 році приблизно півтори місяці тому, він знаходився в міській лікарні, де проходив лікування від гепатиту С. Вийшов прогулятись. Йдучи з базару по вул. Леніна (Житомирській), проходив неподалік кіоску „Пам'ятники” та помітив жінку, віком 55-60 років, яка йшла йому назустріч. Під рукою жінка тримала шкіряну жіночу сумку-гаманець, коричневого кольору. Не знає чому, але він вирішив заволодіти цією сумкою. Підбіг до потерпілої зі спини, вирвав сумку та втік. Потерпіла ще йому щось кричала, але що саме, не розібрав. Далі він забіг в двори біля 15-ї школи, де відчинив сумку. В сумці були ключі, документи, а також 5 гривень. Ключі і документи він заховав в листя під деревом, сумку викинув, а гроші поклав до кишені та пішов до лікарні. В подальшому до нього прийшли працівники міліції, він добровільно привів їх до місця, де викинув викрадене, та віддав працівникам міліції все, в тому числі і викрадені 5 грн. Кається у вчиненому, розуміє, що зробив погано.
Крім повного визнання вини обвинуваченим, його вина також підтверджується сукупністю й інших зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів:
- даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 06.04.14, з якого видно, що попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину ОСОБА_5 , 1934 р.н., заявила про крадіжку викрадення шляхом ривка її сумки 06.04.14 близько 17 год. 37 хв. по АДРЕСА_2 (т. 1, а.п. 7);
- даними протоколу огляду місця події від 06.04.14 з фототаблицею до нього, під час якого зафіксовано місце скоєння злочину - оглянуто земельну ділянку на дорозі по АДРЕСА_2 , на яку вказала потерпіла, як на місце, де її пограбували (т. 1, а.п. 8-10);
- даними протоколу огляду місця події від 07.04.14 з фототаблицею до нього, при проведенні якого ОСОБА_3 показав на місце, де він заховав викрадену у потерпілої жіночу сумочку. В ході огляду вилучено сумку потерпілої з ключами і особистими документами (т. 1, а.п. 15-17);
- даними висновку судової товарознавчої експертизи № 5/164 від 17.04.14, відповідно до якого ринкова вартість викраденої у ОСОБА_5 сумки жіночої з штучної шкіри коричневого кольору станом на 06.04.14 могла становити 35 грн. 00 коп. (т. 1, а.п. 24-27);
- довідкою ФОП ОСОБА_6 , згідно з якою станом на 06.04.14 вартість ключа до врізного замка становила 20 грн. 00 коп. (т. 1, а.п. 36).
Відповідно до письмової заяви потерпілої ОСОБА_5 від 19.05.14 на адресу суду, остання не може з'явитись в судове засідання за станом здоров'я, претензій у неї до обвинуваченого не має, при призначенні покарання покладається на розсуд суду.
За клопотанням прокурора, проти задоволення якого не заперечили інші учасники судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо фактичних обставин, які ніким не оспорюються.
Оцінивши наведені докази в їхній сукупності, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_3 доведеною повністю та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому, суд визнає: щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому, суд визнає: вчинення злочину щодо особи похилого віку.
При призначенні покарання ОСОБА_3 суд керується загальними засадами призначення покарання - ст. 65 КК України, і враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують його покарання.
Відповідно до ст. 12 ч.ч. 1, 4 КК України злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України, є тяжким злочином.
Обвинувачений раніше судимий за вчинення корисливого злочину, вчинив злочин в період іспитового строку звільнення від відбування покарання з випробуванням за попереднім вироком, перебуває на обліку Бердичівського ВКВІ, проживає з матір'ю та за місцем проживання характеризується як особа, на яку скарг не надходило, не притягувався до адміністративної відповідальності, офіційно не працює, має малолітню доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до акту судово-наркологічної експертизи № Д-125 від 22.04.14 страждає алкоголізмом і наркоманією, на даний час стан стійкої ремісії, примусового лікування не потребує (т. 1, а.п. 56).
З урахуванням наведеного, зокрема того, що ОСОБА_3 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення грабежу, однак висновків для себе не зробив і вчинив злочин в період іспитового строку звільнення від відбування покарання, приймаючи до уваги санкцію закону, суд приходить висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства неможливе. Остаточне покарання суд призначає за сукупністю вироків шляхом часткового складання покарань, призначених за цим вироком та вироком Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 07 лютого 2013 року. Враховуючи щире каяття обвинуваченого, його молодий вік, приймаючи до уваги відсутність у потерпілої претензій до обвинуваченого, суд вважає за можливе призначити покарання на мінімальний строк. На думку суду саме призначене покарання є необхідним й достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів.
Цивільний позов у провадженні не пред'явлено.
Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта, підлягають стягненню з ОСОБА_3 .
Підстав для зміни обраного щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді домашнього арешту, враховуючи особу, обвинуваченого і його поведінку на досудовому розслідуванні і судовому розгляді, до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового складання покарань, призначених за цим вироком та вироком Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 07 лютого 2013 року, визначити остаточне покарання ОСОБА_3 у виді 04 (чотирьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
Початок строку відбуття призначеного покарання засудженим ОСОБА_3 обчислювати з дня приведення вироку до виконання.
Речові докази у кримінальному провадженні після набрання вироком законної сили: сумку жіночу з штучної шкіри коричневого кольору, копію пенсійного посвідчення, копію довідки МСЕК та ключі від квартири в кількості 4 штук, які передані на зберігання потерпілій ОСОБА_5 - повернути законному володільцю ОСОБА_5 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 196 грн. 56 коп. процесуальних витрат на залучення експерта при проведенні НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області судової товарознавчої експертизи (одержувач: УДКСУ у м. Житомирі (м. Житомир); банк одержувача: ГУДКСУ у Житомирській області; МФО 811039; код ЗКПО: 38035726; рахунок № 31117115700002; в призначенні вказувати код класифікації доходів: 24060300).
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо обвинуваченого ОСОБА_3 залишити попередній - домашній арешт.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок протягом тридцяти днів з дня проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд.
Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учаснику, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуючий - суддя ОСОБА_1