Справа № 1001/681/2012
Провадження № 1/355/1/14
"14" травня 2014 р. Баришівський районний суд Київської області в складі
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Баришівка справу про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Стаханов, Луганської області, росіянина, громадянина України, не одруженого, дітей не має, освіта середня спеціальна, не працює, раніше не судимий, не військовозобов'язаний, зареєстрований та мешкає АДРЕСА_1 ,
в скоєнні злочинів передбачених ч.1 ст.115, ч.3 ст.146, ч.3 ст.355 КК України.
Суд визнав доведеним, що 19 листопада 2007 року о 16 годині ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , перебуваючи в м. Києві на вул. В.Порика, викрали громадянина ОСОБА_6 та доставили його до СТ « Гідробудівельник» у с. Дернівка Баришівського району, де із застосуванням насильства примушували його до укладання договору передачі права власності на літак АН-26 ОСОБА_7 .
При спробі втечі ОСОБА_6 , ОСОБА_4 вчинив його вбивство.
З метою приховати вчинені злочини ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 помістили труп ОСОБА_6 в автомобіль ОСОБА_7 та вивезли його в с. Ровжі Вишгородського району, де скинули труп в річку, попередньо прив'язавши до його спини чугунну батарею.
Злочини були скоєні за наступних обставин.
У вересні місяці 2004 року між ОСОБА_6 , як керівником підприємства ТОВ «Крунк» та ОСОБА_7 , як керівником підприємства «Litegrand Oil LLC Ltd» було досягнуто попередньої домовленості щодо умов та строку передачі літака «АН-26», заводський номер 77-05, що був власністю ТОВ «Крунк» та мав балансову вартість 180 тис. дол.США у лізинг підприємству ОСОБА_7 «Litegrand Oil LLC Ltd».
На виконання вказаних домовленостей, 03.01.2005 року між даними підприємствами був укладений договір лізингу № 03/01-2005. Після досягнення з ТОВ «Крунк» домовленості щодо укладення договору лізингу літака, ОСОБА_7 15.09.2004 року уклав з Угорським підприємством «Сіті Лайн» договір оренди цього літака за № 03-KRO/003/2004 за умов оплати 320 дол. США за 1 льотну годину плюс 5% за роботу на землі.
Згідно з додатками до договору лізингу, передача літака повинна була відбутися після встановлення на його борту відповідного обладнання, а тому, 20.10.2005 року між сторонами був підписаний акт прийому-передачі.
Відповідно до умов договору, виплата коштів відбувалася щомісячно з січня до жовтня 2005 року. Однак, після отримання 20.10.2005 році літака, підприємство «Litegrand Oil LLC Ltd» перестало вносити відповідну оплату, а сам ОСОБА_7 припинив будь-які контакти з підприємством «Крунк» та ОСОБА_6 в зв'язку з чим, в грудні місяці 2005 року ТОВ «Крунк», відповідно до вищевказаного договору, в односторонньому порядку розірвало договір лізингу. При цьому, ТОВ «Крунк» мало повернути підприємству «Litegrand Oil LLC Ltd» гроші в сумі 46121,03 доларів США, що становить викупну частину лізингової плати за 10 місяців 2005 року однак, в зв'язку з ліквідацією в січні місяці 2006 року підприємства «Litegrand Oil LLC Ltd», повернення вказаних коштів було неможливе.
На початку 2007 року ОСОБА_7 з'явився до ОСОБА_6 та повідомив, що він, як генеральний директор підприємства «Arga Trade LLP», маючи на депозитному рахунку підприємства 800 тисяч доларів США, готовий купити у ТОВ «Крунк» два літаки. При цьому, ОСОБА_7 повідомив, що підприємство «Arga Trade LLP» є правонаступником ліквідованого підприємства «Litegrand Oil LLC Ltd» і запропонував перерахувати на рахунок цього підприємства вищевказані 46121,03 доларів США. Оскільки будь-яких документів, які б підтверджували правонаступництво підприємств ОСОБА_7 не надав, то повернення вищевказаної суми не відбулось .
В подальшому, літак АН-26, заводський номер № 77- 05 підприємством “Крунк” було продано.
Маючи певні зобов'язання ОСОБА_6 щодо повернення лізингової плати, у ОСОБА_7 виник намір на придбання іншого літака АН-26Б, заводський номер НОМЕР_1 , на привабливих для себе умовах шляхом викрадення ОСОБА_6 з подальшим примушенням останнього на підписання акту прийому-передачі літака, повернувши таким чином суму боргу.
На виконання задуманого плану, ОСОБА_7 запросив до м.Києва свого давнього знайомого ОСОБА_5 , якому повідомив про свій намір спрямований на викрадення ОСОБА_6 , позбавлення його волі з метою примушення до виконання цивільно-правових зобов'язань. Крім того, ОСОБА_7 попросив ОСОБА_5 знайти надійну особу, яка б разом з ними, погодилася на злочинні дії.
ОСОБА_5 маючи певні зобов'язання перед ОСОБА_7 , переслідуючи корисливу мету погодився на пропозицію ОСОБА_7 та за згодою останнього, запросив до м. Києва свого знайомого ОСОБА_4 , який 15.09.2007 року прибув із м. Стаханова де проживав до м. Києва, звідки, за командою ОСОБА_5 поїхав до СТ « Гідробудівельник», яке знаходиться біля залізничної платформи с.Коржі Баришівського району та на території якого, на земельних ділянках № НОМЕР_2 Демішкан ОСОБА_8 мав тимчасові споруди у вигляді бетонного гаражу та двох кунгів. Зустрівшись із ОСОБА_7 та ОСОБА_5 останні висловили пропозицію щодо сумісного вчинення злочинів проти ОСОБА_6 .
Переслідуючи корисливу мету щодо подальшого працевлаштування у м.Києві, ОСОБА_4 погодився прийняти участь у злочинних діях в зв'язку з чим, був розроблений план дій щодо кожного з них. Так, ОСОБА_7 на час готування до злочинів та їх вчинення, мав забезпечити ОСОБА_4 та ОСОБА_5 матеріально, зокрема забезпечити їх житлом, грішми та продуктами харчування. Крім того, він мав нести поточні видатки, необхідність яких могла виникнути при готуванні до злочину. Також, ОСОБА_7 мав обрати місце для утримання потерпілого та визначити час вчинення злочинів.
ОСОБА_5 як колишній працівник міліції, маючи досвід роботи в правоохоронних органах, мав обрати конкретне місце викрадення ОСОБА_6 , розробити тактику вчинення злочину та скерувати свої дії та дії ОСОБА_4 таким чином, щоб уникнути викриття та притягнення до відповідальності.
ОСОБА_4 відводилась функція безпосереднього викрадача та в подальшому, охоронника ОСОБА_6 .
