Номер провадження: 22-ц/785/3642/14
Головуючий у першій інстанції Горяєв І.М.
Доповідач Мартинова К. П.
Категорія ЦП: 20
28.05.2014 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Мартинової К.П.,
суддів - Кравця Ю.І., Журавльова О.Г.,
за участю секретаря - Счастлівцевої Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання договору купівлі-продажу недійсним за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 11 грудня 2013 року,
У листопаді 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання договору купівлі-продажу недійсним.
Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 11 грудня 2013 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу суду скасувати, тому що вона ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та постановити ухвалу, якою задовольнити її заяву про забезпечення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.
Згідно з ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.
Як роз"яснив Пленум Верховного Суду України в своїй Постанові № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд /суддя/ повинен з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з"ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Однак, зазначені вимоги Закону та роз"яснення Пленуму Верховного Суду України судом першої інстанції порушено.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у листопаді 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу домоволодіння № 59 по вул. Степова в с. Нерубайське Біляївського району Одеської області.
Ухвала про відкриття провадження по справі в матеріалах відсутня.
Ухвалою судді Біляївського районного суду Одеської області від 11 грудня 2013 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову з підстав невизначеності причин забезпечення позову.
При винесенні ухвали суд /суддя/ передчасно відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову без з»ясування з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, того, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, без з"ясування обсягу позовних вимог, даних про відповідачів, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
В матеріалах відсутні право установчі документи на майно, що підтверджують право власності відповідачів, та відсутня навіть сама заява позивачки про забезпечення позову. Тому з"ясувати яким саме способом позивачка просила забезпечити її позов апеляційний суд не може.
За змістом ухвала суду про забезпечення позову не відповідає вимогам ст. 210 ЦПК України, мотивувальна частина із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов таких висновків відсутня.
Оскільки, при вирішенні питання про забезпечення позову було порушено порядок, встановлений законом для його вирішення, то, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, ухвала підлягає скасуванню з передачею цього питання, а саме заяви про забезпечення позову, на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 305, 307, 312 ч. 1 п. 3, 313, 314, 315, 371, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 11 грудня 2013 року скасувати, передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий К.П. Мартинова
Судді Ю.І. Кравець
О.Г. Журавльов