22 травня 2014 року Чернігів Справа № 825/1338/14
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді - Соломко І.І.,
за участю секретаря - Розмовенко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Прилуцького міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття, -
22.04.2014 Прилуцький міськрайонний центр зайнятості (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття в розмірі 245,67 грн.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що в березні 2014 року, під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» позивачем встановлено, що відповідач, перебуваючи на обліку у Прилуцькому міськрайонному центрі зайнятості в статусі безробітної не повідомила, що з 01.10.2012 року перебувала у трудових відносинах з ТОВ «Імпел Гріффін Груп». У зв'язку з цим, в період з 01.10.2012 по 07.11.2012 відповідач незаконно отримала матеріальне забезпечення в розмірі 245,67 грн. Відповідно до статті 36 зазначеного Закону сума виплаченого забезпечення та вартості наданих послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до вимог чинного законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг. Відповідач відмовився добровільно повернути кошти в розмірі 245,67грн., тому позивач просить стягнути вказану суму в судовому порядку.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час, дату, та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час, дату, та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.
Повістка про виклик відповідачу направлялася за адресою, наданою міським відділом Прилуцького УДМС України в Чернігівській області, проте повернулась з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Оскільки повістка направлена відповідачу рекомендованим листом за адресою, вказаною в довідці міського відділу Прилуцького УДМС України в Чернігівській області, копія якого міститься в матеріалах справи, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. Однак, відповідач заперечень на позовну заяву та повноважного представника у судове засідання не направив.
Відповідно до частин четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
За таких обставин суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності сторін.
Відповідно до частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» від 02.03.2000 № 1533-ІІІ, Порядком надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 № 307, (далі-Порядок № 307) Законом України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067.
Судом встановлено, що на підставі поданої заяви від 02.02.2012 відповідач була зареєстрована в Прилуцькому міськрайонному центрі зайнятості як така, що шукає роботу (а.с.8).
Прилуцьким міськрайонним центром зайнятості 02.02.2012 ОСОБА_1 надано статус безробітної як такій, що шукає роботу, та призначено допомогу по безробіттю, що підтверджується витягом з наказу №НТ120202 (а.с.10).
07.11.2012 відповідачем подано заяву про зняття останнього з обліку з 07.11.2012 у зв'язку з відмовою від послуг служби зайнятості, оскільки бажає шукати роботу самостійно (а.с.13).
За період з 01.10.2012 по 07.11.2012 відповідачу виплачена допомога по безробіттю в сумі 245,67 грн., що підтверджується довідкою від 17.04.2014 (а.с.7).
25.03.2014 позивачем відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення за результатами якого складено акт № 74, в якому зафіксовано, що відповідач перебувавши в статусі безробітної в Прилуцькому міськрайонному центрі зайнятості та виплати допомоги по безробіттю, перебувала в трудових відносинах з ТОВ «Імпел Гріффін Груп», що є порушенням частини другої статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Відповідно до статті 43 Закону України «Про зайнятість населення» статусу безробітного може набути: 1) особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи; 2) інвалід, який не досяг встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» та «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам»; 3) особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників. Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування. Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1.2 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 № 307, допомога по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності надається застрахованим та незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними.
Відповідно до статті 22 Закону України «Про зайнятість населення» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійним фондом України. Таке розслідування здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійного фонду України, а у разі потреби - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників
Відповідно до абзацу 1 та 2 пункту 5 частини другої статті 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виконавча дирекція Фонду та її робочі органи, зокрема контролюють правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду. Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та Державної податкової адміністрації України, а в разі необхідності - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.
Відповідно до пункту 2 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказами Державної податкової адміністрації України, Пенсійним фондом та Міністерством праці та соціальної політики України, від 13.02.2009 № 7-1|60/62, розслідування згідно з цим Порядком здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.
Відповідно до пунктів 5, 6, 7, 8 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, проводиться центрами зайнятості шляхом: звіряння наданої особою інформації з відомостями, наявними в Державній податковій адміністрації України, Пенсійному фонді України, у державних реєстраторів. За результатами звірки або перевірки оформлюється акт, який підписується посадовими особами, що її проводили. У разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти. У разі неповернення коштів у встановлений строк, стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.
Аналізуючи вищезазначені нормативно-правові акти, суд приходить до висновку, що на позивача покладено обов'язок здійснювати контроль за правильністю та обґрунтованістю виплат на випадок безробіття шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.
Так, у березні 2014 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» позивачем було проведено перевірку достовірності даних, зазначених у заяві відповідача від 02.02.2012, за результатами якої складено акт № 74 від 25.03.2014 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення (а.с.14-15).
Перевіркою встановлено, що відповідач в період перебування на обліку в Прилуцькому міськрайонному центрі зайнятості та виплати допомоги по безробіттю була прийнята на роботу в ТОВ «Імпел Гріффін Груп», що є порушенням частини другої статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Даний факт підтверджується листом ТОВ «Імпел Гріффін Груп» від 12.03.2014 вих. № 2736/03/14, довідкою від 03.03.2014 вих. № 58/03, копією наказу «Про прийняття на роботу» від 01.10.2012 № зи-01042 та копією наказу «Про звільнення з роботи» від 12.06.2013 № К-0142 та довідкою про середню заробітну плату відповідача (а.с.16, 17, 18, 19, 20).
Згідно із частинами другою та третьою статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Таким чином, обов'язок щодо своєчасного подання відомостей про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг покладено на осіб, які зареєстровані як безробітні, тобто на відповідача.
Пунктом 6.14 вищевказаного Порядку № 307 передбачено, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку. Сума виплаченої допомоги по безробіттю підтверджується відповідною довідкою центру зайнятості, що підписується керівником, головним бухгалтером та скріплюється печаткою.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.03.2014 позивачем виданий наказ «Про повернення коштів гр. ОСОБА_1.» № 77 та направлено лист від 28.03.2014 № 01/715 з вимогою повернути кошти на протязі 15 календарних днів з дня отримання повідомлення (а.с.21, 22).
Наказ від 28.03.2014 № 77 відповідачем не оскаржено, кошти в розмірі 245,67 грн. до Прилуцького міськрайонного центру зайнятості добровільно не повернуто.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідачем не надано суду доказів, які б спростували позицію позивача.
Таким чином, суд вважає, що несплата відповідачем суми наносить суттєвої шкоди державі, так як перешкоджає у повному обсязі Прилуцькому міськрайонному центрі зайнятості забезпечувати соціальний захист громадян шляхом виплати допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги у передбачених законодавством випадках.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Прилуцького міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття в розмірі 245,67 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Прилуцького міськрайонного центру зайнятості, - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Прилуцького міськрайонного центру зайнятості (р/р 37177300901006 в ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592, код 14241641) кошти незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття в сумі 245 (двісті сорок п'ять) грн. 67 коп.
Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя І.І. Соломко