Для конспірації своїх злочинних дій ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 домовились встановити між собою мобільний телефонний зв'язок таким чином, що ОСОБА_7 та ОСОБА_5 будуть мати між собою телефонні з'єднання за одними телефонними номерами, а ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - за іншими номерами. Після цього ОСОБА_7 поїхав у м.Київ де відновив свої стосунки з ОСОБА_6 .
27.09.2007 року ОСОБА_6 як генеральний директор ТОВ «Крунк» та ОСОБА_7 як генеральний директор підприємства «Arga Trade LLP» підписали договір купівлі-продажу літака «АН-26Б», заводський номер 12703.
В договорі купівлі-продажу від 27.09.2007 року № ТСР-2007.02 зазначалося, що літак продається за 120000 доларів США, з яких 70000 доларів США має бути перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ «Крунк» до 08.10.2007 року, а решту грошей, у сумі 50000 доларів США - до 31.10.2007 року. Однак, згідно додатку № 1 до цього договору, офіційна вартість літака між сторонами була встановлена в розмірі 476121 доларів США, з яких 120000 доларів США має бути перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ «Крунк», а інша сума - за окремою платіжною інструкцією.
При цьому, 27.09.2007 року ОСОБА_6 як фізична особа уклав з підприємством ОСОБА_7 договір про надання послуг згідно якого, підприємство ОСОБА_7 мало перерахувати ОСОБА_6 на кредитну картку приблизно 60 тисяч доларів США.
Виконуючи свої зобов'язання за договором купівлі-продажу, 11.10.2007 ОСОБА_7 перерахував на рахунок ОСОБА_6 20000 євро, а остальна сума, яка була обумовлена договором, залишилася не сплаченою в зв'язку з чим, 08.10.2007 року між сторонами було досягнено згоди щодо укладення договору купівлі-продажу літака від 27.09.2007 року в іншій редакції, а саме: 70 000 доларів США ОСОБА_7 мав сплатити ТОВ «Крунк» до 14.11.2007 року, а решту суми - протягом наступних 20 днів.
В цей же час ОСОБА_7 , діючи згідно узгодженого з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 плану та розподілених між ними функцій, визначився щодо можливого місця утримання ОСОБА_6 після його викрадення яким була споруда на території садівничого товариства «Гідробудівельник». За час свого проживання на території зазначеного товариства, ОСОБА_4 постійно спостерігаючи за навколишньою обстановкою повідомив ОСОБА_5 про те, що найменша кількість користувачів земельними ділянками буває по понеділках.
05.11.2007 року ОСОБА_7 прийняв рішення щодо активізації узгоджених з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 спільних злочинних дій та 07.11.2007 року близько 11 години на автомобілі «ГАЗ-31105», державний номерний знак НОМЕР_3 , який належав ОСОБА_5 прибули до готелю «Театральний», розташованого в м. Києві, по вул. Голосіївській, 7, де розміщений офіс підприємства «Крунк». Будучи обізнаним відносно приблизного часу закінчення роботи ОСОБА_6 , дочекавшись, коли останній вийде з офісу, ОСОБА_7 показав його ОСОБА_5 та ОСОБА_4 та разом з ними, залишивши автомобіль, пройшли до місця його проживання, вивчивши таким чином маршрут останнього.
Також ОСОБА_5 було обране місце сприятливе для викрадення ОСОБА_6 , а саме територія біля будинку № 3 по пр. Василя Порика. Вибір місця для викрадення, ОСОБА_5 узгодив з ОСОБА_7 та повідомив про це ОСОБА_4 .
12.11.2007 року ОСОБА_5 на автомобілі «ГАЗ-31105» привіз ОСОБА_4 до м. Києва, де вони зустрілись з ОСОБА_7 . Під час розмови ОСОБА_5 , будучи людиною більш обізнаною у питаннях конспірації, використовуючи свій досвід роботи у правоохоронних органах, запропонував ОСОБА_7 для приховання викрадення ОСОБА_6 та уникнення викриття, використовувати щонайменше два автомобілі, один з яких використати під час викрадення, а другий - для його транспортування до місця утримання. При цьому ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_7 використати невідомий для ОСОБА_6 автомобіль “ВАЗ-21013”, державний номерний знак НОМЕР_4 , який він у грудні місяці 2006 року придбав у громадянина ОСОБА_9 за 1500 доларів США та зберігав його на автостоянці «АВВА-Сервіс» в м. Києві, по пр-ту Оболонському, 52. Разом з тим ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_7 позбутися зазначеного автомобіля відразу після викрадення ОСОБА_6 та його пересадки до іншого автомобіля, розраховуючи при цьому на відшкодування йому матеріальних збитків. Погодившись на пропозицію ОСОБА_5 , на гроші ОСОБА_7 були придбані новий акумулятор, одна фара та автошини до автомобіля, який був приведений до належного стану.
В період із 13 по 18 листопада 2007 року ОСОБА_5 разом із ОСОБА_4 постійно відслідковували маршрут ОСОБА_6 із роботи додому, вивчали обстановку на території, обраної для викрадення та можливі маршрути зникнення з місця злочину та часу їх подолання .
В результаті вивчення місцевості прилеглої до міста Києва, ОСОБА_7 обрав як місце пересадки ОСОБА_6 в інший автомобіль - лісопаркову зону, розташовану неподалік від будинку АДРЕСА_2 , між затоками річки Дніпро “Собаче Гирло” та “Верблюд”.
18.11.2007 року ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 зустрівшись, ще раз обговорили свої спільні дії спрямовані на вчинення злочинів та визначили днем викрадення ОСОБА_6 - понеділок 19 листопада 2007 року, тобто день, коли на території садівничого товариства «Гідробудівельник» буде найменша кількість дачників.
У визначений за домовленістю день, ОСОБА_7 зранку зателефонував ОСОБА_5 та сказав йому та ОСОБА_4 прибути до м. Києва.
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на автомобілі «ГАЗ-31105» який належав останньому прибули до м. Києва, де ОСОБА_5 на автостоянці «АВВА-Сервіс», розташованої в м. Києві, по пр-ту Оболонському, 52, залишив свій автомобіль та пересіли у автомобіль “ВАЗ-21013”, державний номерний знак НОМЕР_4 , який ОСОБА_5 незадовго до цього придбав та прибули до лодочної станції “Лагуна”, розташованої в м. Києві, по вул. Прирічній, 17/19, де стали чекати на розпорядження ОСОБА_7 .
