Справа № 602/393/14-к
Провадження № 1-кп/602/36/2014
"21" травня 2014 р.
Лановецький районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3 підозрюваного ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ланівці кримінальне провадження за № 42014210230000002 від 29 січня 2014 року по обвинуваченню
ОСОБА_4 02 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з вищою освітою, одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, приватного підприємця, депутата Лановецької міської ради Тернопільської області, раніше не судимого, громадянина України,
за ч.3 ст.197-1 КК України, -
Прокурор Тернопільської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері звернувся до Лановецького районного суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.197-1 КК України, у зв'язку з дійовим каяттям.
Згідно даного клопотання ОСОБА_4 , будучи приватним підприємцем та здійснюючи господарську діяльність, пов'язану з роздрібною торгівлею будівельними матеріалами та іншими товарами в приміщенні магазину-складу, який знаходиться в АДРЕСА_2 , в жовтні 2013 року, маючи умисел на самовільне зайняття прилеглої до магазину-складу земельної ділянки, з корисливих мотивів, самовільно зайняв площу 0,053 га шляхом незаконного огородження її по периметру, яка знаходиться в АДРЕСА_2 у смузі відведення ДТГО «Львівська залізниця», ширина якої 90 м від осі головної колії, на км 89+020 м з лівої сторони за ходом кілометрів напрямку Ланівці-Тернопіль на відстані 8,8 м від осі крайньої залізничної колії (колія № 1 залізничної станції Ланівці) та на відстані11,10 м від осі головної лінії.
Крім того, в жовтні-листопаді 2013 року всупереч вимогам ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність» та ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», не маючи жодних дозволів та рішень органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, здійснив на самовільно зайнятій земельній ділянці площею 0,053 га, яка знаходиться в АДРЕСА_2 , самовільне будівництво на бетонному фундаменті власними силами, без розробленої та затвердженої проектної документації, без документів, що дає право на виконання будівельних робіт (декларації), двох металевих господарських споруд (піднавісів), одна з яких розміром 12,4х5,4 м безпосередньо прилягає до стіни магазину-складу, а інша, розміром 10,3х10,1 м, знаходиться на відстані близько 40 м від зазначеного складського приміщення.
Вказані дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.3 ст.197-1 КК України, як самовільне будівництво споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці.
В судовому засіданні прокурор клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 у зв'язку з дійовим каяттям підтримав, просить його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 не заперечує щодо звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям.
Суд, вислухавши думку прокурора та підозрюваного, вважає, що клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 у зв'язку з дійовим каяттям підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
За змістом ст.44 КК України особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності здійснюється виключно судом.
Відповідно до вимог ст.45 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 вперше вчинив злочин, який відповідно до вимог ст.12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості, він відшкодував шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, зніс самовільно збудовані споруди, звільнивши самовільно зайняту земельну ділянку, щиро розкаявся у вчиненому.
Відповідно до вимог Постанови № 12 Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» передбачене у ст..45 КК України звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
Враховуючи наведені по справі обставини, суд вважає, що є законні підстави для звільнення підозрюваного ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст.. 45 КК України у зв'язку з дійовим каяттям.
Керуючись ст.ст.44, 45 КК України, Постановою № 12 Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», п.1 ч.2 ст.284, 285, 288 КПК України, суд -
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.197-1 КК України у зв'язку з дійовим каяттям, кримінальне провадження закрити.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Тернопільської області через Лановецький районний суд протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_5 Сенюх