м. Вінниця
21 травня 2014 р. Справа № 802/462/14-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Жернакова М. В.,
секретаря судового засідання: Боровської Т. А.,
представників позивача: Бартка О. І., Бревус Л. В., Олійника Р. О.,
представників відповідача: Гуменюк О. І., Маськової Н. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: публічного акціонерного товариства "Крижопільський цукровий завод"
до: Крижопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області
про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося публічне акціонерне товариство "Крижопільський цукровий завод" (далі - ПАТ "Крижопільський цукровий завод", позивач) з адміністративним позовом до Крижопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (далі - Крижопільська ОДПІ, податковий орган, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами позапланової перевірки Крижопільська ОДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення № 0000912201 від 08.11.2013, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 1757 815,00 грн., з яких 1175376,00 грн. основного платежу, 582439 грн. штрафних санкцій та № 0000052200 від 22.01.2014, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 17030,50 грн., з яких 13077 грн. основного платежу та з 3953,50 грн. штрафних санкцій. ПАТ "Крижопільський цукровий завод" вважає вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, такими, що прийняті не у порядку та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, Законом України "Про податок на додану вартість", безпідставно, упереджено та незаконно. На переконання позивача, висновки, викладені в акті перевірки є безпідставними, такими, що не ґрунтуються на первинних бухгалтерських документах товариства, не відповідають фактичним обставинам господарської діяльності ПАТ "Крижопільський цукровий завод", а відтак, не могли слугувати підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
В судовому засіданні представники позивача повністю підтримали заявлені позовні вимоги та надали пояснення згідно з наведеними у позовній заяві обґрунтуваннями. Просили суд адміністративний позов задовольнити.
Представники відповідача в судовому засіданні проти вимог позивача заперечили з мотивів, викладених у наданих суду 04.03.2014 письмових запереченнях. У запереченнях відповідач стверджує, що ПАТ "Крижопільський цукровий завод" здійснювало операції з закупівлі товару без мети реального настання правових наслідків, здійснювало діяльність з наміром заниження об'єкту оподаткування, несплати грошових коштів до державного бюджету.
Представники Крижопільської ОДПІ наполягали на тому, що під час проведення перевірки ПАТ "Крижопільський цукровий завод" і прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень податковий орган діяв відповідно до вимог чинного законодавства, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, а тому адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд установив такі фактичні обставини.
У жовтні 2013 року Крижопільська ОДПІ провела позапланову виїзну документальну перевірку ПАТ "Крижопільський цукровий завод" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2014 по 30.06.2013, з податку на прибуток з 01.07.2010 по 31.12.2010. За результатами перевірки 21.10.2013 складено акт № 11/22/03374764 (далі - акт перевірки від 21.10.2013).
На підставі вказаного акта перевірки Крижопільська ОДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000912201 від 08.11.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 1 757 815 грн., з яких за основним платежем - 1 175 376 грн. та за штрафними санкціями - 582 439 грн.
На зазначене податкове повідомлення-рішення ПАТ "Крижопільський цукровий завод" подало до Головного управління Міндоходів у Вінницькій області скаргу, за результатами розгляду якої було прийнято рішення № 13795/10/10-02-11 від 27.12.2013. Вказаним рішенням ГУ Міндоходів у Вінницькій області вирішено залишити без змін податкове повідомлення-рішення № 0000912201 від 08.11.2013 року, про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1 757 815,00 грн., а скаргу без задоволення; збільшити на 17030,50 грн. (13077 грн. основний платіж і 3953,50 грн. штрафна санкція) суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеному у податковому повідомленні-рішенні від 08.11.2013 № 0000912201; надано вказівку Крижопільській ОДПІ скласти та направити ПАТ "Крижопільський цукровий завод" податкове повідомлення-рішення на збільшену на 17030,50 грн. суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість.
Як установив суд з пояснень представника відповідача, під час розгляду первинної скарги для з'ясування всіх обставин справи, з метою документального підтвердження (спростування) порушень, що викладені в акті перевірки від 21.10.2013, ГУ Міндоходів у Вінницькій області наказом від 03.12.2013 № 289 зобов'язало Крижопільську ОДПІ провести документальну позапланову перевірку, результати якої було оформлено актом від 25.12.2013 № 979/2200/033774764. Як зазначив представник відповідача, вказаною перевіркою підтверджено висновки акта перевірки від 21.10.2013.