ОСОБА_7 , виконуючи покладені на нього функції, з метою приховання злочину та уникнення відповідальності за його вчинення, ставлячи за мету в подальшому перевезти викраденого ОСОБА_6 до місця дислокації, що розташована у садівничому товаристві “Гідробудівельник”, не повідомляючи про свої дійсні наміри звернувся до свого знайомого ОСОБА_10 з проханням надати йому в тимчасове користування автомобіль « Деу Ланос» д.н.з. НОМЕР_5 , який належав громадянину ОСОБА_11 та який перебував в оперативному управлінні ОСОБА_10 .
Близько 16 год. коли ОСОБА_6 , залишивши на автостоянці свій автомобіль направився до місця свого проживання та проходив повз автомобіля ВАЗ - 21013 в салоні якого перебував ОСОБА_5 , ОСОБА_4 виконуючи відведену йому роль, наздогнавши ззаду ОСОБА_6 обхопив його правою рукою за плечі та скориставшись перевагою у віці та фізичній силі, силоміць посадив його у салон та перебуваючи поряд, був готовим до подолання будь-якого опору з боку потерпілого або вчинення ним спроб визволитися чи покликати про допомогу.
Про викрадення ОСОБА_6 Левченко ОСОБА_12 відразу повідомив ОСОБА_7 та прослідував у напрямку лісопаркової зони розташованої біля будинку № 37 по вул. Прирічній в м. Києві, між затоками річки Дніпро “Собаче Гирло” та “Верблюд” куди також прослідував і ОСОБА_7 .
Близько 16 години 10 хвилин, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на автомобілі “ВАЗ-21013”, державний номерний знак НОМЕР_4 , доставили ОСОБА_6 до лісопаркової зони де пересіли його до автомобіля “Деу Ланос”, державний номерний знак НОМЕР_5 , на якому приїхав ОСОБА_7 та разом поїхали в напрямку смт. Баришівка Київської області.
Прибувши до садівничого товариства “Гідробудівельник” на території якого ОСОБА_7 мав декілька кунгів для тимчасового проживання, ОСОБА_5 , маючи досвід огляду та обшуку затриманих, обшукав ОСОБА_6 та вилучив у нього барсетку з документами та мобільний телефон, позбавивши можливості телефонувати. Після цього, ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , діючи узгоджено між собою, згідно раніше схваленого ними плану, незаконно позбавивши волі ОСОБА_6 , помістили останнього до одного з кунгів у тимчасовій споруді та застосувавши наручники надані ОСОБА_5 , пристебнувши потерпілого за руку до ліжка, стали його утримувати у цьому приміщенні. Із свого конспіративного телефону ОСОБА_7 зателефонував дочці потерпілого ОСОБА_6 . ОСОБА_13 та під загрозою фізичної розправи наказав повідомити, що додому найближчими днями не повернеться.
Після цього ОСОБА_7 та ОСОБА_5 діючи узгоджено згідно раніше розподілених між собою функцій, стали примушувати ОСОБА_6 до виконання цивільно-правових зобов'язань, пов'язаних з передачею права власності на літак АН-26Б на привабливих для ОСОБА_7 умовах та до пізньої ночі, знаходячись у зазначеному місці, незаконно позбавивши ОСОБА_6 волі, утримували його, примушували до виконання цивільно-правових зобов'язань.
Того ж дня, ОСОБА_7 , з метою забезпечення собі алібі, поїхав у м. Київ, а ОСОБА_4 та ОСОБА_5 продовжували охороняти ОСОБА_6 , утримуючи останнього в кунзі.
20.11.2007 року, в період часу приблизно з 03 години 26 хвилин до 3 години 56 хвилин, ОСОБА_6 з мобільного телефону, який приховав від ОСОБА_5 , скориставшись тим, що охоронці у цей час спали, відправив шість СМС - повідомлень своїй дочці ОСОБА_13 та працівнику СБУ ОСОБА_14 , повідомляючи про своє викрадення.
В той же день близько 13 години 47 хвилин, ОСОБА_13 , шукаючи свого батька, зателефонувала ОСОБА_7 щоб дізнатись, чи відомо йому місце перебування її батька. При цьому вона повідомила , що їй надійшло СМС - повідомлення від батька про те, що його викрали. ОСОБА_7 негайно повідомив ОСОБА_5 про наявність у ОСОБА_6 мобільного телефону та відправлення останнім повідомлень.
З метою уникнення викриття та притягнення до кримінальної відповідальності за вчинений злочин, ОСОБА_7 позбувся конспіративного мобільного телефону з СІМ - картою з абонентським номером НОМЕР_6 , а ОСОБА_5 позбувся конспіративної СІМ - карти з абонентським номером НОМЕР_7 . Однак, з метою безперешкодного продовження вчинення злочинів, ОСОБА_7 підключив до свого мобільного телефону “Нокіа-8800”, яким користувався раніше, СІМ-карту з абонентським номером НОМЕР_8 , яка раніше ним не використовувалась. При цьому ОСОБА_7 не повідомив цей номер ОСОБА_5 , у зв'язку з чим, у останнього обірвався з ним зв'язок.
Для відновлення зв'язку з ОСОБА_7 , коригування та узгодження з ним подальших дій, ОСОБА_5 того ж дня, проінструктувавши та залишивши ОСОБА_4 охороняти ОСОБА_6 , громадським транспортом вирушив до м. Києва де біля будинку в якому проживав ОСОБА_7 по АДРЕСА_3 зустрів останнього з яким обговорив ситуацію, яка склалася. В ході розмови, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 дійшли згоди, що для приховання раніше вчинених злочинів, ОСОБА_6 потрібно примусити до виконання цивільно-правових зобов'язань та погрожуючи фізичним насильством за розголошення відомостей про події, які мали місце в період з 19 по 20 листопада 2007 року, відпустити останнього.
З цією метою ОСОБА_5 зателефонував до ОСОБА_4 який знаходився у тимчасовій споруді розташованій в садівничому товаристві “Гідробудівельник” та охороняв ОСОБА_6 і повідомив, що він разом із ОСОБА_7 їдуть в смт. Баришівку.
Близько 23 години ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на автомобілі останнього «VOLKSWAGEN TOUAREG», державний номерний знак НОМЕР_9 , вирушили до садівничого товариства “Гідробудівельник”, де ОСОБА_7 мав земельні ділянки №№ НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , НОМЕР_13 . Там їх зустрів ОСОБА_4 та розповів, що ОСОБА_6 намагався втекти і він, наздогнавши його приблизно за 250 метрів від дачної ділянки, будучи розлюченим збив останнього з ніг. Оскільки ОСОБА_6 почав чинити опір та намагався перешкоджати насиллю з боку ОСОБА_4 , той перевернув його на спину та схопивши рукою за комір дублянки в області шиї, почав волокти його до вагончика, застосовуючи при цьому значні зусилля. Дотягнувши ОСОБА_6 до вагончика, закинув останнього на ліжко обличчям до низу, пристебнув наручниками та вийшов з приміщення. Приблизно через 20-30 хвилин повернувшись виявив, що ОСОБА_6 знаходиться в такому самому положенні, в якому він його залишив та не подавав ознак життя.
