Справа № 605/272/14-а
Іменем України
"27" травня 2014 р. м. Підгайці
Підгаєцький районний суд Тернопільської області
в складі головуючої судді Грицай К.М.
за участю секретаря Лежигубської О.В.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Підгайці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ УМВС України в Тернопільській області про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ДАІ УМВС України в Тернопільській області в особі відділення ДАІ УМВС України в Тернопільській області по обслуговуванню Козівського району про визнання незаконною та скасування постанови адміністративне правопорушення серії ВО1 № 205684 від 24.04.2014 року, за якою на нього накладено адміністративне стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП в розмірі 425 грн.. В обґрунтування своїх вимог вказує, що в постанові про адміністративне правопорушення, складеного інспектором, зазначено, що він 24 квітня 2014 року о 15 год. 15 хв., керуючи транспортним засобом марки «Сітроен» державний номерний знак НОМЕР_1 в с. Городище Козівського району, на перехресті нерівнозначних доріг повертаючи ліворуч, опинився на смузі зустрічного руху, чим порушив п. 10.5 ПДР України. З вказаними порушеннями не погоджується, оскільки під'їжджаючи до перехрестя, змушений був виїхати на смугу зустрічного руху у зв'язку з колійністю дороги, ямами та горбами на вказаному перехресті, в зв'язку з цим був змушений порушувати правила дорожнього руху, оскільки міг пошкодити свій транспортний засіб, про що вказав у протоколі про адміністративне правопорушення. Проте, не зважаючи на це інспектором було винесено постанову про накладення адмінстягнення. Тому вважає, що інспектором ДАІ під час винесення постанови не в достатній мірі були з'ясовані та доведені обставини наявності у його діях складу правопорушення, а саме: не були враховані його права подавати докази, не було залучено в якості свідків очевидців події, не надано можливості скористатись допомогою адвоката, оскільки справа була розглянута в день вчинення правопорушення. У зв'язку з цим вважає оскаржувану постанову неправомірною та просить її скасувати.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених в позовній заяві.
Представник відповідача Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Тернопільській області в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Тому суд вважає можливим вирішення справи у відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів згідно ч. 4 ст. 128 КАС України.
Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав:
Постановою інспектора ДАІ УМВС України в Тернопільській області серії ВО1 № 205684 від 24.04.2014 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу 425 грн., оскільки він 24.04.2013 року о 15 год. 15 хв. керував транспортним засобом марки «Сітроен», д.н.з. НОМЕР_1 в с. Городище Козівського району Тернопільської області, на перехресті нерівнозначних доріг, повертаючи ліворуч, опинився на смузі зустрічного руху, чим порушив п. 10.5 ПДР України.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Доказом вчинення позивачем ОСОБА_1 даного правопорушення є протокол про адміністративне правопорушення АА2 №132777 від 24.04.2014 року, у графі «пояснення особи…» якого ОСОБА_1 вказав, що у зв'язку з колійністю на дорозі виїхав на зустрічну смугу. Згідно протоколу, свідки даної події були відсутні.
Інших доказів вини позивача в судове засідання подано не було та судом не здобуто.
Позивач ОСОБА_1 обґрунтовуючи позов, пояснив, що, під'їжджаючи до перехрестя, змушений був виїхати на смугу зустрічного руху у зв'язку з колійністю дороги, ямами та горбами на вказаному перехресті, оскільки міг пошкодити свій транспортний засіб.
Крім того, свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що 24.04.2014 року він їхав разом із позивачем ОСОБА_1 у його автомобілі з м. Тернополя. Поблизу с. Городище ОСОБА_1, розпочав маневр повороту ліворуч на другорядну дорогу, однак у зв'язку з тим, що на дорозі були ями та горби, він змушений був їх об'їжджати, через що виїхав на зустрічну смугу руху. Відразу їх зупинили працівники ДАІ та почали складати протокол, не зважаючи на їх пояснення.
Пунктом 10.5. ПДР України затверджених Постановою КМ України від 10.10.2001, № 1306 «Про Правила дорожнього руху» передбачено, що поворот необхідно виконувати так, щоб при виїзді з перехрещення проїзних частин транспортний засіб не опинився на смузі зустрічного руху, а у разі повороту праворуч слід рухатися ближче до правого краю проїзної частини, крім випадку виїзду з перехрестя, де організовано круговий рух, де напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або де рух можливий лише в одному напрямку.
За змістом ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем дійсно було порушено вимоги п. 10.5 ПДР України, тому доводи позивача щодо неправомірності винесення інспектором ВДАІ спірної постанови спростовуються доказами, здобутими судом, та вбачає дану постанову законною.
Також, суд враховує доводи позивача про те, що він змушений був виїхати на смугу зустрічного руху у зв'язку з колійністю дороги, ямами та горбами на вказаному перехресті, оскільки міг пошкодити свій транспортний засіб, які не спростовані в судовому засіданні, особу правопорушника та обставини, за яких було вчинено правопорушення, зокрема, те, що внаслідок правопорушення не було завдано шкоди правам та інтересам інших осіб, суд приходить до висновку про малозначність даного правопорушення.
Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Згідно ч. 1 ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на вищезазначене, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, і обмежитись усним зауваженням, тому спірну постанову слід скасувати, а справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. - провадженням закрити.
Керуючись ст. ст. 2, 10, 11, 70, 71, 122, 158, 159-163, 171-2 КАС України, ст. 22, ч. 2 ст. 122, ст.ст. 245, 251, 280, 293 КУпАП, п. 10.5 ПДР України, затверджених постановою КМУ України № 1306 від 10 жовтня 2001 р., суд -
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ВО1 № 205684 від 24.04.2014 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. - скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП - провадженням закрити, у зв'язку із малозначністю вчиненого правопорушення і обмежитись усним зауваженням.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий підпис К.М. Грицай
Згідно з оригіналом:
Суддя К.М. Грицай