Відповідно до висновків акта перевірки від 25.12.2013 № 979/2200/033774764 встановлено порушення ПАТ "Крижопільський цукровий завод" ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 251030 грн., в тому числі за 4 квартал 2011 року на суму 251030 грн.; п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 198.1. п. 198.3. ст. 198, п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 188.1. ст. 188 Податкового кодексу України з урахуванням норм пп. 14.1.36 п. 14.1. пп. 14.1.231. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 1188 453 грн., в т.ч. в: травні 2011 року в сумі 15670 грн., серпні 2011 року в сумі 41667 грн., вересні 2011 року в сумі 144167 грн., жовтні 2011 року в сумі 180000 грн., грудні 2011 року в сумі 163766 грн., січні 2012 року в сумі 72875 грн., лютому 2012 року в сумі 75260 грн., березні 2012 року в сумі 57505 грн., квітні 2012 року в сумі 21924 грн., травні 2012 року в сумі 42637 грн., червні 2012 року в сумі 96840 грн., липні 2012 року в сумі 56490 грн., жовтні 2012 року в сумі 24210 грн., листопаді 2012 року в сумі 153330 грн., грудні 2012 року в сумі 40202 грн., січні 2013 року в сумі 1910 грн.
На підставі акта перевірки від 25.12.2013 № 979/2200/033774764 з урахуванням рішення ГУ Міндоходів у Вінницькій області № 13795/10/10-02-11 від 27.12.2013 Крижопільська ОДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000052200 від 22.01.2014, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 17030,50 грн., з яких за основним платежем 13077 грн. та за штрафними санкціями 3953,50 грн.
Таким чином, податковими повідомленнями-рішеннями Крижопільської ОДПІ № 0000912201 від 08.11.2013 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 1 757 815 грн., з яких за основним платежем 1175 376 грн. та за штрафними санкціями 582 439 грн.; № 0000052200 від 22.01.2014 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 17030,50 грн., з яких за основним платежем 13077 грн. та за штрафними санкціями 3953,50 грн.
Не погоджуючися з указаними рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.
Оцінюючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, суд виходив з такого.
Підставою для прийняття оскаржуваних повідомлень-рішення послугував висновок відповідача про завищення позивачем завищення податкового кредиту з огляду на збитковість проведених операцій з експорту товарів, придбаних на території України.
При цьому, в акті перевірки зазначено: "При встановленні правомірності формування ПАТ "Крижопільський цукровий завод" податкового кредиту з ПДВ досліджено обставини, що могли б підтвердити реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких платником включено відповідні суми ПДВ до складу податкового кредиту та валових витрат, а також використання або ж призначення для використання результатів здійснення таких операцій в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності. Перевіркою встановлено, що ПАТ "Крижопільський цукровий завод" здійснювало операції із закупівлі "жому бурякового сухого гранульованого, насіння гірчиці білої урожаю 2010 року" за ставкою податкового кредиту ПДВ 20% та подальшої передачі її для реалізації на експорт із ставкою податкового зобов'язання - 0%, без мети реального настання правових наслідків, здійснював діяльність з наміром заниження об'єкту оподаткування, несплати грошових коштів до державного бюджету, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України".
На думку відповідача, позивач уклав правочини без наміру створення цивільно-правових наслідків, лише з метою отримання певної преференції, зокрема права на податковий кредит з ПДВ.
З таким висновок відповідача суд не погоджується з огляду на таке.
Згідно з контрактом від 09.11.2010 № 911, укладеним з нерезидентом ООО "GEOTER-COM" (Молдова, м. Кишинів), ПАТ "Крижопільський цукровий завод" у січні 2011 року реалізувало на експорт товар (насіння гірчиці білої врожаю 2010 року у кількості 21 тонни на суму 55116,37 грн.), який придбало у ТОВ "Продовольча компанія "Зоря Поділля" на суму 14500 грн. (без ПДВ) на підставі договору від 11.01.2005 № 1 та додаткової угоди від 29.06.2010 № 1 та у ТОВ "Новофастівське" на суму 38000 грн. (без ПДВ) на підставі договору від 14.01.2011 № 14-01-11. За взаєморозрахунками з ТОВ "Продовольча компанія "Зоря Поділля" і ТОВ "Новофастівське" ПАТ "Крижопільський цукровий завод" ПДВ у сумі 10500 грн. з вартості насіння гірчиці білої включило до податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за січень 2011 року.
У травні 2012 року на виконання контракту від 12.03.2012 № 1203, укладеного з нерезидентом Sodrugestvo Trading SA (Женева), ПАТ "Крижопільський цукровий завод" реалізувало на експорт товар (жом буряковий, гранульований, сушений) у кількості 4125 тонн на суму 5866658 грн. та на виконання контракту від 27.04.2002 № 2704 (1) і додаткової угоди № 1 від 25.06.2012, укладених з фірмою Arbicom LLC (США), позивач у червні 2012 року відвантажив жом буряковий, гранульований, сушений у кількості 271,2 тонн на суму 394415 грн. Вказаний товар був придбаний позивачем у ТОВ "Продовольча компанія "Поділля" в кількості 4396 тонн на суму 5824382 грн. За взаєморозрахунками з ТОВ "Продовольча компанія "Зоря Поділля" ПДВ в сумі 1164876 грн. з вартості жому бурякового, гранульованого, сушеного ПАТ "Крижопільський цукровий завод" включило до складу податкового кредиту податкових декларацій з ПДВ за січень, серпень 2011 року - 912500 грн., вересень 2011 року - 239814 грн. і жовтень 2011 року - 12562 грн.