Усвідомлюючи, що ОСОБА_4 вчинив вбивство ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 з метою приховання особливо тяжкого злочину, вирішили позбутись трупа потерпілого шляхом його закопування у землю або утоплення. Під час підготовки до вчинення вказаного злочину, ОСОБА_5 обшукав територію ділянки з метою виявлення лопати, однак не знайшовши її, наказав ОСОБА_4 покласти до багажника автомобіля батарею парового опалення, яка знаходилась у будівельних матеріалах, винести тіло ОСОБА_6 та розмістити його на задньому сидінні автомобіля «VOLKSWAGEN TOUAREG». Помістивши труп, ОСОБА_4 сів поруч, а ОСОБА_5 зайняв пасажирське місце поряд із водієм. ОСОБА_7 сівши за кермо автомобіля, скерував його до обвідного каналу, що знаходиться біля села Ровжі Вишгородського району Київської області для подальшого утоплення. Оскільки до визначеного місця прибули на світанку 21.11.2007 року, то вирішили дочекатись настання темряви в зв'язку з чим, дістали труп ОСОБА_6 з автомобіля та поклали його під деревом обличчям до землі, а самі повернулись до салону автомобіля.
Ввечері 21.11.2007 року, після настання темряви, ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 дістали з автомобіля батарею парового опалення, зняли з ОСОБА_6 . дублянку, так як вона заважала їм зв'язати руки та ноги останньому та за допомогою мотузки й скотчу, які вони заздалегідь підготували, зв'язали руки ОСОБА_6 за спиною та ноги останнього, примотали його спиною до батареї та поклавши труп в автомобіль під'їхали до мосту через обвідний канал та витягнувши тіло ОСОБА_6 скинули його у воду.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 своєї провини в скоєні навмисного вбивства ОСОБА_6 не визнав пояснивши, що за пропозицією ОСОБА_5 з вересня місяця 2007 року він виконував обов'язки охоронця земельної ділянки та розташованих на ній тимчасових споруд, що належали ОСОБА_7 . Під час однієї із розмов, яка відбувалася між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , він випадково почув про те, що ОСОБА_7 особа на прізвище ОСОБА_6 заборгував 360 тис. доларів США та ухиляється від будь-якого спілкування. Через деякий проміжок часу, десь в 20-х числах жовтня місяця 2007 року, на дачу приїхав ОСОБА_5 та запропонував йому бути присутнім при розмові з боржником. Оскільки ОСОБА_4 нудився без активної роботи, то від погодився допомогти організувати зустріч боржника з ОСОБА_7 в зв'язку з чим, за попередньою домовленістю з ОСОБА_5 , 17 листопада 2007 року приїхав до м. Києва де розмістився для проживання на плавдачі ОСОБА_7 .
Встановивши місцезнаходження ОСОБА_6 та простеживши його шлях до місця проживання, разом із ОСОБА_5 на автомобілі « ВАЗ» жовтого кольору, який був придбаний останнім, вони під'їхали в узгоджений із ОСОБА_7 час та визначене місце викрадення ОСОБА_6 де дочекавшись, коли той проходив повз автомобіль наздогнав його, та поклавши руку на плече, запропонував сісти в салон для розмови. На дану пропозицію ОСОБА_6 погодився і вони всі разом поїхали до місця зустрічі із ОСОБА_7 , яке попередньо було узгоджене. Під'їхавши, ОСОБА_4 вивів ОСОБА_6 з автомобіля «ВАЗ» та запропонував пересісти в автомобіль «Ланос-ДЕО» за кермом якого знаходився ОСОБА_7 та всі поїхали на його дачу. По шляху прямування, вони зупинялися біля супермаркету на масиві «Оболонь», де ОСОБА_6 купував спиртні напої які в подальшому, разом із ОСОБА_7 розпивали в ході розмови у вагончику. Про що саме була розмова він не чув, оскільки знаходився в іншому вагончику проте здогадувався, що мова мала йти саме про борг ОСОБА_6 за літак. Через декілька годин йому зателефонував ОСОБА_5 та повідомив, що разом із ОСОБА_7 вони поїдуть за продуктами харчування та спиртним, а він, мав знаходитися поряд із ОСОБА_6 який уже був достатньо п'яний та постійно розповідав про свою службу в Афганістані та про свої боргові зобов'язання за літак. Коли ОСОБА_5 із ОСОБА_7 повернулися, він пішов до свого помешкання, але через деякий час, ОСОБА_5 знову запросив його та повідомив, що ОСОБА_6 , який на той час уже спав, визнав борг.
ОСОБА_7 залишивши приміщення, поїхав до м. Києва, при цьому ніяких вказівок не давав. 20.11.2007 року близько до обіду, ОСОБА_5 розповів йому про те, що телефонував ОСОБА_7 який повідомив про відправлене ОСОБА_6 дочці СМС - повідомлення про своє викрадення. Обшукавши ОСОБА_6 він нічого не знайшов, але ОСОБА_5 , ще раз оглянувши ліжко на якому той спав, знайшов прихований під матрацом мобільний телефон. Наказавши наглядати за ОСОБА_6 , який продовжував вживати спиртні напої, ОСОБА_5 поїхав в м.Київ. Під вечір, вивівши в черговий раз п'яного ОСОБА_6 на вулицю в туалет, він відволікся на телефонний дзвінок і той, скориставшись даною обставиною, намагався втекти. Курдін наздогнав його за 150-200 метрів від дачі та будучи дуже розлючений, збив ОСОБА_6 з ніг, вхопив за комір дублянки та притягнувши в кунг, кинув його на ліжко, пристебнувши при цьому наручниками та вийшов на вулицю. Через 20-30 хвилин повернувшись побачив, що ОСОБА_6 лежить в тому ж положенні без ознак життя. Біля 23 години на дачу повернулись ОСОБА_5 з ОСОБА_7 , яким він розповів про смерть ОСОБА_6 . За пропозицією ОСОБА_5 він поклав в багажне відділення автомобіля «Фольксваген Туарег», який належав ОСОБА_7 батарею опалення та помістивши на заднє сидіння труп ОСОБА_6 поїхали в напрямку Вижгородського району де прив'язавши батарею до тіла ОСОБА_6 скинули труп в обвідний канал. Визнає, що від його рук загинула людина, але вбивати ОСОБА_6 він наміру не мав, а хотів лише якнайшвидше притягнути його до вагончику та забезпечити присутність на дачі до повернення ОСОБА_5 із ОСОБА_7 . На думку ОСОБА_4 , виявлені при дослідженні трупа ОСОБА_6 тілесні ушкодження, а саме : крововилив в області голови міг утворитися внаслідок падінь потерпілого, крововилив на передній поверхні голені міг утворитися як у наслідок падіння, так і застосування підсуднім підсічки, переломи 4,5 ребер могли виникнути при падінні на піноблок. При цьому ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечував можливості спричинення ним перелому рогу щитопобдібного хряща та заподіяння смерті ОСОБА_6 від механічної асфіксії, яка могла розвинутись внаслідок здавлювання ним шиї потерпілого упродовж його притягнення до вагончику.
Винність ОСОБА_4 в скоєнні інкримінованих злочинів підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами.
Так, допитані в судовому засіданні кожен окремо підсудні ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , матеріали щодо яких виділені в окреме провадження підтвердили факт викрадення ними ОСОБА_6 , його незаконного утримання на території садового товариства « Гідробудівельник» та схиляння останнього до виконання цивільно-правових угод.
Окрім того вони пояснили про те, що 20 листопада 2007 року пізно ввечері, повернувшись із м. Києва, від ОСОБА_4 , який залишався разом із ОСОБА_6 їм стало відомо про насильницьку смерть останнього в зв'язку з чим, намагаючись уникнути відповідальності, вони вирішили заховати труп. За пропозицією ОСОБА_5 , в багажне відділення автомобіля « Фольксваген Туарег », який належав ОСОБА_7 . ОСОБА_4 поклав батарею опалення, а на заднє сидіння посадили труп ОСОБА_6 . Біля обвідного каналу с. Ровжі Вижгородського району Київської області вони прив'язали чугунну батарею до трупа ОСОБА_6 та скинули тіло з мосту у воду.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_13 пояснила, що 27.09.2007 року її батько - ОСОБА_6 , як директор ТОВ « Крук » підписав з ОСОБА_7 , як генеральним директором підприємства «Arga Trade LLP» договір №ТСР-207.02 купівлі-продажу літака «АН-26Б», заводський номер 12703. Окрім того підтвердила факт отримання нею ЕСМ повідомлень від батька про його викрадення.
Свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_16 підтвердили наявність у ОСОБА_7 земельної ділянки в садовому кооперативі « Гідробудівельник» , який знаходиться на території Дернівської сільської ради Баришівського району Київської області. При цьому свідок зазначив, що на території земельної ділянки неодноразово бачив ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , який виконував функцію охоронця.
Свідок ОСОБА_11 показав суду, що він має автомобіль « Деу Ланос », зеленого кольору, державний номерний знак НОМЕР_14 яким користувався та сплачував за нього кредит громадянин ОСОБА_10 , який на той часпроживав із його дочкою.
Свідок ОСОБА_14 пояснив, що 20.11.2007 року, зранку, йому зателефонувала дочка ОСОБА_6 - ОСОБА_17 , яка повідомила, що напередодні ввечері, з незнайомого їй телефону зателефонував батько, який попередив, що цього дня додому не повернеться. Вночі від батька прийло СМС-повідомлення в якому останній повідомляв про своє викрадення.
Свідок ОСОБА_18 підтвердив факт продажу ним автомобіля «ВАЗ-2101», жовтого кольору, який він продав по дорученню за 500 доларів США ОСОБА_5 .
Свідок ОСОБА_10 пояснив суду, що він працює таксистом на автомобілі « Деу Ланос », зеленого кольору, державний номерний знак НОМЕР_14 , який належить ОСОБА_11 . По домовленості з ОСОБА_7 два-три рази на тиждень їздив в Баришівський район Київської області на дачу ОСОБА_7 кормити собак, а також виконував разові доручення останнього. Підтвердив факт надання 19.11.2007 року на прохання ОСОБА_7 автомобіля, який йому того ж дня був повернутий.
Свідок ОСОБА_19 пояснив, що він працює водолазом рятувально-водолазної станції №1 «Плесо» в місті Києві. В кінці листопада на початку грудня місяця 2007 року здійснюючи за проханням працівників міліції пошукові підводні роботи, ним, на глибині 2 - 2,5 метри на дні водойми був виявлений труп ОСОБА_6 з прив'язаною до спини вірьовкою та скотчем батареєю опалення.
В судовому засіданні були досліджені письмові докази винності ОСОБА_4 в скоєному.
Так, із показів потерпілої ОСОБА_20 вбачається, що 19.11.2007 року вранці її чоловік ОСОБА_6 пішов на роботу, а ввечері не повернувся додому. Біля 22 години він зателефонував дочці та повідомив , що додому приїде наступного дня. 21.11.2007 року від дочки дізналася, що від батька їй прийшли ЕСМ повідомлення про те, що його викрали. Після цього дочка звернулась в міліцію. ( т.3 а.с. 24-25, 40-41).
Окрім зазначених показів потерпілої, судом в судовому засіданні за згодою учасників судового розгляду були оголошені покази свідків, які не з'явилися в судове засідання.
Так свідок ОСОБА_21 , який працював головним інженером ТОВ «Крунк» на досудовому слідстві підтверджував підготовку літака АН-26Б для передачі від ТОВ «Крук» фірмі ОСОБА_7 ( т.3 а.с.42-43).
Свідок ОСОБА_22 , яка працювала головним бухгалтером ТОВ «Крунк» зазначила, що по договору лізингу фірмі ОСОБА_7 було передано літак з послідуючим його викупом. Договір лізингу згодом було розірвано і ОСОБА_7 повернув ОСОБА_6 літак. ОСОБА_6 по мірі фінансової можливості повертав ОСОБА_7 попередню оплату в сумі 46121 тис. доларів США ( т.3 а.с.44-46 ).
Свідки ОСОБА_23 та ОСОБА_24 підтверджували факт знаходження на автостоянці « АВВА-Сервіс» м. Київ автомобіля «ВАЗ-2111» жовтого кольору, який з 2006 року не виїжджав зі стоянки, а в листопаді 2007 року був з неї забраний . ( т.3 а.с. 71-73,200-209 ).
Свідок ОСОБА_25 стверджував про те, що він допоміг придбати ОСОБА_7 плавзасіб та перевезти його до ТОВ «Лагуна». Окрім того добавив, що до місця де знаходився плавзасіб ОСОБА_7 декілька разів на автомобілі «ВАЗ-2101» жовтого кольору приїздив його кум на ім'я ОСОБА_26 , а восени 2007 року з ОСОБА_7 на плавдачу приїздив хлопець на ім'я ОСОБА_27 ( т.3 а.с.93-97).