Згідно з п. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
До перевірки було надано належним чином оформлені податкові накладні, які підтверджують правомірність формування позивачем податкового кредиту у періоді, що перевірявся.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції закріплена також і в Податковому кодексі України.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції, встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Підлягає встановленню статус постачальника товарів (послуг), придбання яких є підставою для формування податкового кредиту та/або сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.
Суд зауважує, що для висновків про наявність порушень податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо). Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.
Однак, податковий орган не взяв до уваги документів, що підтверджують зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі позивача, з яких вбачається, що підприємством здійснювалася оплата поставленого товару. Перерахування позивачем на рахунок контрагентів вартості поставленого товару свідчить про фактичне здійснення господарських операцій, оскільки такі призвели до зміни майнового стану товариства. Зміна майнового стану ТОВ "Крижопільський цукровий завод" у даному випадку проявляється у тому, що оплата вартості поставлених товарів проводилася виключно за рахунок грошових (майнових) ресурсів товариства, що, відповідно, призводило до їх зменшення. Зважаючи на наведене, очевидним є те, що фактичне здійснення господарських операцій підтверджено в повному обсязі.
Також відповідач під час проведення перевірки не встановив, що контрагенти позивача (чи сам позивач) не мали (не мало) права укладати договори, видавати податкові накладні, з огляду на анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість тощо. Наявність у контрагентів позивача дійсних (не анульованих) свідоцтв про державну реєстрацію, свідоцтва платника податку на додану вартість тощо, підтверджують фактичне здійснення господарських операцій позивачем з настанням для останнього реальних наслідків.
Узагальнюючи наведене, можна дійти до висновку про відносно фактичне здійснення господарських операцій позивача з контрагентами (настання реальних правових наслідків), оскільки:
- здійснення господарських операцій підтверджується первинними документами, складеними відповідно до вимог ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", Податкового кодексу України. Крижопільська ОДПІ в акті перевірки не зробила висновків відносно відсутності підтверджених фактів поставки товарів, переміщення товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) у просторі тощо. Жодних претензій до кількісного та якісного складу первинних документів, що підтверджують формування податкового кредиту податковим органом в акті перевірки не зазначено, факт реального постачання товарів відповідач під сумнів також не ставить;
- в результаті здійснення господарських операцій активи та капітал позивача зазнали змін. Жодних висновків щодо відсутності фактів сплати вартості отриманого товару, в т.ч. ПДВ, що входить до складу вартості придбаних ТМЦ, податковий орган не зробив.
Позивач та його контрагенти на час здійснення господарських операцій були наділені спеціальною податковою правосуб'єктністю учасників господарської операції (наявність реєстрації платниками податку на додану вартість, наявність в керівних підприємств повноважень на підписання договорів, актів, накладних тощо).
Таким чином, висновок контролюючого органу щодо того, що ПАТ "Крижопільський цукровий завод" укладало правочини без мети реального настання правових наслідків є безпідставним та необґрунтованим.
Суд також не погоджується з висновком відповідача про безпідставне формування позивачем податкового кредиту з огляду на невигідну (збиткову) подальшу реалізацію придбаних товарів. Вказаний висновок суд вважає безпідставним з огляду на таке.
Ні ЗУ "Про податок на додану вартість" , ні Податковий кодекс України не ставлять в залежність право на формування податкового кредиту від подальшої прибутковості або збитковості операцій з продажу придбаних ТМЦ. Тобто, сама по собі збитковість чи прибутковість операції в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту. Актом перевірки підтверджується наявність у позивача податкових накладних, отриманих від контрагентів та оформлених належним чином, що і є належною підставою для формування податкового кредиту. Економічна ефективність операцій не ставить у залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит. Тому, навіть якщо припустити, що подальший продаж ТМЦ був для товариства збитковий, право на формування податкового кредиту позивач у будь-якому випадку не втрачає.
Таким чином, висновки Крижопільської ОДПІ щодо допущених порушень вимог податкового законодавства є необґрунтованими, а підстави для визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість відсутні. Безпідставність збільшення грошових зобов'язань доводить також безпідставність застосування штрафних санкцій.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не довів правомірність оскаржуваного рішення, відтак позовні вимоги знайшли своє підтвердження під час розгляду адміністративної справи.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Крижопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області № 0000912201 від 08 листопада 2013 року та № 000052200 від 22 січня 2014 року
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Жернаков Михайло Володимирович