Свідки ОСОБА_28 та ОСОБА_29 -оперуповноважені Подільського РВ м.Києва ( т.3 а.с.217-220, 221-224 ) на досудовому слідстві пояснювали, що в чергову частину Подільського РВ м. Києва 19.11.2007 року надійшов анонімний дзвінок про те, що невідомі особи по АДРЕСА_4 насильно посадили чоловіка в автомобіль ВАЗ д.н.з. НОМЕР_4 та повезли його в невідомому напрямку. Наступного дня, з Оболонського РВ надійшла інформація про виявлення зазначеного автомобіля на пустирі між затоками річки Дніпро «Верблюд» та «Собаче гирло». Вони викликали слідчого Подільського СВ ОСОБА_30 який склав протокол огляду місця події та доставили автомобіль до МВМ - 2 Подільського РВ м.Києва.
Свідок ОСОБА_31 , який працював старшим дільничним інспектором Подільського РВ м.Києва на досудовому слідстві підтвердив, що 24.11.2007 року він отримав для виконання матеріали по інформації, зареєстрованій в Подільському РВ м.Києва від 19.11.2007 року за №12364, щодо анонімного повідомлення про те, що по вул. Порика, 2 в м.Києві невідомі особи силою посадили чоловіка в автомобіль «ВАЗ» жовтого кольору, д.н.з. НОМЕР_4 та повезли в невідомому напрамку. При проведенні перевірки інформацію про злочини, щодо викрадення людей вчинені на території м.Києва встановлено не було. Окрім того він встановив належність даного автомобіля ОСОБА_18 який відмовився зустрітися з дільничим інспектором та дати пояснення. ( т. 3 а.с.227-229 ).
Допитана на досудовому слідстві мати підсуднього ОСОБА_4 - ОСОБА_32 , покази якої були предметом судового дослідження підтвердила факт від'їзду її сина до м.Києва у вересні, листопаді місяці 2007 року. Повернувся він додому з її слів 25 листопада 2007 року.
Крім показів свідків, вина підсудного ОСОБА_4 також доводиться матеріалами справи:
- протоколом огляду місця події від 01.12.2007 року, згідно якого оглянуто труп чоловіка, виявлений та вилучений з дна обвідного каналу в районі мосту біля села Ровжі, Вишгородського району, Київської області.
Як вбачається із описової частини вказаного протоколу, у трупа руки та ноги були зв'язані клейкою стрічкою типу “скотч”. Труп лежав спиною на чавунній батареї з 7 секцій та був прив'язаний до цієї батареї мотузкою та клейкою стрічкою типу “скотч” ( т.1 а. с. 175-188 );
- протоколом огляду та вилучення від 14.12.2007 року, згідно якого в квартирі АДРЕСА_5 , у ОСОБА_4 виявлено та вилучено його одяг, в який він був одягнений під час вчинення ним злочинів, а саме: дві куртки, троє штанів, в'язану шапку, кепку, черевики. Крім того, у ОСОБА_4 вилучено фіскальний чек, виданий у магазині, розташованому в АДРЕСА_6 , 22.11.2007 року, о 13 годині 45 хвилин, а також мобільний телефон «Nokia», моделі “6680”, з СІМ-картою оператора мобільного зв'язку “Київстар”, з абонентським номером НОМЕР_15 , який використовувався ОСОБА_4 під час готування та вчинення злочинів. (т.1 а. с. 119 );
- протоколом особистого обшуку від 30.11.2007 року згідно якого, у ОСОБА_7 виявлено та вилучено мобільний телефон «Nokia», моделі “8800d”, з СІМ-картою оператора мобільного зв'язку “Київстар”, з абонентським номером НОМЕР_16 . (т.6 а. с. 6-7 );
- протоколом огляду речей від 21.04.2008 року згідно якого, в мобільних телефонах вилучених у ОСОБА_7 , зберігаються номери мобільних телефонів ОСОБА_5 , ряд власних номерів телефонів ОСОБА_7 , номер телефону ОСОБА_4 . В зазначених телефонах міститься інформація про передані та прийняті СМС-повідомлення. ( т.5 а. с. 147-155);
- протоколом огляду предметів від 21.04.2008 року, згідно якого в пам'яті оглянутого мобільного телефону «Nokia», моделі “6680”, з СІМ-картою оператора мобільного зв'язку “Київстар”, з абонентським номером НОМЕР_15 , вилученого у ОСОБА_4 , виявлено запис під ім'ям “ ОСОБА_33 ” номера мобільного телефону ОСОБА_5 +380975941813, інші номери ОСОБА_5 ( т.5; а. с. 144-146 );
- протоколом огляду місця події від 01.03.2008 року, згідно якого на території ТОВ “Лагуна”, що в м. Києві, по вул. Прирічній, 17/19, виявлено плав дачу без номерів та пізнавальних знаків та катер з номером 3212 не придатний для використання. (т.1 а. с. 200-207);
- документацією, витребуваною в ТОВ “Крунк”, а саме: договором лізингу літака “АН-26”, заводський номер 77-05, з додатками та доповненнями, експортною декларацією на повітряне судно, договором купівлі-продажу літаку “АН-26Б”, заводський номер 12703, у двох редакціях, з додатком, копією платіжного доручення, а також актами звірки розрахунків, додатками до договору фінансового лізингу, актами прийому-передачі літака “АН-26”, заводський номер 77-05. (т.2 а. с. 55-102);
- протоколом виїмки від 12.04.2008 року згідно якого, в Подільському РУ ГУМВС України в м. Києві вилучено документацію, яка стосується перевірки повідомлення про викрадення людини 19.11.2007 року, зареєстрованого в ЖОІ за № 12364. ( т.2 а. с. 169-170);
- документацію, яка стосується перевірки повідомлення про викрадення людини 19.11.2007 року, зареєстрованого в ЖОІ за № 12364. Зокрема: записом про повідомлення в журналі обліку інформації від 19.11.2007 року, згідно якого цього ж дня, о 17 годині 10 хвилин, до чергової частини надійшло повідомлення, що по пр. Василя Порика, 2, насильно посадили чоловіка до автомобіля “ВАЗ”, жовтого кольору, державний номерний знак НОМЕР_4 , та іншими документами. (т.2 а. с. 171-178 );
- протоколом огляду місця події від 11.04.2008 року, згідно якого за адресою м. Київ, пр-т Радянської України, 8, виявлено та вилучено автомобіль “ВАЗ-21013”, жовтого кольору, державний реєстраційний знак НОМЕР_4 . (т.2 а. с. 179-192 );
- протоколом виїмки від 22.02.2008 року, згідно якого у ОСОБА_16 вилучено план території садівничого товариства “Гідробудівельник” (т.2 а. с. 202 );
- планом території садівничого товариства “Гідробудівельник”. ( т.2 а. с. 203);
- протоколом огляду та вилучення від 27.11.2007 року, згідно якого у ОСОБА_13 вилучено та оглянуто мобільний телефон “Самсунг”, моделі SGH-Х210, з СІМ-картою оператора мобільного зв'язку “Український мобільний зв'язок, з абонентським номером НОМЕР_17 на який вона отримала три СМС-повідомлення. ( т.1 а. с. 163 );
- протоколом огляду предметів від 21.04.2008 року, згідно якого в пам'яті мобільного телефону “Самсунг”, моделі SGH-Х210, ІМЕІ : НОМЕР_18 , збережений текст вхідних СМС-повідомлень, відправником яких був ОСОБА_6 . СМС-повідомлення надійшли 20.11.2007 року, відповідно о 03 годині 26 хвилин, о 03 годині 31 хвилину, о 03 годині 41 хвилину. Тексти цих повідомлень, відповідно «Меня похитили.и.и,.», «Меня похитили», «Мя в районе баришевлиеня похитили». ( т.5 а. с. 147);
- протоколом від 28.11.2007 року огляду місця події - квартири АДРЕСА_7 , в якій проживав ОСОБА_6 . У вказаній квартирі виявлено та вилучено дві розчіски з волоссям. (т.1 а. с. 171-174);
- протоколом огляду речей від 15.02.2008 року згідно якого, на оглянутих розчісках, вилучених з квартири ОСОБА_6 , виявлено волосся. З цих розчісок вилучено 27 волосин.
(т.5 а. с. 1-2 );
- протоколом виявлення, огляду та вилучення від 02.12.2007 року, згідно якого в м.Євпаторія, АР Крим, у ОСОБА_34 вилучено проїзний документ КГ № НОМЕР_19 “Київ-Сімферополь”, фіскальний чек від 28.11.2007, накладну з підприємства “Титан” на придбання скатів до коліс автомобіля, копію державного акту на право власності на земельну ділянку на ОСОБА_35 , технічний паспорт на автомобіль “Фольксваген Туарег” на ім'я ОСОБА_7 , пилосос “Самсунг”. (т.2 а. с. 164);
- протоколом огляду місця події від 02.12.2007 року, згідно якого з оглянутого автомобіля ОСОБА_7 “Фольксваген Туарег” вилучено рулон клейкої лєнти типу “скотч”, шапку білого кольору, з якої вилучено волосся, файл з документами. (т.2 а. с. 166);
- інформацією за даними архіву автоматизованої системи про оформлення проїзних документів касами Укрзалізниці, згідно якої ОСОБА_4 прибув у м. Київ 15.09.2007 року потягом “Донецьк-Київ”, зі станції “Комунарськ”, а 22.10.2007 року виїхав з м.Києва до станції “Комунарськ” потягом “Київ-Донецьк”. (т.2 а. с. 207-209 );
- інформацією Державної прикордонної служби України про перетин особами кордону, згідно якої ОСОБА_6 в період з 26.10.2007 року до 03.11.2007 року перебував в Угорщині, а ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 протягом 2007 року державний кордон України не перетинали. (т.2 а. с. 213);
- висновком повторної комісійної судово-медичної експертизи № 57 від 26.04.2011 року:
- згідно з п. 2 Висновку « … перелом правого верхнього рогу щитоподібного хряща міг утворитися як внаслідок стискання ділянки гортані пальцями руки з боків, так і від удару тупим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею по ділянці кінця правого верхнього рогу в напряку справа наліво »;
- згідно з п. 3 « … комісія експертів вважає, що має місце, достовірніше всього, посмертне попадання трупа в воду...»;
- згідно з п. 4 « … лабораторні дані, які б підтверджували розвиток механічної асфіксії внаслідок утоплення, відсутні »;
згідно з п. 9 «...причиною смерті Кривозуба могла явитися механічна асфіксія внаслідок травматичної дії в ділянці шиї...»;
згідно з п. 13 «...В зв'язку з наявністю трупних плям на різних поверхнях тіла, труп до потрапляння у водойму знаходився у положенні на животі не менше 12 годин»;
згідно з п. 19 «...Виникнення перелому рогу щитоподібного хряща при періодичному стисканні пальцями шиї при заливанні силомиць в горло Кривозубу горілки, виключити неможливо».
(т.15 а. с. 157-177)
- висновком судової медико-криміналістичної експертизи від 08.04.2008 року № 112-МК, згідно якого, щитовидний хрящ трупа ОСОБА_6 має косо-поперечний перелом верхнього ріжка справа, в області його основи. Морфологічні властивості перелому при відсутності ушкоджень на шкірі шиї свідчать про двохмоментний механізм виникнення перелому - первинному розгинанні ріжка (в результаті дії травмуючої сили, спрямованої справа наліво і прикладеній до області основи ріжку) та подальшому згинанні ріжка (в результаті дії травмуючої сили, спрямованої справа наліво та ззаду наперед, та прикладеної на протязі ріжка).
Вказаний перелом виник від дії тупого предмету з обмеженою поверхнею контакту.
Можливість виникнення вказаного перелому щитовидного хряща внаслідок одноразового ударного впливу кулаком чи ребром долоні нападника виключається.
Можливість виникнення усього комплексу ушкоджень в області основи правого верхнього ріжка щитовидного хряща (двохмоментного перелому) від одноразового впливу при падінні потерпілого на тупий предмет виключається.
(т.4 а. с. 51-53)
- висновком судово-хімічної експертизи від 18.03.2008 року № 10-16, згідно якого клеюча речовина та полімерна основа фрагментів липкої полімерної стрічки типу «скотч», вилучених при огляді місця події 01.12.2007 року з трупу ОСОБА_6 , та клеюча речовина, та полімерна основа липкої стрічки типу «скотч» рулону, вилученому з автомобіля «Фольксваген Туарег», державний реєстраційний знак НОМЕР_9 , мають спільні родові належності.
(т.4 а. с. 166-172)
- висновком судово-імунологічної експертизи від 24.03.2008 року № 111, згідно якого волосся, вилучене з шапки, виявленої в автомобілі «Фольксваген Туарег», державний реєстраційний знак НОМЕР_9 , виявляє схожість з волоссям, вилученим з розчісок, виявлених за місцем проживання ОСОБА_6 , за усіма основними ознаками.
(т.5 а. с. 8-12)
- висновком судово-імунологічної експертизи від 07.03.2008 року № 108, згідно якого на шапці, виявленій в автомобілі «Фольксваген Туарег», державний реєстраційний знак НОМЕР_9 , виявлені сліди поту, який міг виникнути від ОСОБА_5 та від ОСОБА_6 . Вищевказані сліди не могли виникнути від ОСОБА_7 та ОСОБА_4 . На тій же шапці виявлені сліди біологічного походження, які могли виникнути від ОСОБА_6 та не могли виникнути від ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7
(т.5 а. с. 21-25)
- висновком судово-імунологічної експертизи від 11.03.2008 року № 104, згідно якого, на чохлах з сидінь автомобіля «Фольксваген Туарег», державний реєстраційний знак НОМЕР_9 , виявлені сліди поту, які могли виникнути від ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , а також ОСОБА_6
- речовими доказами - автомобілями “VOLKSWAGEN TOUAREG”, державний реєстраційний знак НОМЕР_9 , та “DAEWOO LANOS”, державний реєстраційний знак НОМЕР_5 . (т.3 а. с. 177-193);
- речовим доказом - батареєю опалення на сім секцій. (т.5 а. с. 93-95);
- речовими доказами - розчіскою жовтого кольору, розчіскою сріблястого кольору, що вилучені за колишнім місцем проживання потерпілого ОСОБА_6 , волоссям, вилученим з зазначених розчісок, шапкою з волоку, білого кольору, рулоном клейкої стрічки типу «скотч», карткою обліку роботи авіадвигунів та агрегатів літака АН-26Б, заводський номер 12703, ксерокопією сертифікату повітряного судна - літака АН-26Б, заводський номер 12703, карткою обліку роботи авіадвигунів та агрегатів літака АН-26, заводський номер 77-05, ксерокопією сертифікату повітряного судна - літака АН-26, заводський номер 77-05, що вилучені з автомобіля «VOLKSWAGEN TOUAREG», державний номерний знак НОМЕР_9 , волоссям, вилученим зі вказаної шапки, фрагментами клейкої стрічки типу «скотч», якою ОСОБА_6 був прив'язаний до батареї та якою були зв'язані його руки та ноги, а також фрагментами мотузки, якою ОСОБА_6 був прив'язаний до батареї, договором № 674 про зберігання плавзасобу № FL 3212 НС. (т.5 а. с. 117-134);
- речовими доказами - двома куртками, трьома штанями, в'язаною шапкою, кепкою, черевиками та фіскальним чеком, вилученими у ОСОБА_4 (т.5 а. с. 140-141);
- речовими доказами - двома СІМ-картками оператора мобільного зв'язку «Лайф», картонним футляром з-під стартового пакету оператора мобільного зв'язку «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_20 , пластиковою карткою з-під СІМ-карти оператора мобільного зв'язку «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_20 , картонним футляром з-під стартового пакету оператора мобільного зв'язку «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_21 з довідником контрактного абонента, пластиковою карткою з-під СІМ-карти оператора мобільного зв'язку «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_21 , картонним футляром з-під стартового пакету оператора мобільного зв'язку «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_22 , пластиковою карткою з-під СІМ-карти оператора мобільного зв'язку «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_22 , двома паперовими книгами-пакетами з-під стартового пакету оператора мобільного зв'язку «ДіДжус», пластиковою карткою з-під СІМ-карти оператора мобільного зв'язку «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_23 , мобільним телефоном “Samsung”, моделі «SGH-C130», мобільним телефоном “Nokia” моделі «N93», мобільним телефоном “Samsung”, моделі «SТH-А225(912)», мобільним телефоном «Siemens», моделі «С65», мобільним телефоном “Nokia” моделі « 8600», мобільним телефоном “Nokia”, моделі « 8800d», з СІМ-картою оператора мобільного зв'язку «Київстар», з абонентським номером НОМЕР_21 , вилученими у ОСОБА_7 ; мобільним телефоном “Nokia” моделі « 6680», з СІМ-картою оператора мобільного зв'язку «Київстар», з абонентським номером НОМЕР_15 , вилученим у ОСОБА_4 ; мобільним телефоном “Samsung”, моделі «SGH-Х210», вилученим у ОСОБА_13 (т.5 а. с. 156-176);
- речовим доказом - автомобілем “ВАЗ-21013”, жовтого кольору, державний реєстраційний знак НОМЕР_4 . (т.2 а. с. 194-197);
Суд, проаналізувавши матеріали кримінальної справи вважає, що показання підсудного ОСОБА_4 , дані ними в ході розгляду даної справи в суді відповідають встановленим обставинам злочину.
При цьому, даючи оцінку доказам по справі, суд приймає до уваги та визнає висновок повторної комісійної судово-медичної експертизи № 57 від 26.04.2011 року об'єктивним, достовірним та таким, який підтверджує покази допитаних в ході судового слідства фігурантів.
Аналіз приведених в судовому засіданні доказів, їх оцінка свідчать в своїй сукупності про доведеність вини підсудного ОСОБА_4 в умисному, протиправному заподіянні смерті іншій людині.
Суд також вважає правильною кваліфікацію дій підсудного ОСОБА_4 за ч.3 ст. 146 КК України оскільки, своїми умисними діями, які виразилися у викраденні та незаконному позбавленні волі людини, вчиненими за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів, що супроводжувались заподіянням фізичних страждань та спричинили тяжкі наслідки.
Кваліфікація дій підсудного ОСОБА_4 за ч.3 ст. 355 КК України також є вірною, так як він, своїми умисними діями, які виразилися в примушуванні до виконання цивільно-правових зобов'язань, тобто вимозі виконати договір, із погрозою насильства над потерпілим та вбивства поєднаними із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, що завдали великої шкоди та спричинили тяжкі наслідки.
При призначенні ОСОБА_4 покарання, суд у відповідності до ст. 65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, які у відповідності до ст. 12 КК України, відносяться до тяжких та особливо тяжких злочинів, особи винного, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, частково визнав свою вину, спосіб вчинення злочинів, відсутності обставин, які б пом'якшували покарання вважає за необхідне призначити реальне покарання у виді позбавлення волі, яке буде відповідати меті покарання та буле достатнім для його виправлення та попередження вчинення ОСОБА_4 нових злочинів. При цьому остаточне покарання слід призначити на підставі статті 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Керуючись ст.ст.323-324 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст.115, ч.3 ст.146, ч.3 ст.355 КК України та призначити покарання:
- за ч 1 ст.115 КК України - 10 років позавлення волі;
- за ч.3 ст.146 КК України - 7 років у виді позавлення волі;
- за ч.3 ст.355 КК України - 6 років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 10 років позбавлення волі.
Початок строку відбуття покарання з урахуванням заліку досудового ув'язнення ОСОБА_4 обчислювати із 16 грудня 2007 року.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити попередній - тримання під вартою та утримувати засудженого в Київському слідчому ізоляторі Державної пенітенціарної служби України в м. Києві.
Апеляція на вирок може бути подана протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_4 , який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Суддя Баришівського
районного суду ОСОБА_1